Тема 5: Детермінація злочинності

1. Поняття детермінації та детермінант. Детермінація та причинність у кримінології. Співвідношення детермінант злочинності та конкретного злочину

2. Науково теоретичні підходи до вивчення причинності у кримінології

3. Класифікація детермінант злочинності

4. Основні детермінанти злочинності в Україні у сучасний період

Проблема детермінації злочинності, основна науково кримінологічна проблема, оскільки від обґрунтованості, точності та предметності виявлення тих чинників, які обумовлюють розвиток та існування злочинності, залежить виконання основного завдання кримінології – вироблення науково обґрунтованих заходів протидії злочинності.

03.10.2012

Детермінація злочинності як складний багаторівневий комплексний процес являє собою процес обумовлення існування злочинності який проявляється через взаємозв’язок та взаємообумовленість в сукупності явищ процесів факторів розвитку.

Детермінанти – це ті явища, процеси, прояви, події соціального буття, які обумовлюють злочинність як явище.

Процес детермінації – це складна взаємодія різноманітних форм зв’язків – функціональних (відображає об’єктивну, жорстку відповідність у спів існуванні та мінливості двох факторів), статистичних (зміна характеру розподілу одного фактора в залежності від зміни іншого), кореляційних (як різновид статистичного – зміни стани одного об’єкта корелюються зміною стану іншого), зв’язків станів (певний стан фактора, явище в даний момент, при даних умовах необхідно визначає стан цього фактора в інший момент), причинних (генетичний породжувальний зв'язок).

В систему кримінологічної детермінації включаються такі детермінанти:

Причини, умови, кореляти. Вони відрізняються за механізмом дії в процесі детермінації злочинності.

Причини – це явища процеси система явищ та процесів традиційно називають факторами), які породжують спричинюють інші явища – наслідок.

Умови – це явища, процеси, обставини, які не породжують злочинність як наслідок, але сприяють чи створюють можливості для виникнення та прояву причини. Зв'язок між умовами, причинами та наслідком є обумовлюючим, дія умов не є необхідною, а ймовірною. Прояв умов можливий у певних обставинах місця та часу, умови поділяються за характером впливу на причини:

умови що сприяють формуванню причини

умови що сприяють реалізації причин

Кореляти – показники, які пов’язані причинами чи умовами кореляційним зв’язком, що відображає відповідність змін певних явищ без породжуючого впливу на наслідки (наприклад кореляція між демографічним станом суспільства та показниками злочинності. Сам по собі демографічний стан не породжує злочинність, але впливає на її показники. Сукупність зазначених детермінант утворює детермінуючий комплекс.

Стосовно співвідношення детермінант злочинності як соціального масштабного явища та конкретних злочинних проявів, то треба мати на увазі що причини та умови конкретних злочинів виступають первинним елементом системи криміногенних детермінуючих факторів, але система криміногенних факторів не може бути зведена до арифметичної суми причин всіх злочинів, вона наділена якісно новими інтегральними властивостями не притаманними окремим злочинам. Процес детермінації включає відповідні рівні детермінації від особливого до загального. Детермінанти окремих злочинних проявів набувають ознак узагальнення, втрачають свою індивідуальну значимість набуваючи ознак. Суспільних тенденцій та протиріч в яких переважають ознаки соціальної типовості, соціальної абстракції. В такому вигляді вони виявляються як соціальні причини та умови злочинності в цілому, а на рівні ще вищого узагальнення як соціальні передумови суспільних явищ окремим різновидом яких є злочинність.

Пит..2

Складність та багатозначність процесу детермінації злочинності як явище так само складного та багатоаспектного обумовили різні підходи кримінологів щодо вивчення причин злочинності:

1. Щодо розуміння природи, причин та умов злочинності

Склалося декілька підходів які включають окремі наукові теорії та концепції:

• біологічний (антропологічний підхід) – злочинність породжується психофізичними факторами – конституція, психіка, емоції, темперамент, інтелект, моторика, реактивні можливості тощо

• психологічний – злочинність породжується психологічними факторами сформованими в процесі соціалізації і трансформованими через свідомість людини у суспільну свідомість – психологічні оцінки, ціннісні орієнтації, моральні принципи, уподобання та інтереси

• матеріалістичний – злочинність породжується об’єктивними факторами – економічними, соціально культурними, політичними, тощо – реальними явищами та процесами суспільного життя

• комплексний – злочинність породжується сукупністю факторів – фізіологічна та психічна організація людини і середовище в якому вона перебуває

2. Щодо структури причинного зв’язку та механізму взаємозв’язку причин та умов

• Умовний – під причиною розуміється будь яка необхідна та достатня умова (фактор) даного наслідку, або ж сукупність факторів при яких мав місце наслідок, в межах підходу розрізняли одно факторний і багатофакторний підходи (П.І. Гришаєв)

• Традиційний – причиною злочинності є зовнішній силовий вплив – як фізичний так і психічний чи психологічний, характерний для вивчення причин конкретного злочину чи окремої їх категорії – злочини в стані афекту, злочини неповнолітніх, вплив фіктивної поведінки (М.Д. Шаргородський)

• Традиційно діалектичний – причинами злочинності є соціально психологічні детермінанти обумовлені соціальними умовами формування суспільної свідомості, обов’язково враховується послідовність впливу факторів на наслідок, так звані ближні та віддалені причини (Н.Ф. Кузнєцова, А.П. Закалюк, О.Б. Захаров)

• Інтеракціоністський – соціальна взаємодія середовища та особи при певних умовах є процесом породження індивідуальної чи масової злочинної поведінки шляхом певної трансформації первинних характеристик середовищ чи особи в наслідок чого виникають нові соціальні стани, середовища та людини: середовище криміналізується, включає злочинність, а особа набуває кримінального досвіду і стає особою злочинця.

Взаємодія включає внутрішній (різних матеріальних умов життя, різних психологічних характеристик осіб) та зовнішній прояв (середовище та населення різних типів осіб)

3. Щодо характеру зв’язку причин злочинності та соціального середовища

• Мікроструктурний – причини злочинності випливають з мікросередовища існування особи – сім’я, формальні та неформальні колективи, найближче оточення

• Макроструктурний – злочинність породжується явищами та процесами, що виникають в макросередовищі на макро рівні – рівні всього суспільстві.

Пит..3

У кримінологічній науці класифікація детермінуючих факторів злочинності здійснюється за різними критеріями в залежності від мети та завдань досліджень, найбільш поширеними є наступні класифікації:

1. За функціональним призначенням факторів поділяється на причини, умови та кореляти

2. За рівнем функціонування поділяються на детермінанти злочинності, на детермінанти окремих видів злочинності, детермінанти окремих злочинів

3. За сферою дії (за змістом) виділяються політичні, економічні, соціальні, управлінські, правові, етнічні, культурологічні, виховні, морально-етичні, релігійні, тощо

4. За значенням у процесі детермінації: корінні, головні, другорядні

5. За природою: об’єктивні (матеріальні) та суб’єктивні (психологічні)

10.10.2012

Пит..4

Аналіз стану та тенденцій основних детермінант злочинності на їх дії протягом останніх років не підтверджує офіційних даних про постійне зниження рівня злочинності в Україні. Зроблено науковий висновок про те, що криміногенний зміст суспільної свідомості стає більш виразним і відповідно впливає на тенденції злочинності в бік її зростання.

Економічні фактори:

1. Залишається незадовільним майнове та побутове становище більшості населення

2. Непропорційне розшарування населення за майновим станом

3. Інфляційні процеси знецінення грошових заощаджень

4. Кризові явища в економіці, спад виробництва

5. Корупція, тинізація економіки

6. Занепад села, що тягне за собою підвищення рівня урбанізації

7. Посилення міграційних процесів

8. Безробіття, нестача кваліфікованих працівників

9. Недобросовісна конкуренція, монополізм в окремих сферах економіки

10. Розбалансованість та некерованість банківської системи

Політичні фактори:

1. Відставання політичного розвитку суспільства або його штучне гальмування

2. Зростання політичної нестабільності, що тягне за собою економічну та правову нестабільність

3. Політична корупція, відсутність політичної відповідальності влади

4. Нехтування представниками влади, принципом рівності перед законом не тільки у правах, а і у обов’язках

5. Протиріччя між гілками державної влади, лобіювання в органах влади незаконних інтересів частини членів суспільства

Соціально – культурологічні:

1. Скорочення державної підтримки освітньо - культурного розвитку дітей та молоді

2. Занедбання процесу виховання соціально позитивних орієнтацій

3. Неефективність діяльності громадських інституцій в різних сферах соціального життя

4. Відступ від норм соціальної справедливості в різних сферах громадського життя

5. Загострення міжнаціональних відносин

6. Ослаблення сімейних зв’язків, збільшення кількості розлучень

7. Негативний вплив різних субкультур через засоби масової інформації

8. Деградація суспільних цінностей

9. Відсторонення та незацікавленість громадським життям

Правові:

1. Недосконалість законодавства, що дає можливість обходити правові норми, або нехтувати ними через відчуття безкарності

2. Неефективність загально соціальної профілактики правопорушень

3. Неефективність діяльності правоохоронних органів

4. Відсутність правової культури населення

Соціально психологічні:

1. Зміцнення кримінально психологічних стереотипів поведінки

2. Нехтування основними моральними принципами, відсутність соціально позитивних життєвих установ

3. Неспроможність та/чи небажання задовольнити потреби та добитися особистого розвитку соціально позитивними діями без порушення норм та правил співжиття

4. Пропаганда благополучного становища окремої частини населення без наголошення на способи збагачення

5. Психологічні установки вседозволеності, культів насильства, сексуальної свободи

6. Пропаганда кримінальної субкультури, зміцнення відчуття безкарності та безвідповідальності

7. Зростання психологічних навантажень, конфліктних та стресових ситуацій

8. Цинізм та аморальність зведені до ролі життєвих принципів