Призначення нормального підпірного рівня ставів ( нпр)

Для призначення НПР ставів необхідно визначити відмітку контурної дамби. Ця відмітка залежить від відмітки дна водоприймача. Контурна дамба повинна бути розташована від водоприймача на відстані не менш 20 м, щоб запобігти її розливу під час паводку. Для визначення НПР ставів необхідно до відмітки контурної дамби додати максимальну глибину кожної категорії ставка.

Відмітка контура дамби визначається за формулою:

; де

– відмітка нормального підпертого рівня;

– максимальна глибина;

Для того щоб знайти площу, яка відведена для всіх ставків, використаєм формулу:

; де

S_з.від - площа землевідводу, га

С – відсоткове співвідношення.

Площа для ставків:

S_нер. = га,

S_вир. = га,

S_наг. = га.

S_зим. = га,

Кількість ставків визначається за формулою:

П= ; де

- загальна площа, га

– рекомендована площа, га

Для вирощувальних ставків:

Пнер.= шт.

П_вир.= шт.

П_наг.= шт.

П_зим.= шт.

Таблиця 1. Таблиця розрахунків

Найменування ставків	Відсоткове співвідно-шення	Загальна площа ставків,га	Рекомендована площа ставків, га	Кількість ставків
Нерестові	0,5	2,075	0,1:0,2	15
Вирощувальні	7,0	29,05	10:20	2
Нагульні	91,0	377,65	50:100	6
Зимувальні	1,5	6,225	0,2:0,5	20

Відмітка контура дамби визначається за формулою:

; де

– відмітка нормального підпертого рівня;

– максимальна глибина;

Результати розрахунків внесено до таблиці 2

Найменування ставків	Відмітка контурної дамби, м	Максимальна глибина ставка, м	НПР ставка, м
Нерестові	188,3	1,7	130
Вирощувальні	188,5	1,5	130
Нагульні	186,5	3,5	130
Зимувальні	187,7	2,3	130

Трасування водопостачального каналу

Призначення водопостачальної системи- постачання води з джерела водопостачання у ставки рибоводного господарства.

При проектуванні водопостачальної системи повинні бути обчисленні та виконані слідуючі вимоги:

• водопостачальна система забезпечує своєчасну безперебійну подачу розрахованих витрат води в усі ставки рибоводного господарства;

• при гідравлічному розрахунку каналу прийнято його поперечний переріз так, щоб не було розливу , а також замулення і заростання каналу;

• мінімальні витрати на фільтраційні води з каналів;

• рівень води у каналі повинен бути вище рівня води у ставках , в які вони постачають воду.

Перша точка траси каналу визначається за формулою:

H₁=НПР+ h₁+h₂ (м); де

h₁ – глибина води в каналі;

h₂ – відстань від днища лотка, який подає воду у ставок до рівня води у цьому ставку;

НПР – нормальний підпірний рівень;

H₁=130+0,5+0,2=130,7 (м)

Друга точка і всі наступні визначаються:

H₂=Н₁+ L·і; де

L – відстань між точками;

і - схил каналу;

Н₁=130+0,5+0,2=130,7м.

Н₂=130,7+100×0,001=130,8м.

Н₃=130,8+0,001=130,9м.

Н₄=130,9+0,001=131м.

Н₅=131+0,001=131,1м.

Н₆=131,1+0,001=131,2м.

Н₇=131,2+0,001=131,3м.

Н₈=131,3+0,001=131,4м.

Н₉=131,4+0,001=131,5м.

Н₁₀=131,5+0,001=131,6м.

Н₁₁=131,6+0,001=131,7м.

Н_к=130,1+500×0,001=131,2м.

Останню точку каналу визначають:

H_к=Н₁+ L·і; де

L – довжина всього каналу;

і - схил каналу;

H_к=130,7+(10000,001)=131,7 (м)

Розрахунок земляної греблі

Земляні греблі з натиском більше 50м. називають високими, з натиском 15 – 20м. – середньої висоти, з натиском 15м. – низькими. В рибоводних господарствах будують в основному мононапірні земляні греблі висотою до 10м.

Замляна гребля – це гідротехнічна споруда з однорідних грунтів, котрі перегороджують русло водотоку й удержують воду з одного боку на більш вищому рівні, ніж з другого. Ділянку водотоку розташовану уверх за течією називають верхнім бєфом , униз за течією – нижнім бєфом. Різниця рівня води у верхньому і нижньому бєфі називається напором греблі.

Тіло земляної греблі являє собою трапецію, з боків схилами, знизу підошвою. Лінії перетину укосів з основою й гребнем греблі називається нижньою та верхньою бровками. Шар грнту, на який спирається гребля своєю підошвою називається основою. Висота греблі – відстань між підошвою і гребнем.Закладенням укосу називається його горизонтальна проекція, висотою – його вертикальна прекція.

Схилом укосу називається відношення його висоти до закладення. Коефіцієнт закладення відношення закладення до висоти. Для уникнення переливу води через гребень земляних гребель, відмітку гребня треба назначати з урахуванням підвищення його над розрахунковим рівнем води. Перевищення залежить від довжини розгону хвилі, швидкості вітру.

Висота греблі визначається за формулою:

Висота греблі визначається:

h = H₂ – H₀ ; де

H₂ – відмітка гребеня, (м)

H₀- відмітка землі в даному перерізі, (м)

h = 105 – 100 = 5 (м)

Закладення верхового укосу визначається за формулою :

а = h·m₁; де

m₁ – схил верхового укосу

h – висота греблі

а= 5·2=10 м.

Закладення низового укосу визначається :

b = h·m₂; де

m₂ – схил низового укосу

h – висота греблі

b= 5·0.5=2.5 м.

Довжина основи греблі визначається:

l = a+b+c ; де

а,b – закладення укосів (м)

с- ширина гребеня (м)

l= 10+2.5+4=16.5 м.