МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ №3

„ВБУДОВАНІ ФУНКЦІЇ MS EXCEL

та ОФОРМЛЕННЯ РОБОЧИХ АРКУШІВ”

1. Мета та завдання роботи

Придбання навичок роботи з вбудованими функціями Microsoft Excel та оволодіння можливостями оформлення робочих аркушів.

 

2. Зміст роботи

2.1 Завантажити оболонку ОС Windows та завантажити табличний процесор Microsoft Excel.

2.2 Обрахувати ряд стандартних функцій згідно завдання п.5.1.

2.3 Відформатувати таблицю рамками і кольором згідно завдання п.5.2.

 

3. Вимоги до звіту

Звіт повинен включати:

 титульний лист з назвою і номером роботи, відомостями про виконавця;

 постановку задачі і відомості про послідовність її виконання;

 відповіді на контрольні питання п.6 вказівок;

 таблиці з розрахунками.

До звіту додається дискета з виконаним завданням.

4. Загальні положення

4.1. Обчислювальні можливості і робота з функціями

Основні правила запису формул:

 запис формул в Microsoft Excel починається зі знаку „дорівнює”;

 формули можуть включати звернення до однієї або декількох функцій;

 після імені кожної функції в дужках задаються аргументи, які використовуються функцією. Функції Microsoft Excel є обчислювальними інструментами, котрі можуть бути використані в робочому аркуші для автоматичного прийняття обчислень, виконання дій і обчислення значень. Microsoft Excel надає широкий набір вбудованих функцій, котрі виконують різноманітні типи обчислень.

Будь-яка функція в Microsoft Excel включає в себе дві частини: ім’я функції, наприклад, „СРЗНАЧ” (середнє значення) і необхідні аргументи.

Аргументи - це інформація, яку функція використовує, щоб обчислити нове значення або провести дію. Аргументи завжди знаходяться справа від імені функції і поміщені в дужки.

Аргументом може бути число, ім’я комірки, посилання на комірку або інша функція. Рівень вкладеності функцій в формулах може достигати семи.

Якщо функція не використовує аргументів, то за її ім’ям ідуть пусті дужки ()без пробілів між ними, наприклад, поточна дата: „СЕГОДНЯ ()”.

Аргументи в функціях відокремлюються один від одного крапками з комами, наприклад, =СРЗНАЧ(1;2;3;4;5) дорівнює 3, але =СРЗНАЧ(;;1;2;3;4;5) дорівнює 2,14);

На прикладі функції „СУММ”, яка обчислює суму своїх аргументів і може сприймати їх від 1 до 30, розглянемо можливі варіанти завдання аргументів.

4.2. Приклад використання аргументів

Аргументи функції „СУММ” можуть бути одним з чотирьох нижченаведених видів.

 Число, наприклад:

=СУММ(1;10;100)

 Формула, котра своїм результатом має число, наприклад:

=СУММ(0,5+0,5;СРЗНАЧ(5;5);10^2)

 Функції, які використовуються як аргументи інших функцій, як в попередньому прикладі, називаються вкладеними функціями. В цьому прикладі вкладена функція „СРЗНАЧ” є аргументом функції „СУММ”.

 Посилання на комірку або на інтервал комірок, котрий містить числа або формули, які поставляють числа, наприклад:

=СУММ(A1; A2)

=СУММ(A1: A5).

У другому прикладі в якості аргументів наведених функцій, задається інтервал комірок. Він задається адресою комірки, в котрій знаходиться перша цифра стовпця, потім записується оператор зв’язку - двокрапка (:) і адреса комірки, в якій знаходиться остання цифра. Інший еквівалентний приклад формули:

=СУММ(A1;A2;A3;A4;A5).

Перевага використання інтервалу полягає в тому, що аргумент A1:A5 приймається за один аргумент, в той час як А1, А2, А3, А4, А5 - за п’ять аргументів. Якщо потрібно скласти більш 30 чисел, то обов’язково прийдеться використовувати інтервали, тому що функція не може мати більше чим 30 аргументів.

Ім’я, яке посилається на константу, формулу, комірку або інтервал комірок, що містять числа або формули, що поставляють числа, наприклад:

=СУММ(Основа; Приріст)

В даному прикладі використовуються власні імена „Приріст” та „Основа”. Імена призначаються константам, інтервалам, формулам і роблять формули більш зручними для читання, розуміння і роботи.

4.2. Майстер функцій

„Майстер функцій” дозволяє в діалоговому режимі переглядати списки усіх функцій, розподілених по категоріям, вибрати будь-яку з них і задати її аргументи.

Звернутися до „Майстра функцій” можна:

1) за допомогою пункту меню „Вставка”  „Функція”;

2) комбінацією клавіш <Shift>+<F3>;

3) кнопкою на панелі інструментів: .

П ісля виклику „Майстра функцій” з’являється перше діалогове вікно „Шаг1 з 2” (рис. 3.1), в якому відображаються категорії та імена функцій, рядок формул та кнопки. Функції перераховані по категоріям, такими як: „Фінансові”, „Математичні”, „Статистичні” та ін. При переміщенні по списку категорій, список імен функцій справа також змінюється. Вибір категорії підтверджується клацанням лівою кнопкою миші на відповідному рядку. При виборі функції зі списку в правій частині діалогового вікна, в рядку формул автоматично з’являється визначення функції, а також правильно розташовані дужки та крапки з комою, котрі розділяють аргументи функції.

Рис. 3.1. Майстер функцій: крок 1 з 2

 

П ісля вибору потрібної функції і натисненні на кнопку „Шаг >” відбувається перехід до другого діалогового вікна. На цьому кроці (рис. 3.2) здійснюється уведення аргументів вибраної функції з клавіатури в спеціальне вікно уведення, де знаходиться курсор у вигляді вертикальної риски. Інтервал комірок можна також виділити безпосередньо на робочому аркуші, тоді він автоматично заноситься у вікно уведення. Після натиснення кнопки „Закінчити”, „Майстер” поміщає ці дані у рядок формул робочого аркушу таблиці, а в комірці з’являється результат обчислень по даній функції..

Рис. 3.2 Майстер функцій: крок 2 з 2

 

Кнопка „Скасування” дозволяє відмовитись від уведення. У цьому випадку, якщо допущена некоректність при уведенні аргументів або самої функції, з’явиться повідомлення про помилку. Багато імен аргументів вказують на те, яку інформацію потрібно задавати в якості фактичного значення аргументу. Якщо в імені аргументу використовуються скорочення „чис”, „ссыл” або „лог”, то це означає, що аргумент повинен бути числом, посиланням або логічним значенням.

Наприклад, у функції „ОКРУГЛ(число; количество_цифр) ”, обидва аргументи повинні бути числами, де перший аргумент - число, яке округляється, і друге - кількість знаків після коми.