40. Полтавська битва

Навесні 1709 шведська армія, що залишилася практично без пороху і провіанту, взяла в облогу Полтави. Двомісячна героїчна оборона невеликий фортеці дозволила Петру зосередити тут свої війська і поставити Карла в ситуацію, аналогічну тій, в якій опинилася російська армія в 1700 р. під Нарвою. 27 червня відбулася битва, яка призвела до повного розгрому шведської армії. 9 тис. солдатів Карла було вбито, 3 тис. взято в полон на полі бою і ще 16 тис. здалися загону Меншикова і М.М. Голіцина у Переволочні. Карла і Мазепи з невеликими силами вдалося сховатися на території турецької Молдови.

Значення Полтавської вікторії: Вона призвела до знищення шведської армії, однієї з найкращих в Європі, що зумовило результат Північної війни (в 1710 р. впали останні потужні зміцнення Швеції у Східній Прибалтиці: Рига, Пярну і Ревель);

- Петро тепер оголосив не тільки Естляндію, а й Ліфляндію російською територією;

• Був відновлений Північний союз, в якому ролі змінилися і Росія відкрито стала диктувати свою волю;

• Росія увійшла до складу великих європейських держав

41. Обмеження автономії України Петром 1 та його наступниками

Військові реформи займають особливе місце серед Петровских перетворень. Вони мали найбільш яскраво висловлений класовий характер. Сутність військової реформи полягала в ліквідації дворянських ополчень і організації постійної боєздатної армії з однорідною структурою, озброєнням, обмундируванням, дисципліною, статутами.Початок Північної війни став поштовхом до остаточного створення регулярної армії. До Петра армія складалася з двох головних частин - дворянського ополчення і різноманітних полурегулярних формувань (стрільці, казаки, полки іноземного виду: мушкетери, алебардисти та ін.). Революційною зміною було те, що Петро ввів новий принцип комплектування армії - періодичні позови ополчення були замінені систематичними рекрутськими наборами. В основу рекрутської системи був покладений "сословно-крепостнический" принцип. Рекрутські набори розповсюджувались на населення, які платили подать і несли державні повинності. В 1699 г. Був вироблений перший рекрутський набір, з 1705 р. Набори узаконені відповідним указом і стали щорічними. З 20 дворищ брали одну людину, холостої в віку від 15 до 20 років (однак в ході Північної війни ці терміни постійно змінювалися із-за нестачі солдат і матросів). Більше всього від рекрутських наборів постраждало російське село. Термін служби рекрута практично не був обмежений. Офіцерський склад російської армії поповнювався за рахунок дворян, що навчалися в гвардійських дворянських полках або в спеціально організованих школах (пушкарська, артилерійська, навігаційна, фортифікаційна, Морська академія і т.д.).

42. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція 1710р

Пилип Орлик (1672-1742) походив із давнього чеського роду. Під час гуситських війн предки Орлика виїхали з Чехії та опинилися в Польщі. Майбутній гетьман народився 11 жовтня 1672 р. неподалік Вільна. Коли хлопчикові виповнився рік, загинув його батько. Тому вихованням сина опікувалася мати - українська православна шляхтянка. Клопотами матері Пилип здобув добру освіту, навчаючись попервах в єзуїтському колегіумі у Вільні, а згодом, коли родина переїхала на Україну, - у Києво-Могилянській академії. Маючи незвичайні здібності, він зарекомендував себе одним із найкращих студентів. Орлик вельми полюбляв риторику та був гарним промовцем, писав вірші, що друкувалися ще наприкінці XVII ст., глибоко цікавився філософією та літературою, вільно володів українською, польською, церковнослов'янською, болгарською, сербською, латинською, італійською, німецькою, шведською, давньо- і новогрецькою, ймовірно, турецькою мовами

УХВАЛЕННЯ "ПАКТІВ І КОНСТИТУЦІЙ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО"

• Під час козацької ради 5 квітня 1710 р. було схвалено документ "Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького" (згодом цей документ назвали "Конституцією Пилипа Орлика" та "Бендерською конституцією").

• Основу "Пактів і конституцій..." становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов'язк

Основні положення статей:

• проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої;

• обумовлювалися протекція шведського короля та союз із Кримським ханством;

• територія України визначалася згідно зі Зборівським договором 1649 р.;

• козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров'ї;

• при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців;

• рада збиралася тричі на рік - на Різдво, Великдень, Покрову;

• справи про кривду гетьманові та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися;

• державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;

• встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом;