Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екон.теор.конспект ОВ-21.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
902.66 Кб
Скачать

Питання для самоконтролю.

    1. Економічний зміст власності.

    2. Різноманітність форм власності.

    3. Економічні форми реалізації власності.

    4. Еволюція відносин власності.

2. Товарне виробництво та ринок.

Тема 2.1.Форми організації суспільного виробництва.

1. Натуральне виробництво – сутність, риси, історичні межі.

2. Товарне виробництво – причини виникнення, сутність. Ознаки і роль в розвитку суспільства.

3. Товар і його властивості.

4. Альтернативні теорії вартості і ціни.

Література: Білик В. О. " основи економічної теорії " ст 70-73,78;

Ніколенко " економічна теорія " ст 98-103

  1. Натуральне виробництво – сутність, риси, історичні межі.

Натуральне виробництво - це таке виробництво, в якому виготовлення продуктів праці здійснюється для власного споживання, для задоволення внутрішніх потреб.

Типовою формою натурального виробництва є багатогалузеве особисте господарство селян, яке практично не пов'язане з ринком. Характерними рисами натурального господарства є економічна замкненість, універсальний характер робочої сили, низький рівень спеціалізації, продуктивності праці.

Натуральне господарство відровідає такому рівню розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, які зумовлюють надзвичайно обмежену мету (нагодувати), низький і різноманітний рівень потреб суспільства. Йому відповідають такі технологічні способи виробництва, які здійснюються за допомогою знарядь праці та методів обробки матеріалів. Вони отримали назви «камяний», «бронзовий» та «залізний» вік.

2.Товарне виробництво – причини виникнення, сутність, ознаки і роль в розвитку суспільства.

Пізнішою формою суспільного виробництва є товарне виробництво -- це таке виробництво, при якому продукти виробляються для продажу. Його рисами є суспільний поділ праці, спеціалізація виробництва, свобода вибору ресурсів, засобів і цілей виробництва, конкуренція.

Історія його виникнення своїм корінням йде в глибину тисячоліть, до періоду розпаду первіснообщинного ладу. Обєктивною умовою і матеріальною основою виникнення та існування товарної форми суспільного виробництва є суспільний поділ праці. Це пояснюється тим, що спеціалізація виробників на виготовленні певних видів продукції і зумовлює необхілність обміну своїх продуктів на продукти інших виробників. Адже для задоволення різноманітних потреб кожного виробника потрібні різноманітні продукти, яких він сам не виробляє. Саме тому такий виробник змушений обмінювати свій продукт на продукти інших виробників. В сучасних умовах воно продовжує залишатися панівною і досить ефективною формою сусмпільного виробництва.

Корінною причиною, що зумовлює еквівалентну форму обміну продуктами, а також і саме товарне виробництво, є економічне відособлення виробників, тобто відособленість привласнення благ. Кожний самостійний товаровиробник виступає власиком виготовленого продукту. Цей продукт він повинен обміняти на продукти інших виробників, бо тільки в такому випадку може задовольнити свої різноманітні потреби. Вступаючи в мінові відносити, він повинен відчужувати свій продукт, свою власність і привласнювати чужий продукт, чужу власність.

Товарне виробництво поділяється на:

1) просте товарне виробництво -- його характерні риси: низький рівень суспільного поділу праці, індивідуальна робоча сила, приватна власність, мала конкуренція.

2) капіталістичне товарне виробництво -- його характерні риси: розвинутий суспільний поділ праці (СПП), часткова робоча сила, приватнопідприємницька та колективно-капіталістична форма власності, жорстока конкуренція.

3) соціальне ринкове господарство -- характерні риси: досить розвинутий СПП, формування сукупної суспільної робочої сили, різноманітість форм власності, державне регулювання економіки, соціальний захист виробників.

  1. Товар і його властивості.

В умовах товарного виробництва вироблений продукт набуває форми товару.

Товар є продуктом праці, що призначений для обміну шляхом купівлі-продажу.

Товар має свої властивості:

1) споживчу вартість;

2) вартість (цінність);

3) рідкість.

Здатність речі задовільняти певну потребу людини називається споживчою вартістю. Різні речі здатні задовольняти різні потреби людини. Споживна вартість може задовольняти особисту потребу людини, або бути засобом виробництва необхідних людині благ. Наприклад, хліб задовольняє потребу в їжі, тканина – в одязі, споживна вартість ткацького верстата полягає в тому, що з його допомогою виробляються тканини. Крім того товари мають здатність в певних кількісних співвідношеннях обмінюватися на інші -- ця властивість товару називається міновою вартістю. Наприклал, один стіл обмінюється на 100 кг зерна або 150 кг картоплі. В усіх цих кількісних співвідношеннях виражається мінова вартість стола. Різні за споживною вартістю товари прирівнюються в обміні, тому що за кількісним співвдношенням стоїть щось якісно спільне, єдине. Цим спільним, що міститься в ісіх товарах і робить їх спвмірними є праця. Всі товари є продуктами праці. Уречелена в товарі суспільна праця становить вартість товару, яка лежить в основі мінових пропорцій. Слід памятати, що праця – єдине джерело вартості.. Праця є проста і складна.

Проста праця -- це праця некваліфікованого працівника, яка не вимагає спеціальної підготовки.

Складна -- вимагає спеціальної підготовки.

Вартість – це суспільна форма відносин між людьми. Вартість трактується по різному і є величиною абстрактною. В реальному житті на ринку виступає ціна, якій відводиться виключно важлива роль. Вартість і ціна- одні з найбілбш складних економічних категорій, вивченню яких були присвячені наукові праці і дослідження цілих шкіл і течій в економічній науці.