6.Договірні відносини позичальника і кредитора

Усі партнерські відносини кредитора і позичальника будуються на основі двостороннього договору. Кредитний договір на одержання позики складається за довільною формою на основі рекомендованої НБУ Положенням «Про кредиту­вання». Після укладення угоди позики кредитор зобов'язаний надавати кошти на відкритий для цієї угоди кредитний рахунок, стежити за їх викори­станням, аналізувати платоспроможність позичальника і відповід­ність надходження платежів згідно з договором кредитування.

7. Фінансування облігаційними позиками

Залучення позикового капіталу на фондовому ри­нку шляхом випуску облігацій є способом позикового фі­нансування суб'єктів господарювання, які повинні відповідати пев­ним юридичним вимогам: їхній капітал повинний бути цілком опла­чений і вони повинні отримати дозвіл на емісію від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Облігація - цінний папір, що:

- посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом (емітент – той, хто випустив облігацію, наприклад, підприємство);

- підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість (тобто вартість, що вказана в умовах випуску облігацій) у передбачений умовами розміщення облігацій строк;

- виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Залучення облігаційної позики передбачає певний перелік робіт, які і складають витрати на емісію. Послідовна робота емітента вклю­чає:

• розробку параметрів позики, які обґрунтовують її економічну доцільність і показників, які подаються на реєстрацію емісії: номінальна вартість облігації, кількість облігацій, термін, на який випускаються облігації, умови виплати доходу по облігаціях, умови погашення облігацій;

• створення інструмента позики;

• розміщення облігаційного займу;

- погашення облігаційного займу.

Облігації розміщуються у документарній або бездокументарній формі.

Емітент, у порядку, встановленому НКЦПФР, може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації.

Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

Цільові облігації - облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.

Дисконтні облігації - облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику облігації під час її погашення і становить доход (дисконт) за облігацією.

8.Фінансування оборотних активів механізмом факторингу

Поняття договору факторингу.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги):

- одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб),

- а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути:

- право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога);

- право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Сторони у договорі факторингу

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. (гл 73 ЦК Кн.5 Зобов′язальне право).

Обов'язковою вимогою до об'єкта факторингу - грошової вимоги - є її реальність та безумовність (без опротестування і заперечення з боку від боржника).

За змістом факторинг являється різновидом торгово-комісійної операції, поєднаної з кредитуванням обігового капіталу клієнта. Факторингова угода може включати або лише послуги з кредитування, або весь комплекс факторингових послуг (рис. 15).

У світовій практиці діють такі види факторингового обслуговування (факторингові послуги):

• купівля рахунків із знижкою і з оплатою фактору;

• взяття на себе банком чи фірмою-фактором усіх операцій підприємства з обліку продажів, з веденням рахунків її дебіторів, підгото­вкою регулярних звітів про стан рахунків та інкасації боргу;

• надання гарантій повної оплати товару навіть у тому разі, якщо по­купець прострочить або взагалі не сплатить борг.

Кредитування за допомогою факторингу зазвичай використовують підприємства у двох випадках:

• у першому - це великі підприємства з значним торговим оборотом, для яких є вигідним прискорення отримання коштів у поточну діяльність;

- у другому - це підприємства з постій­ними невеликими розмірами поставок, але з диверсифікованою дебітор­ською заборгованістю по постійних покупцях (не менше 10 покупців).

Фінансові вигоди від факторингу досягається тим, що:

- факторинг сприяє зростанню продажів через збільшення дебіторської заборгованості;

• залучення до інкасації боргів фактора сприяє утворенню більш реальної структури дебіторської заборгованості з огляду на можливо­сті боржників;

• зниження втрат підприємства від поліпшення інкасації боргів спеціалістами фактора;

• надходження коштів у поточну діяльність збільшує обсяг виробни­цтва за рахунок прискорення обігу оборотних активів;

• отримання коштів шляхом факторингу сприяє зменшенню витрат за кредиторською заборгованістю підприємства (тому що у підприємства будуть кошти для оплати продукції, які воно отримає через механізм факторингу) та за умови негай­ного платежу постачальникам можливо отримати знижку 2-3% з ціни оплаченого контракту (знижка сконто);

• непотрібність застави під кредитування факторингом і відповідно зменшення витрат на оформлення і страхування заставленого майна;

• за умови тимчасової втрати платоспроможності факторингова опе­рація є засобом оздоровлення фінансів клієнта.

Порівняння умов факторингу та банківського кредиту

Факторингове фінансування	Фінансування банківським коросткостроковим кредитом
Фінансування здійснюється відразу після подання документів	Кредит надається у день, визначений кредитним договором
Фінансування є додатковим до вже існуючих позик	Кредит обумовлюється кредитоспро­можністю позичальника
Сума фінансування пропорційного продажу з відстроченням платежу	Сума кредита обумовлена умовами позики і обмежена кредитоспроможністю позичальника
Оборотні кошти не зменшуються	Кредит повинен повертатись у вста­новлений термін
Договір факторингу укладається один раз	Оформлення кожного кредиту потре­бує витрат часу
Фінансування у часі гарантоване і безтермінове	Наступний кредит можна не отрима­ти
Факторингові послуги включають управління дебіторською заборгованістю	Крім перерахування коштів, інші по­слуги не передбачені

• Залучення кредитних ресурсів факторингом здійснюється наступним чином: фактор купує розрахункові документи (векселі або рахунки - фактури) на умовах негайної їх оплати, тобто здійснює операцію купівлі з дисконтом представлених документів. Умовами факторингу передбачається виплата авансового платежу у розмірі від 50 % до 90 % від суми акцептованих документів на поставку безпосередньо у день надходження їх до фактора або в обумовлений договором тер­мін. Процент фінансування залежить від надійності дебітора