
- •1. Дійсні числа. Числові множини.
- •2. Поняття множини. Операції над множинами.
- •3. Поняття множини. Властивості операцій над множинами.
- •4. Числова послідовність, підпослідовність.
- •5. Границя послідовності.
- •6. Основні властивості границь числових послідовностей.
- •7. Число .
- •8. Обчислення границь числових послідовностей.
- •9. Поняття функції
- •10. Классификация функций. Основные элементарные функции.
- •11. Загальне поняття границі функції в точці та його окремі випадки.
- •12. Основні властивості границь функцій.
- •13. Нескінченно малі та великі функції, їх порівняння та застосування. А) Сравнение бесконечно малых функций
- •B) Сравнение бесконечно больших функций
- •14. Дві істотні границі та наслідки з них.
- •15. Поняття неперервної функції та її властивості.
- •Глобальные
- •16. Односторонняя непрерывность
- •17. Точки разрыва функции и их классификация
- •18. Понятие производной и дифференциала
- •19. Дифференцирование сложной функции
- •20 Похідні та диференціали вищих порядків. Формула Лейбніца.
- •Формула Ньютона-Лейбница
- •21.Правила Лопіталя розкриття невизначеностей
- •22. Формули Тейлора та Маклорена.
- •23 Ознаки монотонності функції.
- •24. Екстремум функції.
- •Проте виявляється, що цього недостатньо, бо може , а функція в цій точці екстремуму не має.
- •Якщо в критичній точці, то нічого конкретного сказати не можна, бо в цій точці може бути екстремум, а може й не бути.
- •25. Умова опуклості або угнутості кривої.
- •26. Асимптоти кривої. Побудова графіка функції.
- •27. Застосування правил Лопіталя до обчислення границь функцій.
- •Тема 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •28. Необхідні та достатні умови екстремуму функції.
- •29. Розкладення за формулою Маклорена деяких елементарних функцій.
- •31. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла. Таблиця основних інтегралів.
- •32. Основні методи інтегрування: метод розкладення, метод підстановки (заміни змінної) та метод інтегрування частинами.
- •33. Поняття визначеного інтеграла. Обчислення визначеного інтеграла.
- •34. Заміна змінної та інтегрування частинами у визначеному інтегралі. Застосування визначеного інтеграла.
- •35. Невласні інтеграли першого роду.
- •Невласні інтеграли першого роду ("нескінчений інтервал")
- •36. Невласні інтеграли другого роду.Невласні інтеграли
- •37. Ознака збіжності невласних інтегралів.
- •38. Поняття числового ряду та його суми.
- •39. Основні властивості рядів.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •41. Ознаки збіжності додатних рядів: порівняння, д’Аламбера, Коші, інтегральна ознака Коші.
- •42. Функціональні послідовності та ряди.
- •49. Неперервність функцій декількох змінних
- •50. Частинні похідні функції декількох змінних.
- •51. Полный дифференциал функции нескольких переменных.
- •52. Означення подвійного та повторного інтегралів. Обчислення подвійного інтеграла.
- •53. Заміна змінних у подвійному інтегралі.
- •55. Криволинейный интеграл первого рода
- •56. Криволинейный интеграл второго рода
- •57. Производная по направлению. Градиент. Уравнение касательной плоскости к поверхности. Уравнение нормали
- •58. Екстремум функції двох змінних.
- •59. Найбільше та найменше значення функції багатьох змінних у замкненій області.
19. Дифференцирование сложной функции
Цепное
правило (правило дифференцирования
сложной функции) позволяет вычислить
производную композиции двух и более
функций на основе индивидуальных
производных. Если функция f имеет
производную в точке
,
а функция g имеет производную в точке
,
то сложная функция h(x) = g(f(x)) также имеет
производную в точке
.
Пусть
даны функции, определённые в окрестностях
на числовой прямой,
где
и
Пусть
также эти функции дифференцируемы:
Тогда
их композиция также дифференцируема:
и
её производная имеет вид:
Замечание
В
обозначениях Лейбница цепное правило
для вычисления производной функции
где
принимает
следующий вид:
Инвариантность формы первого дифференциала
Дифференциал
функции
в
точке
имеет
вид:
где
—
дифференциал тождественного отображения
:
Пусть
теперь
Тогда
,
и согласно цепному правилу:
Таким образом, форма первого дифференциала остаётся одной и той же вне зависимости от того, является ли переменная функцией или нет.
Пример
Пусть
Тогда
функция
может
быть записана в виде композиции
где
Дифференцируя эти функции отдельно:
получаем
20 Похідні та диференціали вищих порядків. Формула Лейбніца.
Нехай
функція
диференційовна
на проміжку X,
а
її похідна, яка також є функцією відносно
x.
Від цієї функції знову можна шукати
похідну за умови, що вона існує на
заданому проміжку. Похідна від похідної
називається
похідною
другого порядку
функції
і
позначається одним із символів:
.
Так
у фізиці, якщо
закон, за яким змінюється пройдений
шлях при прямолінійному русі точки, то
є
прискоренням
цієї точки в момент часу t.
Аналогічно
і
т. д.
Взагалі
похідною
n-го
порядку
від функції
називається
похідна від похідної
-го
порядку і позначається
,
або
,
або
.
Зауваження.
При
,
похідну n-го
порядку позначають відповідно
;
при
позначають:
або
.
Приклад 3.17. Знайти похідну другого порядку від функції
.
Розв’язання.
Знаходимо спочатку
за
формулою
.
.
Знаходимо похідну від отриманої функції:
,
тобто
.
Формула
Лейбніца.
Якщо функції
,
мають
похідні до n-го
порядку включно, то для обчислення
похідної n-го
порядку від добутку цих функцій
використовують формулу Лейбніца:
.
(3.14)
Похідні вищих порядків від функцій, заданих параметрично.
Якщо
функції
і
параметрично
задають функцію
,
то похідні
,
,
можна послідовно обчислити за формулами:
,
і
т. д.
Так, для похідної другого порядку має місце формула:
.
(3.15)
Диференціали вищих порядків. Нехай функція диференційовна на проміжку X. Її диференціал
називається
також диференціалом
першого порядку
і його можна розглядати як функцію
змінної x
(приріст аргументу
вважається
сталим).
Означення
3.4.
Диференціалом
другого
порядку
(second
differential)
функції
в
точці x
називається диференціал від її
диференціала першого порядку (за умови,
що повторний приріст незалежної змінної
x
збігається з попереднім
)
і позначається
:
.
За означенням маємо
,
позначають
.
Таким чином
.
(3.16)
Аналогічно,
диференціалом
n-го
порядку
(позначається
),
n=2,3,...
називається диференціал від диференціала
порядку
за
умови, що в диференціалах весь час
беруться одні й ті самі прирости
незалежної
змінної x.
Тобто
.
При цьому справедлива формула:
.
(3.17