
- •1. Дійсні числа. Числові множини.
- •2. Поняття множини. Операції над множинами.
- •3. Поняття множини. Властивості операцій над множинами.
- •4. Числова послідовність, підпослідовність.
- •5. Границя послідовності.
- •6. Основні властивості границь числових послідовностей.
- •7. Число .
- •8. Обчислення границь числових послідовностей.
- •9. Поняття функції
- •10. Классификация функций. Основные элементарные функции.
- •11. Загальне поняття границі функції в точці та його окремі випадки.
- •12. Основні властивості границь функцій.
- •13. Нескінченно малі та великі функції, їх порівняння та застосування. А) Сравнение бесконечно малых функций
- •B) Сравнение бесконечно больших функций
- •14. Дві істотні границі та наслідки з них.
- •15. Поняття неперервної функції та її властивості.
- •Глобальные
- •16. Односторонняя непрерывность
- •17. Точки разрыва функции и их классификация
- •18. Понятие производной и дифференциала
- •19. Дифференцирование сложной функции
- •20 Похідні та диференціали вищих порядків. Формула Лейбніца.
- •Формула Ньютона-Лейбница
- •21.Правила Лопіталя розкриття невизначеностей
- •22. Формули Тейлора та Маклорена.
- •23 Ознаки монотонності функції.
- •24. Екстремум функції.
- •Проте виявляється, що цього недостатньо, бо може , а функція в цій точці екстремуму не має.
- •Якщо в критичній точці, то нічого конкретного сказати не можна, бо в цій точці може бути екстремум, а може й не бути.
- •25. Умова опуклості або угнутості кривої.
- •26. Асимптоти кривої. Побудова графіка функції.
- •27. Застосування правил Лопіталя до обчислення границь функцій.
- •Тема 3. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •28. Необхідні та достатні умови екстремуму функції.
- •29. Розкладення за формулою Маклорена деяких елементарних функцій.
- •31. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла. Таблиця основних інтегралів.
- •32. Основні методи інтегрування: метод розкладення, метод підстановки (заміни змінної) та метод інтегрування частинами.
- •33. Поняття визначеного інтеграла. Обчислення визначеного інтеграла.
- •34. Заміна змінної та інтегрування частинами у визначеному інтегралі. Застосування визначеного інтеграла.
- •35. Невласні інтеграли першого роду.
- •Невласні інтеграли першого роду ("нескінчений інтервал")
- •36. Невласні інтеграли другого роду.Невласні інтеграли
- •37. Ознака збіжності невласних інтегралів.
- •38. Поняття числового ряду та його суми.
- •39. Основні властивості рядів.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •40. Критерій Коші збіжності ряду.
- •41. Ознаки збіжності додатних рядів: порівняння, д’Аламбера, Коші, інтегральна ознака Коші.
- •42. Функціональні послідовності та ряди.
- •49. Неперервність функцій декількох змінних
- •50. Частинні похідні функції декількох змінних.
- •51. Полный дифференциал функции нескольких переменных.
- •52. Означення подвійного та повторного інтегралів. Обчислення подвійного інтеграла.
- •53. Заміна змінних у подвійному інтегралі.
- •55. Криволинейный интеграл первого рода
- •56. Криволинейный интеграл второго рода
- •57. Производная по направлению. Градиент. Уравнение касательной плоскости к поверхности. Уравнение нормали
- •58. Екстремум функції двох змінних.
- •59. Найбільше та найменше значення функції багатьох змінних у замкненій області.
1. Дійсні числа. Числові множини.
Дійсні числа - це позитивні числа, негативні числа або нуль. Всі дійсні числа діляться на раціональні та ірраціональні. Перші - це числа, представлені у вигляді дробу. Другі - це дійсне число, що не є раціональним.
Сукупність дійсних чисел має ряд властивостей. По-перше, властивість впорядкованості. Воно означає, що два будь-яких дійсних числа задовольняють тільки одному з відносин: x y.
По-друге, властивості операцій додавання. Для будь-якої пари дійсних чисел визначено єдине число, зване їх сумою. Для неї виконуються наступні відносини: x + y = x + y (властивість комутативності), x + (y + с) = (x + y) + с (властивість асоціативності). Якщо до дійсного числа додати нуль вийде само дійсне число, тобто x +0 = x. Якщо до дійсного числа додати протилежне йому дійсне число (-x), то вийде нуль, тобто x + (-x) = 0.
По-третє, властивості операцій множення. Для будь-якої пари дійсних чисел визначено єдине число, зване їх твором. Для нього виконуються наступні відносини: x * y = x * y (властивість комутативності), x * (y * c) = (x * y) * c (властивість асоціативності). Якщо помножити будь-яке дійсне число і одиницю, то вийде саме дійсне число, тобто x * 1 = y. Якщо будь-яке дійсне число, не рівне нулю, помножити на зворотне йому число (1 / y), то вийде одиниця, тобто y * (1 / y) = 1.
По-четверте, властивість дистрибутивності множення відносно додавання. Для будь-яких трьох дійсних чисел виконується ставлення с * (x + y) = x * з + y * с.
По-п'яте, архимедова властивість. Яке б не було дійсне число, існує таке ціле число, яке більше за нього, тобто n> x.
Дуже часто зустрічаються числові множини, тобто множини, елементами яких є числа. Згадаємо деякі множини чисел, з якими ви знайомилися в курсі математики.
1. Множина натуральних чисел тобто чисел, які виникають в процесі лічби предметів. Цю множину чисел позначають буквою N:
N = {1, 2, 3, 4, 5, 6, ...}.
В цій множині завжди можна виконати дії додавання і множення (віднімання і ділення не завжди можна виконати в множині натуральних чисел тобто результат віднімання і ділення двох натуральних чисел не завжди є натуральним числом).
2. Об'єднання натуральних чисел, чисел протилежних до натуральних і числа 0 утворює множину цілих чисел, яку позначають буквою Z:
Z = {0, ±1, ±2, ±3, ...}.
В цій множині завжди можна виконати дії додавання, віднімання та множення. Проте частка двох цілих чисел не завжди є числом цілим.
3.
Множина раціональних чисел (її позначають
буквою
Q)
—
це множина чисел, які можна подати у
вигляді нескоротного дробу
,
де т
є
Ζ,
n
є N
Q
= {х:
х
=
,
m
Ζ,
n
Ν}.
Кожне
раціональне число можна подати у вигляді
нескінченного періодичного дробу.
Наприклад
= 0,333... = 0,(3). В множині раціональних чисел
завжди виконуються дії додавання,
віднімання, множення, ділення (крім
ділення на 0). Проте, квадратний корінь
з раціонального числа не завжди є
раціональним числом. Наприклад:
,
і т. д.
4. Числа, які не можна подати у вигляді дробу , де т Z, n Ν (або числа, які подаються у вигляді нескінченного неперіодичного дробу, наприклад π = 3,1415926...), утворюють множину ірраціональних чисел.
Об'єднання раціональних і ірраціональних чисел утворює множину дійсних чисел, яку позначають буквою R.
У множині дійсних чисел завжди можна виконати дії: додавання, віднімання, множення, ділення (крім ділення на 0), добування квадратного кореня з невід'ємного числа.