
- •1. Дійсні числа. Числові множини.
- •2. Поняття множини. Операції над множинами.
- •3. Поняття множини. Властивості операцій над множинами.
- •4. Числова послідовність, підпослідовність.
- •5. Границя послідовності.
- •6. Основні властивості границь числових послідовностей.
- •7. Число .
- •8. Обчислення границь числових послідовностей.
- •9. Поняття функції
- •10. Классификация функций. Основные элементарные функции.
- •11. Загальне поняття границі функції в точці та його окремі випадки.
- •12. Основні властивості границь функцій.
- •13. Нескінченно малі та великі функції, їх порівняння та застосування. А) Сравнение бесконечно малых функций
- •B) Сравнение бесконечно больших функций
- •14. Дві істотні границі та наслідки з них.
- •15. Поняття неперервної функції та її властивості.
- •Глобальные
- •16. Односторонняя непрерывность
- •17. Точки разрыва функции и их классификация
- •18. Понятие производной и дифференциала
- •19. Дифференцирование сложной функции
- •20 Похідні та диференціали вищих порядків. Формула Лейбніца.
- •Формула Ньютона-Лейбница
- •21.Правила Лопіталя розкриття невизначеностей
- •22. Формули Тейлора та Маклорена.
- •23 Ознаки монотонності функції.
- •24. Екстремум функції.
- •Проте виявляється, що цього недостатньо, бо може , а функція в цій точці екстремуму не має.
- •Якщо в критичній точці, то нічого конкретного сказати не можна, бо в цій точці може бути екстремум, а може й не бути.
- •25. Умова опуклості або угнутості кривої.
- •26. Асимптоти кривої. Побудова графіка функції.
- •27. Застосування правил Лопіталя до обчислення границь функцій.
- •Тема 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •28. Необхідні та достатні умови екстремуму функції.
- •29. Розкладення за формулою Маклорена деяких елементарних функцій.
- •31. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла. Таблиця основних інтегралів.
- •32. Основні методи інтегрування: метод розкладення, метод підстановки (заміни змінної) та метод інтегрування частинами.
- •33. Поняття визначеного інтеграла. Обчислення визначеного інтеграла.
- •34. Заміна змінної та інтегрування частинами у визначеному інтегралі. Застосування визначеного інтеграла.
- •35. Невласні інтеграли першого роду.
- •Невласні інтеграли першого роду ("нескінчений інтервал")
- •36. Невласні інтеграли другого роду.Невласні інтеграли
- •37. Ознака збіжності невласних інтегралів.
- •38. Поняття числового ряду та його суми.
- •39. Основні властивості рядів.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •41. Ознаки збіжності додатних рядів: порівняння, д’Аламбера, Коші, інтегральна ознака Коші.
- •42. Функціональні послідовності та ряди.
- •49. Неперервність функцій декількох змінних
- •50. Частинні похідні функції декількох змінних.
- •51. Полный дифференциал функции нескольких переменных.
- •52. Означення подвійного та повторного інтегралів. Обчислення подвійного інтеграла.
- •53. Заміна змінних у подвійному інтегралі.
- •55. Криволинейный интеграл первого рода
- •56. Криволинейный интеграл второго рода
- •57. Производная по направлению. Градиент. Уравнение касательной плоскости к поверхности. Уравнение нормали
- •58. Екстремум функції двох змінних.
- •59. Найбільше та найменше значення функції багатьох змінних у замкненій області.
5. Границя послідовності.
Границя числової послідовності — фундаментальне поняття математичного аналізу, число, до якого члени послідовності прямують зі збільшенням індекса в сенсі наступного означення:
Дійсне
число a називається границею числової
послідовності
,
якщо
[1]
Позначення:
або
При цьому також кажуть, що послідовність збігається до числа a, або має границю a. Послідовність, що збігається до деякої границі називається збіжною, в інших випадках — розбіжною.
6. Основні властивості границь числових послідовностей.
Основнi властивостi границь
1. Збереження знаку функцiєю, що має границю у точцi.
2. Граничний перехiд i арифметичнi операцiї.
3. Границя композицiї функцiй.
4. Граничний перехiд i нерiвностi.
(потом идут дальше теоремы и пиздец как много текста ,так что я их не кидал)
7. Число .
e — математическая константа, основание натурального логарифма, трансцендентное число. Иногда число e называют числом Эйлера или числом Непера. Обозначается строчной латинской буквой «e».
Число e играет важную роль в дифференциальном и интегральном исчислении, а также во многих других разделах математики.
Число e может быть определено несколькими способами.
Через предел:
(второй замечательный
предел).
Как сумма ряда:
или
.
Через определённый интеграл:
Как единственное число a, для которого выполняется
Как единственное положительное число a, для которого верно
8. Обчислення границь числових послідовностей.
Арифметичні дії над послідовностями
9. Поняття функції
Функция (отображение, оператор, преобразование) — математическое понятие, отражающее связь между элементами множеств. Можно сказать, что функция — это «закон», по которому каждому элементу одного множества (называемому областью определения) ставится в соответствие некоторый элемент другого множества (называемого областью значений).
Математическое
понятие функции выражает интуитивное
представление о том, как одна величина
полностью определяет значение другой
величины. Так значение переменной
однозначно
определяет значение выражения
,
а значение месяца
однозначно определяет значение следующего
за ним месяца, также любому человеку
можно сопоставить другого человека —
его отца. Аналогично, некоторый задуманный
заранее алгоритм
по варьируемым входным данным выдаёт
определённые выходные данные.
Часто под термином «функция» понимается числовая функция; то есть функция, которая ставит одни числа в соответствие другим. Эти функции удобно представляются на рисунках в виде графиков.
10. Классификация функций. Основные элементарные функции.
Функции:
I. Неэлементарные
II. Элементарные
1. трансцендентные (sinx, cosx, tgx…)
2. алгебраические
а) иррациональные
б) рациональные (целые, дробно-рациональные)
Основные элементарные функции:
1. y = xn nЭQ степенная функция
2. y = ax показательная
3. y = log a x, где a – постоянное положительное число, не равное 1 логарифмическая
4. y = sin x y = cos x … тригонометрическая
5. y = Arcsinx y = Arccosx
Обратные тригонометрическим
Элементарной называется функия, которую можно задать одним аналитическим выражением составленным из основных элементарных функций с помощью 4-х арифметических действий и опрераций взятия функции от функций последовательно примененных конечное число раз