10. Параметр пористості та параметр насичення, зв'язок їх з іншими петрофізичними характеристиками.
Параметр пористості Рп є коефіцєнтом пропорційності між інтегральним опором водонасиченої породи ρвп і опором води ρв, яка її насичує. Параметр пористості Рп залежить від пористості, характеру порового простору, звивистості пор, ступеню і характеру цементації тощо. Розрахунок параметра пористості проводять за формулою:
Рп=
Залежності між:
параметром пористості та коефіцієнтом пористості Рп=f(Кп);
параметром насичення та коефіцієнтом водонасичення Рн=f(Кв);
Основним методом визначення коефіцієнта нафтогазонасичення порід є метод, заснований на залежності параметра насичення (Рн) від коефіцієнта водонасичення:
де сп – питомий електричний опір гірської породи при частковому насиченні її нафтою або газом; свп – питомий електричний опір тієї ж самої породи при 100 % насиченні її пластовою водою.
10.Для чого визначається коефіцієнт кореляції і кореляційне співвідношення?Коефіцієнт кореляції – показник, який використовують для вимірювання щільності зв'язку між результативними і факторними ознаками у кореляційно-регресійній моделі за лінійної залежності. За абсолютною величиною коефіцієнту кореляції коливається в межах від -1 до +1. Чим ближчий цей показник до 0, тим менший зв'язок, чим ближчий він до ±1 – тим зв'язок тісніший. Знак «плюс» при коефіцієнті кореляції означає прямий зв'язок між ознаками х і у, знак «мінус» – обернений.Уперше коефіцієнт кореляції як показник щільності зв'язку використав К. Пірсон. Спочатку досліджувалася прямолінійна залежність, пов'язана із законом нормального розподілу (А. Браве, К. Пірсон, В. Шеппард та ін.), відтак виникла потреба в дослідженні й нелінійних залежностей. Для вимірювання щільності зв'язку нелінійних залежностей Пірсон запропонував кореляційне відношення із розробкою методів аналізу взаємозв'язку двох змінних було запропоновано теорію часткових і чистих коефіцієнтів кореляції, а також теорію множинної (багатофакторної) кореляції.Коефіцієнт кореляції між досліджуваними ознаками повинен мати високий рівень достовірності (надійності). Для оцінки достовірності коефіцієнту кореляції обчислюють відношення коефіцієнта до його середньої помилки. Якщо воно дорівнює або більше 3, коефіцієнт кореляції вважають достовірним, тобто зв'язок між досліджуваними ознаками доведений. Якщо відношення менше 3, то не можна зробити висновку про достовірність зв'язку між досліджуваними ознаками. Для більшої надійності досліджень спід брати величину відношення коефіцієнту кореляції до його середньої помилки не 3, а 4. Якщо відношення коефіцієнту кореляції до його середньої помилки більше 3, а число спостережень більше 50, то вважають, що розрахований лінійний коефіцієнту кореляції відображає істотний тісний зв'язок.
11.Рівняння регресії і як його складають?
Рівняння, що відображує зміну середньої величини однієї ознаки (у) в залежності від другої (х), називається рівнянням регресії або рівнянням кореляційного зв'язку.
При простій кореляції це рівняння має вигляд:
У, =ао +аіх
де у* ~ середнє теоретичне значення у при даному значенні х; - параметри рівняння. Кореляційне рівняння пов'язує результативну ознаку з факторною у вигляді рівняння прямої лінії, де параметр "і визначає
Немчинов B.C. Избранные произведения. Т.-2 - М.: Наука, 1967.- С.439 середню зміну результативної ознаки (у) при зміні факторної ознаки (х) на одиницю її натурального виміру.
Невідомі параметри а° і "і знаходять за способом найменших квадратів, який ставить умову, щоб сума квадратів відхилень у від
аплікат у*, обчислених за рівнянням регресії, була найменшою, або, інакше кажучі, щоб при зображенні в прямокутній системі координат теоретична лінія регресії проходила б максимально близько до фактичних даних. Такій умові відповідає пряма, параметри якої є коренями системи нормальних рівнянь:
к,"+"1У х = ~е у
[а0 £ х+а1 Л х 2 =Л ху.
2.1.Використання петрофізичних параметрів для інтрепритації даних ГДС
Для встановлення геологічних умов формування колекторів нафти і газу використовувався порівняльно-геологічний метод, який полягає у використанні ознак, як якісного, так і кількісного характеру. Окрім цього, великої актуальності в останні роки набуло геологічне моделювання.
Фізичні властивості порід, одержані при вивченні геологічних об’єктів методами ГДС саме є результатом вирішення оберненої задачі при інтерпретації геофізичних полів. Вирішуючи цю задачу враховується і геометрія простору, і глибина залягання, геологічна неоднорідність і т.д. Виходячи із цього, можна сказати, що використовуючи фізичні параметри для ідентифікації геологічних об’єктів, такі умови однозначні, як геометричні параметри, початкові і граничні умови задач великої ролі уже не відіграють. Враховуючи те, що петрофізичні параметри змінні і статистично залежні і неоднорідні, то достатньою умовою подібності геологічних об’єктів, або їхніх частин буде близькість їхнього мінералогічного складу, степені неоднорідності і коефіцієнтів однойменних рівнянь регресії, літологічних особливостей.
1.15 Електричні властивості гірських порід
Електри́чні власти́вості гірськи́х порі́д — властивості, які визначаються електричним опором гірських порід або їх електропровідністю (що є зворотною електроопору), а також діелектричною проникністю.
Питомий електричний опір – це величина чисельно рівна електричному опору зразка гірської породи одиничної довжини і одиничної площі перерізу.
Діелектрична проникність гірських порід – це величина, яка показує скільки разів напруженість електричного поля всередині гірських порід менша від напруженості поля за межами зразка гірської породи. Ця характеристика для гірських порід, які погано або зовсім не проводять струм.