1)Поняття «форма мислення». Поняття і слово

Форма мислення – це спосіб відображення предметів і явищ об’єктивної реальності. Основними формами мислення є поняття, судження, умовиводи. Поняття – така форма мислення , яка віддзеркалює предмет у його суттєвих ознаках(поняття угода). Судження – форма мислення, яка відтворює не предмет в цілому, а окремі його ознаки,властивості у формі заперечення або ствердження. Умовивід – це форма мислення, в якій з одного, двох чи більше суджень виводиться нове судження.

2) Предмет та значення логіки . Термін «логіка» походить від грецького слова «ло­гос», яке перекладається на українську мову як «слово», «мисль», «поняття», «розум», «закономірність». Уперше термін «логіка» увів у науку давньогрецький філософ-ма-теріаліст Демокріт (бл. 460—370 pp. до н. є.), назвав­ши свою працю «Про логічне або про правила». Розглядуваний термін має кілька значень. Він засто­совний і до матеріальної дійсності, і до мислення. Під цим терміном розуміють: 1. Об'єктивну закономірну послідовність речей і явищ, наприклад, коли говорять «невмолима логіка речей», «ло­гіка фактів», «логіка суспільного розвитку» тощо. 2. Послідовність мислення. Коли, наприклад, кажуть, що «мислення логічне», «в його міркуваннях залізна ло­гіка» та ін., то це означає, що мислення відрізняється зв'язністю, визначеністю, послідовністю. Навпаки, якщо говорять, що «його міркуванням бракує логіки», «йому бракує логіки», «де ж логіка?» і т. д., то це означає, що мислення є безладне, непослідовне, суперечливе, тобто нелогічне. 3. Науку, яка вивчає мислення. Із цього можна дійти висновку, що предметом логі­ки як науки є мислення людини. Логіка — це наука про мислення. Але таке визначення логіки було б до­сить широким. Мислення — явище складне, різнобічне, є предметом вивчення багатьох наук. Тому недостатньо сказати, що логіка вивчає мислення, необхідно ще з'ясувати, який бік мислення досліджує логіка, що в мис­ленні складає предмет саме логіки. Перш за все, з'ясує­мо, що таке мислення взагалі.

3) ---- Виникнення і генезис поняття логіки. .Термін "логіка" походить від давньогрецького слова "Іоgos", що означає слово, розум, думка і має декілька значень. Сформулюємо основні значення терміну "логіка": Пізнаючи світ (природу, суспільство, свою особистість), люди користуються термінами "об'єктивна логіка" та "суб'єктивна логіка". Під "об'єктивною логікою" розуміють об'єктивний хід речей, подій, незалежний від мислення, свідомості людини, тобто об'єктивну закономірність, послідовність, незворотність розвитку всього існуючого та необхідний зв'язок між предметами і явищами об'єктивного світу(в цьому значенні часто використовують висловлювання "логіка речей", "логіка подій", "логіка історії" та ін.). Під "суб'єктивною логікою" розуміють особливості індивідуального мислення людини (у цьому значенні часто використовують висловлювання "залізна логіка", "чорно-біла логіка", "чоловіча логіка", "жіноча логіка" та ін.). У широкому розумінні термін "логіка" означає науку, яка вивчає форми і закони мислення людини, а в більш вузькому значенні під "логікою" розуміють одержання необхідно істинного (а значить правильного) висновку, тобто коли з одного істинного висловлювання неодмінно випливає інший, теж істинний вислів. У наш час цей термін має також специфічне значення як логічна система знання (формально-логічна теорія), побудована на певних принципах і аксіомах засобами особливої природної та формалізованої мови ("дедуктивна логіка", "модальна логіка", "багатозначна логіка", "логіка дії" та ін.). У даному випадку "логіка" означає абстрактну знакову модель ("формалізовану теорію"). --- Логіка як наука: її предмет, метод, а також практичне значення її знань/ Логіка — це наука, яка вивчає закони і форми розумової діяльності людей, принципи і засоби побудови правильних суджень і міркувань про предмети і явища об'єктивного світу, методи формалізації знання як результату пізнавального процесу. Особливості логіки як науки: - вивчає закони і форми розумової діяльності людей на підставі аналізу їх мовних висловлювань.Вивчення логіки потребує зосередження і систематичного підходу. Усі розділи підручника взаємопов'язані, не можна зрозуміти наступну тему, не засвоївши попередню. Вивчення логіки потребує багато часу і певних зусиль. Як сказав один мудрець: "У водах логіки не слід плисти з піднятими вітрилами".