28.Програма б.Хмельницького щодо Побудови козацької держави на основі ідеї української соборності.

Одночасно з керівництвом визвольною боротьбою формували¬ся уявлення Б. Хмельницького про те, якою повинна бути майбут¬ня вільна Україна. Уперше ідею створення автономної Української козацької держави, хоча й на обмеженій території, він висунув піс¬ля Корсунської битви наприкінці травня 1648 р.

Гетьман вважав, що Українська держава має унезалежнитися від Речі Посполитої. Майбутня Українська держава, на думку Хмельницького, повинна була виникнути в етнічних межах розселення українського народу. Основою устрою Української козацької держави повинні були стати порядки Війська Запорозького, поширені на все її населення. На думку Хмельницького, Українська козацька держава є правонаступницею Київської Русі. гетьман вважав, що польська влада повинна визнати Українську державу «по тих кордонах, як володіли благочестиві великі князі, а ми в підданстві та в неволі бути в них не хочемо». Правити Українською козацькою державою повинен був, на думку Хмельницького, монарх.

29.Дайте оцінку Переяславській Раді 1654р

Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою.

18 січня 1654 р. Хмельницький після наради зі старшиною та полковниками, скликає Загальновійськову раду, на якій було ухвалено остаточне рішення про перехід України під протекторат царя. Задля юридичного оформлення військово-політичного союзу до Москви було відправлено українську делегацію на чолі з Генеральним суддею С. Зарудним і переяславським полковником П. Тетерею. Зазначені 11 статей в історії відомі як “Березневі статті” або “Статті Богдана Хмельницького”.

Щодо змісту “Березневих статей”, то вони передбачали збереження в Україні існуючої форми правління, й устрою інституцій державної влади, території, судочинства, армії в 60 тисяч реєстрових козаків, фінансової системи, територіально-адміністративного поділу, нової моделі соціально-економічних відносин, цілковитої незалежності в проведенні внутрішньої політики. Суверенітет України частково обмежувався узгодженням кандидатури в Москві, контролем за внутрішньополітичною діяльністю (гетьман через посередництво Москви мав відносини з Річчю Посполитою та Туреччиною), а також податки збиралися під контролем Москви і частина їх спрямовувалася до Москви. Московське царство у свою чергу зобов’язувалося захищати Україну від поляків, турок та татар.

Таким чином, за своїми формально-правовими ознаками договір нагадував угоду про встановлення протекторату, але, як вважають сучасні історики, за змістом передбачав створення конфедеративного союзу під верховенством Москви.

Однак, незважаючи на невизначену оцінку угоди, Переяславська рада та “Березневі статті” були для України ані трагедією, ані гоньбою

Водночас слід пам’ятати, що Московська держава проводила політику жорстокої централізації і мала на меті перетворити Україну в одну зі своїх провінцій. Тому відразу після підписання угоди цар почав обмежувати суверенітет України, відміняючи права і привілеї населення.