Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екон.теор.конспект ОВ-21.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
902.66 Кб
Скачать

Тема 3.4. Особливості підприємництва в аграрному секторі

1.Аграрне виробництво,його особливості.Організаційні форми підприємництва в аграрному секторі.

2.Земля як товар. Ціна землі та чинники,що її визначають.

3. Сутність сучасної аграрної реформи в Україні та особливості розвитку с-г підприємництва.

1.Аграрне виробництво,його особливості.Організаційні форми підприємництва в аграрному секторі.

Специфіка сільськогосподарського виробництва виражається в аграрних відносинах. Слово «аграрний» латинського походження і в перекладі на українську мову дослівно означає «земельний».

Відносини в сільському господарстві як складова економічних відносин виникають між людьми перш за все з приводу володіння землею та використання землі як головного фактора виробництва, з одного боку, і як об’єкта власності — з іншого.

Але земельні відносини — це лише один бік аграрних відносин. Другий пов’язаний із процесами агропромислової інтеграції, коли вищий розвиток продуктивних сил закономірно веде до переплетіння зв’язків по горизонталі та вертикалі як у самому сільському господарстві, так і між сільським господарством і взаємопов’язаними з ним галузями. Це насамперед ті сфери господарювання і ті підприємства, які виробляють для нього засоби виробництва чи переробляють сільськогосподарську продукцію, займаються її збереженням і реалізацією. На цьому шляху поступово створюється агропромисловий комплекс, який дозволяє підвищити ефективність виробництва кінцевої продукції, стабільно забезпечує населення продуктами харчування, а промисловість — сировиною. Тому аграрні відносини слід розглядати як аграрно-промислові.

Провідними в системі аграрних відносин виступають відносини власності, які визначають характер усієї сукупності економічних відносин. У вітчизняній економічній літературі аграрні відносини розглядають не як земельні відносини, а більш широко — як економічні відносини. Тобто аграрні відносини — це сукупність економічних відносин, які виникають між власником засобів виробництва (в тому числі і в особі держави) і суспільством у цілому, сільськогосподарськими чи промисловими орендними колективами, державними підприємствами, окремими працівниками й іншими землекористувачами з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання створеного в галузях агропромислового комплексу продукту.

2.Земля як товар. Ціна землі та чинники,що її визначають.

Само поняття землі як товару в незалежній Україні законодавчо введено в активний практичний обіг недавно, а точніше з прийняттям нової редакції Земельного кодексу України. Воно пов'язане з ринком нерухомості, яка формує центральну ланку у всій системі ринкових відносин. Земельні ділянки, як об'єкти нерухомості є не тільки важливим товаром, який задовольняє різні особисті інтереси людей, але одночасно і капіталом в речовій формі, який приносить доход. Вкладення в землю являють собою інвестиції з метою одержання прибутку.

Земля — основа національного багатства України (ст. 14 Конституції України), яка має по чисельності власників масовий, всенародний характер. Відповідно економіка землекористування є основою як для успішної підприємницької діяльності в різних видах бізнесу, так і в житті, в побуті будь-якої сім'ї і окремо взятих, більшості, громадян.

Власність на землю - первинна основа волі, незалежності і добротного життя всіх людей. В загальному розумінні земельна власність, землекористування як об'єкт ринкових відносин характеризується земельною ділянкою (це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами) і всім тим, що з нею тісно пов'язане та переміщення якого по призначенню без співрозмірних збитків неможливе. Право власності на земельну ділянку в Україні поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження та простір, що знаходиться над і під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Визначення суті земельної ділянки як об'єкту земельної власності або землекористування тільки з матеріально речової сторони має важливе значення в багатьох галузях знань, але не достатнє і далеко не вичерпує всієї сукупності ознак, властивих його змісту. В теорії і практиці слід розрізняти поняття земельної ділянки (землекористування) як матеріального (фізичного) об'єкту і як комплексу економіко-правових та соціальних відносин, які забезпечують спеціальний порядок розпорядження ним і особливу стійкість прав

Будь-яка земельна ділянка в реальній дійсності існує в фізичних, економічних, соціальних і правових властивостях, кожна з яких може у відповідних випадках виступати як основна (визначаюча) в залежності від життєвих ситуацій, цілей і стадій аналізу.

Крім того, земельна ділянка як товар будучи об'єктом угод (купівлі-продажу, дарування, застави тощо) задовольняє різні реальні або потенційні потреби і має визначені якісні та кількісні характеристики

Земля як товар включає в себе одночасно і благо, необхідне споживачам, і затрати або інвестиції, без яких володіння і користування земельною ділянкою практично не можливо. Ці якості землі проявляються у виді її корисності, рідкості, обмеженості і капіталу. -Якщо земля не була б обмежена, вона була би безплатною як повітря. Загальні споживчі цінності землі складають її корисність, а саме можливість використання земельної ділянки для здійснення визначеної економічної функції (вирощування сільськогосподарських культур, виробництво промислових товарів, надання послуг тощо) або особистого користування.