1(2) Петрофізичні зв’язки та їх використання для інтерпретації результатів гдс.

Геологічну інтерпретацію даних ГДС проводять на основі петрофізичних залежностей типу "керн - керн", "геофізика - керн", "геофізика - геофізика".

Зв'язки типу "керн - керн" отримують у результаті співставлення виміряних в лабораторії параметрів: "геофізичних" уi, тобто параметрів, що отримують на першій стадії інтерпретації ГДС (геофізична інтерпретація), наприклад, параметра пористості Рп чи питомої радіоактивності qг породи, і параметрів хi, що характеризують фільтраційно-ємнісні властивості чи літологію, наприклад, коефіцієнта пористості Кп чи глинистості Сгл. При побудові петрофізичних зв'язків типу "керн - керн" необхідно використовувати не менш 30 зразків керну, рівномірно розподілених в інтервалі зміни параметрів, що корелюються.

Зв'язки типу "геофізика - керн" отримують, коли колекторські характеристики вимірюють на зразках керну, відібраних в інтервалах розрізу, однорідних за матеріалами ГДС, а геофізичні характеристики визначають за даними ГДС, зареєстрованими проти цих інтервалів. Порівняння аналогічних зв'язків типу "керн - керн" та "геофізика - керн", отриманих на фактичному матеріалі багатьох параметричних свердловин, показало, що при незначному розходженні рівнянь регресії, а нерідко при повному їхньому збігу, зв'язок "геофізика - керн" характеризується більш високим коефіцієнтом кореляції r та меншою дисперсією у.

Зв'язки типу "геофізика - геофізика"отримують шляхом зіставлення між собою різних геофізичних або петрофізичних параметрів, визначених за результатами інтерпретації даних ГДС, з урахуванням результатів випробувань пластів.

2(3) Двовимірні і багатовимірні кореляційні зв’язки.

За числом параметрів залежності підрозділяються на двовимірні, коли вивчається зв'язок між двома параметрами та багатовимірні, у яких вивчаються зв'язки між трьома й більше параметрами.

4. Кореляційні зв’язки між фізичними властивостями гірських порід.

Взаємозв'язки між фізичними властивостями гірських порід виявляються шляхом зіставлення їх визначальних чинників або кореляційним аналізом емпіричних даних. Відомі два види співвідношень між фізичними властивостями, відмінність яких визначає специфіку комплексування відповідних геофізичних методів.

1. Між якимись двома властивостями в певному класі порід встановлена ​​кореляція, виражена рівнянням регресії; воно може мати різний вигляд: лінійний, експонентний, степеневий. Виявлені співвідношення між властивостями допускають кількісну інтерпретацію комплексу геофізичних даних в загальній моделі середовища.

2. Кореляція відсутня, але деякі геологічні тіла і кордони можуть бути виділені за двома (або більше) фізичним властивостям. Ця ситуація не дає можливості кількісно інтерпретувати комплекс геофізичних даних в детермінованою постановці обернених задач, але допускає якісну інтерпретацію.

Виходячи з уявлень про визначальні фактори, можна передбачити співвідношення між властивостями порід: щільністю, магнітною сприйнятливістю, швидкостями сейсмічних хвиль vP і vS і питомим електричним опором.

Магнітна сприйнятливість контролюється в гірських породах змістом феромагнітних мінералів, часто акцесорних, які мало впливають на приналежність гірських порід до тих чи інших петрографічних класам.

Електропровідність гірських порід залежить, головним чином, від вмісту флюїдів в поровому і тріщинному просторі породи і ступеня їх мінералізації. Так як діапазон значень питомих опорів гірських порід широкий, а пористість і тріщинуватість тісно пов'язані зі складом і структурою порід, то будь-які літологічні різниці в розрізі обов'язково розрізняються по електропровідності.