- •Відповіді:
- •Закон попиту і пропозицій свідчить, що при інших рівних умовах свідчить , що за низькими цінами можна продати більше товарів ніж за високими.
- •3.Стратегії асортиментного ціноутворення застосовується, коли фірма має набір алогічних, взаємозамінних товарів:
- •Характерною особливістю непрямих податків є те, що:
- •Відповіді:
- •Відповіді:
- •Відповіді:
- •Витратні методи ціноутворення
- •Відповіді:
- •Відповіді:
- •Відповіді:
- •Відповіді:
- •1. Охарактеризуйте стратегії високих цін підприємства.
- •3.Стратегії асортиментного ціноутворення застосовується, коли фірма має набір алогічних, взаємозамінних товарів:
- •Відповіді:
- •• Чітке дотримання чинного антимонопольного законодавства. Особливо це стосується державних підприємств-монополістів;
- •Стратегії конкурентного ціноутворення будуються на обліку в цінах фактора конкуренто спроможності фірми:
- •Відповіді:
- •Ціна – це головна і універсальна форма зв’язку товарного виробництва. Вона робить можливого купівлю-продаж товар, а внаслідок, і саме економічне існування виробника товару.
- •Відповіді:
Стратегії конкурентного ціноутворення будуються на обліку в цінах фактора конкуренто спроможності фірми:
Цінова стратегія проникнення на ринок базується на використанні економії за рахунок росту масштабів виробництва; використовується при «атаці». ЇЇ застосовують товаровиробники , які хочуть зайняти на ринку позицію лідерів, для цього вони різко знижують ціну на товар, створюється монопольне положення. В основному за її допомогою на ринок впроваджено саме нові товари.
Цінова стратегія по кривій засвоєння досвіду базується на перевагах придбаного досвіду і низьких затратах щодо конкурентів. Обовязкова умова – сильний вплив досвіду споживачів та їх чутливість до рівня цін
Метод сигналізацій цінам будується на використанні довіри покупця до цінового механізму , створеного іншими. Доцільний, коли необхідно завоювати нових або недосвідчених покупців.
1. Географічна цінова стратегія належить до конкурентного ціноутворення для дотичних частин ринку.
Усі вищезгадані стратегії і є методами утворення цін з орієнтацією на конкуренцію
Задача 1
Задача 2
білет № 23
1. Розкрийте суть цінових стратегій.
2. Розкрийте сутність і призначення Індикативних цін-
Задача 1 Встановити вільну відпускну ціну з ПДВ та суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет. Витрати на виробництво за елементами складають:
матеріальні витрати -410 грн.
Б) витрати на оплату праці-160 грн.
B) відрахування на соціальні заходи - 80грн
Г) амортизація основних фондів -32грн.
Д) Інші витрати -30 грн.
Рівень рентабельності запланований -25%.
Задача 2
Визначте скільки необхідно видавництву випустити і продати книг, щоб окупити власні витрати якщо відомо, що :
Ціна однієї книжки-10 гр
Змінні витрати, що припадають на 1 книжку -0,9 гр
Сума постійних витрат за рік склала-1200 гр
Відповіді:
Стратегія ціноутворення— це основні напрями, заходи та методи, за допомогою яких може бути досягнута визначена мета цінової політики. Проблема визначення ціни має особливе значення, коли розпочинається випуск принципово нової продукції, коли обставини вимушують змінювати ціни внаслідок надходження на ринок дешевших товарів і т. д. Фахівці вважають, що встановлення ціни це не разовий акт, а процес, який триває протягом усього ринкового життя товару. Тому підприємство з метою прийняття правильного рішення щодо встановлення ціни на свою продукцію, має розробляти стратегію ціноутворення.
Існує багато цінових стратегій, які можна об’єднати в три групи:
— стратегія низьких цін;
— стратегія високих цін;
— стратегія нейтральних(середніх) цін.
Індикативні ціни - це різновид державних фіксованих цін, які встановлюються Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України на основі дійсних цін, що склалися на даний товар на ринку на момент здіснення експортної (імпортної) операції з врахуванням умов постачання та умов здійснення розрахунків. Інформацію для розрахунків Міністерство отримує від митних, фінансових, статистичних державних органів, банківських установ, підприємств, організацій. При розрахунку індикативних цін враховуються результати моніторингу зовнішніх товарних ринків, стандарти якості України та міжнародних організацій, та інша інформація кон'юнктурно-цінового характеру. Індикативні ціни переглядаються один раз нав місяць та є обов'язковими до публікації до п'ятого числа поточного місяця в газеті "Урядовий кур'єр". Індикативні ціни вводяться з метою стабілізації валютних надходжень, відвернення антидемпінгових розслідувань, недопущення недобросовісної конкуренції та регулювання цін експортно-імпортних операцій.
Введення індикативних цін означає, що товари, відносно яких такі ціни введені, можуть експортуватися або імпортуватися за цінами не нижче індикативних. При цьому, для здійснення експортних або імпортних операцій потрібне, як правило, отримання ліцензії і реєстрація зовнішньоекономічного контракту.
Індикативні ціни можуть вводитися на товари:
o відносно яких застосовуються антидемпінгові заходи або початі антидемпінгові розслідування в Україні або за її межами;
o відносно яких застосовуються спеціальні імпортні процедури;
o відносно яких встановлені режими квотування або ліцензування;
o відносно експорту яких встановлений спеціальний режим;
o у інших випадках, передбачених міжнародними договорами України.
Задача 1
Задача 2
білет № 24
1. Охарактеризуйте структуру витрат виробництва. Поясніть значення умовно – постійних та умовно – змінних витрат для формування ціни.Порівняйте з методом калькулювання і обґрунтуйте вибір розрахунку витрат в ціноутворенні.
2. Розкрийте суть системи знижок у цінах.
Задача 1
Розрахувати Ціну з ПДВ та ПДВ
Вартість основних і допоміжних матеріалів – 60 грн.
Куповані напівфабрикати – 42,5 грн
Паливо – 10,5
Заробітна плата – 21 грн
Відрахування на соціальні заходи – 7,8 грн
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання – 32 грн
Загальновиробничі трати – 6,8 грн
Рентабельність – 35 %
ПДВ – 20%
Задача 2 розрахувати ціну прилада параметричним методом
Фірма планує випуск електродвигуна потужністю 50кВт.. Ринкова ціна базового двигуна 100 тис грн. при потужності 10кВт.
Відповіді:
Кожного виробника цікавить питання, скільки товару виробляти і скільки продавати залежно від ціни і витрат на його виробництво. Для виробництва продукції підприємець повинен зробити певні витрати. До таких витрат належать елементи факторів виробництва, які використовуються у виробництві. Це витрати на оплату живої праці (заробітну плату); на будівлі та обладнання (інвестиції); оплату природних ресурсів (води, корисних копалин, що використовуються як сировина та матеріали) та палива; оплату інших енергоносіїв.
Виробничі витрати - це фактичні витрати виробника (фірми) на придбання й використання всіх необхідних умов виробництва, які забезпечують осягнення кінцевого результату господарської діяльності.
Зовнішні витрати (їх ще називають явні, прямі, грошові) - це витрати підприємця на придбання ресурсів, які не належать даній фірмі. Наприклад, заробітна плата найманих працівників, витрати на придбання сировини, устаткування, сплата податків тощо.
Внутрішні витрати (або неявні, непрямі, неоплачувані) пов'язані з використанням факторів виробника, які перебувають у власності самої фірми (грошовий капітал, обладнання). Для розрахунку внутрішніх витрат підраховують ту вигоду, яку підприємство могло б мати, передавши власні ресурси на сторону.
Постійними витратами-називають такі, величина яких не залежить від зміни обсягу виробництва. До постійних витрат належать витрати, на cплату оренди (якщо орендуються приміщення, основні фонди тощо), витрати на рентні та страхові платежі, сплату відсотків за кредит та ін. Постійні витрати є обов'язковими і зберігаються навіть тоді, коли фірма нічого не виробляє, але мусить підтримувати готовність до виробництва.
Змінними витратами-називають витрати, величина яких знаходиться в залежності від зміни обсягу виробництва. До змінних належать витрати на заробітну плату, сировину, матеріали, паливо, електроенергію. Сума постійних і змінних витрат при кожному даному обсязі виробництва утворює загальні (валові) витрати виробництва.
Суму постійних і змінних витрат виробництва називають загальними витратами фірм
Ефективним інструментом цінової стратегії підприємства є система цінових знижок. Головна мета застосування цінових знижок полягає у створенні додаткових стимулів для покупців у придбанні товарів. Розмір знижок залежить від характеру угод, умов поставок та платежів, кон’юнктури ринку на момент підписання контрактів, якісних характеристик товару та інших чинників.
У практиці встановлення цін найбільшого поширення набули такі види цінових знижок: за кількість придбаної продукції, за швидкість платежів, сезонні, дилерські, знижки за комплексну закупку товарів, товарообмінний залік та ін.
Знижка за кількість придбаної продукції — це зменшення ціни для покупця, який купує партію товару, розмір якої перевищує певну величину.
Знижки за кількість придбаної продукції діляться на звичайні та кумулятивні. Звичайна знижка встановлюється окремо на кожну партію товару і не залежить від обсягу попередніх або наступних продажів.
Кумулятивні знижки найбільшого поширення набули при реалізації продуктів харчування короткого терміну зберігання, деяких дорогих споживчих товарів, а також машин та устаткування, що рідко купуються у значній кількості.
Поряд з кількісними знижками в ринкових умовах широко використовуються знижки за швидкість платежів. Вони надаються покупцю, який оперативно сплачує рахунки, тобто раніш встановленого угодою кінцевого терміну.
Сезонні знижки встановлюються для споживачів, які купують товари в міжсезоння. Такі знижки стимулюють попит на позасезонні товари, що дає змогу продавцю підтримувати стабільний рівень їхнього виробництва та продажу протягом року. Величина сезонної знижки визначається витратами продавця та покупця на зберігання відповідно виробленої та завчасно придбаної продукції до початку сезону її реалізації. Тому величина наданої виробником сезонної знижки не може перевищувати суму витрат від зберігання товару на своєму складі. Водночас така знижка має забезпечувати покупцю більшу економію, ніж витрати на зберігання товару до початку зростання сезонного попиту на нього. При цьому сезонна знижка може бути диференційована за часом. Чим раніш до настання сезону починається продаж товару, тим на більшому рівні має бути встановлена знижка.
Основна формула знижок:
Цп = Цр * (1-З/100), де
Цп – ціна придбання( відпускна ціна виробника чи посередника), грн..
Цр – ціна реалізації товару, грн.
З – торговельна (посередницька)знижка, %
Задача 1
Задача 2
Ц приладу=базова ціна*Показник нової продукції/показник старої продукції=100000*50/10=500000 грн.
білет № 25
1. Розкрийте особливості в изначення ціни на основі обліку повних витрат. Калькуляція
2. Поясніть механізм ціноутворення В умовах ринкового середовища.
Задача 1
Встановити ввізну ціну одиниці імпортного товару.
Митна вартість партії товарів кількістю 2000 шт. дорівнює 6000 доларів США. Ввізне мито 15% до митної вартості. Ставка ПДВ 20%. На день подання вантажної митної декларації курс НБУ за один долар США становив 8,2 грн.
Задача 2 Розкрийте наступні види “франко – цін”:
а) франко – станція відправлення;
б) франко – вагон станція відправлення;
в) франко – станція призначення;
якщо відомі дані:
- гуртова ціна виробника – 100 грн.;
- витрати по доставці товару до станції відправлення – 20 грн.;
- витрати по завантаженню товару – 10 грн.;
- витрати по перевезенню до станції призначення – 30 грн.
