
- •1. Дійсні числа. Числові множини.
- •2. Поняття множини. Операції над множинами.
- •3. Поняття множини. Властивості операцій над множинами.
- •4. Числова послідовність, підпослідовність.
- •5. Границя послідовності.
- •6. Основні властивості границь числових послідовностей.
- •7. Число .
- •8. Обчислення границь числових послідовностей.
- •9. Поняття функції
- •10. Классификация функций. Основные элементарные функции.
- •11. Загальне поняття границі функції в точці та його окремі випадки.
- •12. Основні властивості границь функцій.
- •13. Нескінченно малі та великі функції, їх порівняння та застосування. А) Сравнение бесконечно малых функций
- •B) Сравнение бесконечно больших функций
- •14. Дві істотні границі та наслідки з них.
- •15. Поняття неперервної функції та її властивості.
- •Глобальные
- •16. Односторонняя непрерывность
- •17. Точки разрыва функции и их классификация
- •18. Понятие производной и дифференциала
- •19. Дифференцирование сложной функции
- •20 Похідні та диференціали вищих порядків. Формула Лейбніца.
- •Формула Ньютона-Лейбница
- •21.Правила Лопіталя розкриття невизначеностей
- •22. Формули Тейлора та Маклорена.
- •23 Ознаки монотонності функції.
- •24. Екстремум функції.
- •Проте виявляється, що цього недостатньо, бо може , а функція в цій точці екстремуму не має.
- •Якщо в критичній точці, то нічого конкретного сказати не можна, бо в цій точці може бути екстремум, а може й не бути.
- •25. Умова опуклості або угнутості кривої.
- •26. Асимптоти кривої. Побудова графіка функції.
- •27. Застосування правил Лопіталя до обчислення границь функцій.
- •Тема 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •28. Необхідні та достатні умови екстремуму функції.
- •29. Розкладення за формулою Маклорена деяких елементарних функцій.
- •31. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла. Таблиця основних інтегралів.
- •32. Основні методи інтегрування: метод розкладення, метод підстановки (заміни змінної) та метод інтегрування частинами.
- •33. Поняття визначеного інтеграла. Обчислення визначеного інтеграла.
- •34. Заміна змінної та інтегрування частинами у визначеному інтегралі. Застосування визначеного інтеграла.
- •35. Невласні інтеграли першого роду.
- •Невласні інтеграли першого роду ("нескінчений інтервал")
- •36. Невласні інтеграли другого роду.Невласні інтеграли
- •37. Ознака збіжності невласних інтегралів.
- •38. Поняття числового ряду та його суми.
- •39. Основні властивості рядів.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •41. Ознаки збіжності додатних рядів: порівняння, д’Аламбера, Коші, інтегральна ознака Коші.
- •42. Функціональні послідовності та ряди.
- •49. Неперервність функцій декількох змінних
- •50. Частинні похідні функції декількох змінних.
- •51. Полный дифференциал функции нескольких переменных.
- •52. Означення подвійного та повторного інтегралів. Обчислення подвійного інтеграла.
- •53. Заміна змінних у подвійному інтегралі.
- •55. Криволинейный интеграл первого рода
- •56. Криволинейный интеграл второго рода
- •57. Производная по направлению. Градиент. Уравнение касательной плоскости к поверхности. Уравнение нормали
- •58. Екстремум функції двох змінних.
- •59. Найбільше та найменше значення функції багатьох змінних у замкненій області.
32. Основні методи інтегрування: метод розкладення, метод підстановки (заміни змінної) та метод інтегрування частинами.
Інтегрування раціональних дробів. Метод розкладання.
Невизначений інтеграл від будь-якого раціонального дробу на всякому проміжку, на якому знаменник дробу не звертається в нуль, існує і виражається через елементарні функції, а саме він є алгебраїчною сумою суперпозиції раціональних дробів, арктангенсів і раціональних логарифмів.
Сам метод полягає в розкладанні раціонального дробу на суму найпростіших.
Усякий
правильний раціональний дріб
,
знаменник якого розкладений на множники
можна
представити (і притім єдиним образом)
у виді наступної суми найпростіших
дробів:
де
-
деякі дійсні коефіцієнти. Звичайно
невідомі коефіцієнти знаходяться за
допомогою методу невизначених
коефіцієнтів.
Метод підстановки (заміни змінної)
Цей метод містить два прийоми.
a) Якщо для знаходження заданого інтеграла ∫f(x)dx зробити підстановку x = φ(t), тоді має місце рівність
Після знаходження останнього інтеграла треба повернутись до початкової змінної інтегрування х. Для застосування цього прийому треба; щоб функція х - φ (t) мала обернену t = ψ(х).
Приклад. Знайти інтеграл
Розв'язування. Зробимо підстановку х = 5sint, тоді
Отже, одержимо
Із рівності х = 5sin t одержимо t = arcsin (х/5);
Отже,
b) Якщо зробити заміну змінної, тобто t = φ (х) тоді має місце
рівність
Після знаходження останнього інтеграли треба повернутись до змінної х, використовуючи рівність t = φ (х).
Приклад.
Знайти
Розв’язування.
Нехай
тоді
Тому
Метод інтегрування частинами
Цей метод застосовується тоді, коли під інтегралом є добуток функцій, причому хоча би одна з них є трансцендентною (не степеневою).
Формула інтегрування частинами:
Ця
формула дозволяє знаходження інтеграла
звести
до знаходження інтеграла
.
При вдалому обранні u то dv інтеграл може
бути табличним або простішим ніж заданий
інтеграл
Приклад.
Знайти
Розв'язування.
Нехай u = Inx, dv = dx. Тоді
v
= x
За формулою інтегрування частинами одержимо
33. Поняття визначеного інтеграла. Обчислення визначеного інтеграла.
Означення.
Гранця
інтегральної суми коли n→∞
називається визначеним
інтегралом,
і записується це так :
.
читається: "інтеграл від a до b f від xdx"
Число а називається нижньою межею інтегрування, b – верхньою межею інтегрування, відрізок [a; b] – проміжок інтегрування.
Властивості визначеного інтегралу
Формула Ньютона-Лейбніца
Визначений інтеграл тісно пов’язаний із первісною та невизначеним інтегралом формулою Ньютона- Лейбніца
.
Інтеграл Рімана
Інтеграл
Рімана - найпростіший із визначених
інтегралів, є границею
інтегральної суми. Для функції однієї
змінної
,
визначеній на відрізку [a,b] та певного
розбиття R цього відрізку на відрізки
інтегральна
сума визнається як
де
-
будь-яка точка з відрізку.
Якщо
існує границя таких сум при прямуванні
найбільшої довжини відріку
до
нуля, то функція
називається
інтегрованою, а границя інтегральної
суми називається інтегралом Рімана
функції на відрізку
і
позначається
.
Інтеграл Рімана
Інтеграл Рімана - найпростіший із визначених інтегралів, є границею інтегральної суми. Для функції однієї змінної , визначеній на відрізку [a,b] та певного розбиття R цього відрізку на відрізки інтегральна сума визнається як
де - будь-яка точка з відрізку.
Якщо існує границя таких сум при прямуванні найбільшої довжини відріку до нуля, то функція називається інтегрованою, а границя інтегральної суми називається інтегралом Рімана функції на відрізку і позначається
.