10. Загальна характеристика кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, та поточних зобов′язань за розрахунками

Використання в діяльності підприємства кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги та поточних зобов′язань за розрахунками є альтернативою фінансовому кредиту або фінансуванню підприємства власним капіталом. За рахунок таких джерел як правило покривається тимчасова (короткострокова) потреба в оборотному капіталі.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги виникає тоді, коли підприємство спочатку отримує товари, роботи, послуги, а потім, через певний період часу (згідно умов договору), оплачує їх. Таким чином, підприємство тимчасово користується неоплаченими товарно-матеріальними цінностями.

Зобов′язання за розрахунками виникають тоді, коли підприємство, наприклад:

- отримує аванс від покупців, в рахунок наступних поставок продукції;

- має заборгованість перед бюджетом, позабюджетними фондами… за певними платежами;

- має заборгованість з оплати праці перед працівниками, депоновану заробітну плату;

- має заборгованість перед учасниками (засновниками) пов′язану з розподілом прибутку (дивіденди), формуванням статутного капіталу.

Таким чином, підприємство тимчасово користується певними фінансовими ресурсами (коштами в розрахунках)

Використання в діяльності підприємства кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги та поточних зобов′язань за розрахунками можна назвати спонтанним фінансуванням, тому що такі види заборгованості виникають часто нерегульовано, в зв′язку з особливостями діяльності підприємства. В той же час, кредиторська заборгованість та зобов′язання за розрахунками можуть бути об'єктом пла­нування у складі позикової політики підприємства.

До переваг такого фінансування слід віднести:

• доступність для усіх підприємств, тоді як банківсь­ке кредитування доступне лише для кредитоспроможних за усіма параметрами позичальників;

• гнучкість, що виражається у швидкому отри­манні ресурсів без притаманних банківському кредитуванні обмежень, зок­рема за вимогоюі застави;

• простота оформлення, (звичайний договір купівлі-продажу, або взагалі без попереднього оформленння документів);

• більш лояльне, ніж у банківському кредитуванні, ставлення креди­тора до недотримання термінів оплати за товар і, найчастіше, від­сутність суттєвих штрафних санкцій за це.

Фінансова діяльність з використання кредиторської заборгованості та зобов′язань за розрахунками позполягає у ви­рішенні таких завдань:

• планування обсягів та показників оборотності кредиторської забор­гованості;

• обгрунтування доцільності отримання окремого товарного кредиту як джерела фінансування. визначення його ціни;

• визначення дати платежу в межах періоду, на який надана відстрочка платежу;

• обгрунтування цінової політики підприємства та способів розрахунків з покупцями за продукцію ( в тому числі отримання авансів);

У разі існування у підприємства дебіторів, управління кредиторсь­кою заборгованістю має метою синхронізувати середні суми та середні періоди погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей.