3. Маркетинг біржових послуг

Сучасна організація біржової торгівлі має специфіку на кожному окремому ринку. Найпоширенішою її формою для біржових товарів є посередницький ринок, називаний також телефонним, телефаксним, телетайпним, вільним. Еволюція посередницького ринку в результаті посилення конкуренції інших форм збуту, збільшення концентрації й централізації капіталу в торгівлі, розвитку транспорту й коштів зв’язку, нестійкості економіки й ряду інших факторів привела до формування сучасного телефонно-телесксного ринку. Його центрами є асоціації торговців, які розробляють типові контракти, що забезпечують стандартизацію умов торгівлі 1.

Типові контракти дозволили широко використати сучасні кошти зв’язку для висновку угод. Завдяки їм телекс і телефакс у цей час вважаються таким же законним підтвердженням факту підписання угоди, як і письмовий договір. Важливу роль у формуванні сучасного телефонно-телексного ринку зіграло розвиток ф’ючерсної біржової торгівлі. У результаті виникла можливість укладати більшу частину угод по телексі або телефаксу на основі біржових котувань і з використанням механізму ф’ючерсних бірж із метою хеджування.

2. “Ведмідь” - торговець, що очікує, що ціни на ринку будуть знижуватися, і сприяє цьому.

Наступний вид спекуляції - це спекуляція на співвідношенні цін того самого або взаємозалежних товарів або цін на товари з різними строками поставки. У цьому виді спекуляції найвідомішої є операція спред (стрэнгл). Спред - різниця цін або доходів, часто між ставками, запитуваними й пропонованими ринковим ділком. Таким чином, операція типу спред укладається в одночасній покупці й продажі ф'ючерсних контрактів з різними строками поставки з метою одержання вигоди від різниці в котируваннях цін цих позицій (наприклад, покупка березневих і продаж травневих контрактів).

Залежно від часу володіння біржовими контрактами виділяють дві групи спекулянтів. Перша з них - скальпери, або джоббери, вивчає самі незначні коливання цін і ліквідує контракти через кілька хвилин або годин після придбання, забезпечуючи тим самим ліквідність ринку. Друга група - позишн-трейдер, або фло-трейдер, що вкладає гроші в спекулятивні операції на порівняно тривалий час (дні, тижні, місяці). Ця група спекулянтів сприяє перекачування капіталу з одного ринку на інший і визначає рівень спекулятивної активності на товарних біржах.

Отже біржа - це інститут, представлений комплексом правил, що регламентують поводження господарських агентів, і в той же час представлений господарським агентам певну свободу дій і ряд послуг. Біржовий механізм -механізм організаційного самоформування попиту й організаційної самореалізації пропозиції. Самостійно господарюючі суб’єкти зустрічаються на біржі, щоб, з одного боку, реалізувати свою продукцію з метою одержання прибутку, а з іншого боку - задовольнити власний попит. На біржі покупець і продавець не зв’язані один з одним. Процес купівлі-продажу здійснюється через посередників. Ціна залежить від попиту та пропозиції. Якщо виробник представить на біржі новий вид товарів поліпшеної якості, він вправі встановити підвищену ціну. У випадку позитивної реакції споживачів виробник дістане прибуток вище за середнє рівня по галузі.

Посередники мають лінії прямого телексного й телефаксного зв’язку як зі своїми відділеннями й філіями, так і зі споживачами, постачальниками й перепродувачами з інших країн, де є посередницькі ринки. Миттєвий зв’язок, доступний всім фірмам, сприяє встановленню тісних відносин ринків окремих країн, інтегруючи їх у єдиний світовий телефонно-телексний ринок. Завдяки цьому посередникам вдається знизити витрати обігу й підвищити свою конкурентноздатність у порівнянні з іншими учасниками торгівлі.

Крім торгово-посередницьких послуг у сфері телексного й телефаксного зв'язку, у маркетингу використовуються товарообмінні операції.

Товарообмінні операції на біржі можуть виконуватися як за участю біржових посередників, так і самостійно з наступною реєстрацією їх як біржові угоди. Пропорції обміну встановлюють сторони, що обмінюються, при цьому біржовий посередник (брокер) інформує про сформовані пропорції на момент угоди.

На біржу представляється для обміну продукція, що є власністю підприємства із числа зробленої або наднормативної й невикористаної, за винятком продукції, вільна реалізація якої обмежена або заборонена. Представники відвідувачів біржі дають замовлення на обмін біржовому посереднику (брокеру) у момент біржових торгів. Брокер заносить замовлення в журнал (уводить в інформаційно-пошукову систему) і шукає варіанти обміну по попередніх замовленнях або замовленням, угоди по яких не відбулися в попередні торги. При відсутності таких біржовий посередник висвітлює на табло варіант обміну (при відсутності табло варіант обміну подається голосом). Контрагент, якому підійшов варіант обміну, доводить до відома біржового посередника. Останній реєструє угоду в журналі й передає документи в реєстраційне бюро. У випадку відсутності контрагентів по обміні замовлення знімається або зберігається в інформаційно-пошуковій системі для подальшого пошуку (тільки для членів біржі й постійних відвідувачів).

Біржовий посередник від імені біржі може укладати з постійним клієнтом договір доручення (комісії), відповідно до якого зобов’язується за певну

винагороду обміняти товар в інтересах клієнта. У цьому випадку присутність повноважного представника клієнта на біржовому торзі не обов’язково.

Типові контракти уніфікують розділи, що стосуються якості, упаковки, можливих умов поставки, страхування, документації, форсмажору й т п.

Замовлення на товарообмінні операції складається із двох частин. У першій частині зазначена продукція, що представляє для обміну. У ній утримуються найменування продукції, пропонований до обміну обсяг, строк поставки (у випадку, якщо пропонується до обміну продукція, що ще не зроблена), умови поставки й реквізити підприємства-власника. У другу частину включені ті ж дані на продукцію, що необхідна підприємству. Окремо вказуються пропорції обміну й умови розрахунків.

У випадку, якщо замовлення зберігається для подальшого пошуку обміну, учасник вказує термін, протягом якого він гарантує наявність товару. Якщо протягом даного терміну товар буде виміняний поза біржею, то замовник зобов'язаний поставити про це в популярність біржового посередника. За недотримання терміну зберігання товару й неінформування біржового посередника про його відсутність біржа може накласти на замовника штраф у розмірі, встановленому Біржовим комітетом.

Контрольні питання :

1. Що таке біржа?

2. У чому суть ф’ючерсних угод?

3. Для чого застосовується хеджування?

4. Розкажіть про спекулятивні угоди в біржових операціях.

5. Охарактеризуйте маркетинг біржових послуг і його особливості.

Маркетинг в промисловості

1. Аналітична функція маркетингу на підприємстві

2.Виробнича функція маркетингу на підприємстві

З. Збутова функція маркетингу на підприємстві

4. Функція управління та контролю

Багато вітчизняних товаровиробників, думаючи про те які шляхи виходу з кризи, починають ставити перед собою запитання: яку продукцію виробляти, хто її буде купувати, чи буде вона конкурентноздатною?

А для того, щоб відповісти на ці запитання необхідно володіти таким видом мистецтва як маркетинг. Ринок вже не дозволяє працювати на „склад", а відсутність реалізації продукції означає банкрутство.

На жаль, ми мусимо погодитися з тим, що більшість керівників не хоче усвідомити реальної дійсності, ринки збуту вивчені досить погано, витрати на рекламу сприймаються як викидання грошей на вітер, мало хто хоче працювати над покращенням якості. Серед всіх вітчизняних машинобудівних заводів, лише 60 заводів створили служби маркетингу.

“Виробляти треба тільки те, що буде продано а не те продавати, що підприємство може виробити.”