Тема 7. Україна у передвоєнні роки та

В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

7.1. НОВА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ТА

ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ

На початку 20х рр. ХХ ст., після завершення української національ

ної революції, перемоги більшовицької партії на чолі з В.І.Леніним у

громадянській війні та розгрому іноземної інтервенції в Росії, надії на

світову пролетарську революцію стали марними. Соціальноекономічне

та суспільнополітичне становище в РСФРР, як і в УСРР, було важким.

Економіка України зазнала збитків внаслідок світової війни та револю

ційних дій у розмірі 12 млрд. золотих руб., промислове виробництво

знизилося до 1/10 довоєнного рівня. Криза транспортної інфраструктури

призвела до того, що найважливіші промислові центри виявилися відріза

ними від центральних районів. Сільське господарство зазнало значних

втрат: скоротилася кількість робочої худоби та реманенту, а звідси і

посівних площ до 16 млн. га (на 20 %). Становище селян в умовах

«воєнного комунізму» ставало дедалі безвихіднішим, голод 1921–1923 рр.

його тільки погіршив. Від початку 1921 р. селянські повстання проти

більшовицької влади охопили більшість регіонів України. Радянська

влада використовувала частини регулярної армії проти повсталих селян.

Проте, це становило небезпеку для політичного режиму, адже армія

складалася переважно з селян. Тому більшовицькому керівництву слід

було шукати виходу з цієї кризової ситуації.

На Х з’їзді РКП (б) у березні 1921 р. було проголошено перехід до

нової економічної політики (надалі – неп), яку було запроваджено на

зміну політиці «воєнного комунізму». Передбачався комплекс заходів,

серед яких – заміна продрозкладки продподатком, використання товар

ногрошових відносин, кооперування виробників, запровадження гос$

прозрахунку тощо. Капіталістичні елементи тимчасово допускалися в

економіку. У промові на Всеросійській продовольчій нараді 16 червня

1921 р. В.І.Ленін допустив можливість торгівлі не тільки в місцевому

господарському обороті, а й у масштабах усієї країни. Керівники дер

жави вважали, що все це посилить особисту зацікавленість у результатах

праці. Появу непу зумовила необхідність налагодити еквівалентний обмін

продукцією між містом і селом, створити сприятливі умови для відбу

дови господарства. Спочатку неп розглядався більшовицькими лідерами

як тактичний хід, тимчасовий відступ, лише згодом – як один з мож

ливих шляхів до соціалізму. В історичній літературі сьогодні погляди

Леніна щодо цього поділяють на «ранньонепівські» та «пізньонепівські».

254

Протягом 1921 1922 рр. формувалася непівська модель організації

суспільства, яка базувалася на концепції шляху до соціалізму через

державний капіталізм в умовах пролетарської держави. Її складовими

частинами були в політичній сфері – жорсткий однопартійний режим,

в економіці – адміністративноринкова система господарювання. Прин

циповими факторами економічного розвитку країни ставали: державна

монополія в зовнішній торгівлі, державна власність на велику та значну

частину середньої промисловості, торгівлю, транспорт; госпрозрахунок

у промисловості, діючий в обмеженому вигляді лише на рівні трестів,

що перебували у власності держави; гальмування розвитку крупного

індивідуального господарства на селі.

Відповідно до рішень Х з’їзду, РНК УСРР видав декрет про норми

та розмір податку. Загальна сума податку становила 126 млн. пуд. зерна

замість 180 млн. пуд. згідно з продрозкладкою. Влада офіційно відмов

лялася від практики реквізицій під час хлібозаготівель. За короткий час

сільськогосподарська кооперація в Україні зосередила в своїх руках знач

ну частину товарної продукції: до 37 % планової заготівлі зерна і майже

50 % технічних культур. До кінця відбудовчого періоду в Україні всіма

видами кооперації була охоплена більша частина сільського населення.

Неп зумовила суттєві зміни і в промисловості. У 1921 р. в оренду було

здано 5200 дрібних підприємств, тобто майже половину наявного фонду.

Процес роздержавлення та запровадження госпрозрахунку вимагав гнуч

кішого управління: головними ланками управління державною промис

ловістю замість надцентралізованих главків ставали трести. Перші тре

сти в Україні були організовані восени 1921 р. – «Тютюнтрест», «Мас

лотрест», «Цукротрест», «Південьсталь». Загалом в республіці було ство

рено 21 республіканський і 54 губернські трести, які мали широку

господарську самостійність.

Нова модель господарювання надала позитивного імпульсу економіці

України: вироблено електроенергії на 138 % більше ніж у 1913 р.,

кам’яного вугілля – на 119,3 %, сталі – на 117 % (на 19281929 рр.).

Відмінно було проведено грошову реформу, головним результатом якої

став твердий, забезпечений золотом «червонець». Поступово виходило

з кризи сільське господарство республіки, яке за обсягом валової про

дукції вже у 19271928 рр. дещо перевищило рівень виробництва 1913 р.

Водночас сільське господарство помітно відставало від промисловості.

У 19271928 рр. у порівнянні з попереднім роком обсяг промислової

продукції виріс на 19,5 %, а сільського господарства лише на 6 %.

Незважаючи на реальні позитивні зрушення, неп наприкінці 1920х

років було згорнуто. Неп був перехідною моделлю, тому не міг остаточно

стабілізувати економічний розвиток. До того ж були наявними кризові

явища (товарний голод, інфляція, фінансова криза тощо). Припинення

255

непу прийшлося саме на кінець 20х рр. ХХ ст., бо його резерви було

вичерпано, країна опинилася на порозі гострої кризи, в основі якої –

нестача капіталів для реконструкції промисловості. Перед СРСР гостро

постала альтернатива: або низькі темпи розвитку господарства на базі

непу й прогресуюче відставання від провідних країн, або ж шлях, яким

і пішли більшовики, – відмова від ринку, повернення до адміністратив

них методів, концентрація наявних ресурсів і форсований ривок важкої

індустрії.

В умовах партійної диктатури міг виникнути тільки штучний ринок.

Запозичені від капіталістичного господарювання зовнішні форми орга

нізації виробництва могли бути тільки імітацією ринкових відносин.

Серед чинників, які у своїй сукупності призвели до згорнення непу, слід

відзначити ще той факт, що «відроджений» приватний сектор хотів мати

допуск до політичних і юридичних важелів, щоб захистити власні еко

номічні інтереси. Проте, більшовики владою ділитися не збиралися.

Крім того, серйозні протиріччя в період непу виникли у соціальній

сфері: прогресуюче розшарування суспільства, безробіття тощо.

Нові терміни і поняття

Госпрозрахунок – метод господарювання, що поєднує централізоване керів

ництво з певною господарською самостійністю підприємств, самоокупність і

рентабельність, матеріальну зацікавленість і матеріальну відповідальність

підприємств за результати своєї праці.

Трест – форма монопольного об’єднання, в рамках якого учасники повністю

втрачають самостійність: виробничу, комерційну, юридичну. Керівництво тресту

зосереджується в руках головної компанії або правління. Найчастіше трести

зустрічаються в однорідних галузях промислового виробництва.

Кооперація – добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно

займаються певними видами господарської діяльності.

Інфляція – збільшення маси паперових грошей, що викликає їх знецінення,

підвищення цін, зниження валютного курсу, падіння реальної заробітної плати.

Рекомендовані джерела та література для поглибленого вивчення теми

1. Історія України мовою документів: Навчальний посібник / За загальною редак

цією проф. М.Є.Безпалова. – Донецьк: ТОВ «Юговосток, Лтд», 2006. – С. 4446.

2. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: «Академвидав». 2003. –

С. 379384.

3. Новітня історія України (1900 2000): Підручник / А.Г.Слюсаренко, В.І.Гусєв,

В.П.Дрожжин та ін.. – К.: Вища шк., 2000. – С. 245248, 253256.

4. Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до

ХХІ століття: навчальний посібник. Вид. третє – Харків: ООО «Одіссей»,

2002. – С. 381386.

5. Бут О.М. «Економічна контрреволюція» в Україні в 20 – 30ті рр. ХХ ст.:

від нових джерел до нового осягнення / О.М.Бут, П.В.Добров; Під загальною

ред.О.М. Бута. – 2– ге вид. випр. і допов. – Донецьк: УкрНТЕК, 2002. – 315 с.

256