
- •Тема 5. Методика перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств гмк
- •5.1. Перевірка обліку основних засобів на підприємствах гмк
- •5.2. Методика аудиту обліку запасів на підприємствах гмк
- •5.3. Перевірка обліку готової продукції на підприємствах гмк
- •5.4. Перевірка обліку грошових коштів на підприємствах гмк
- •Тема 6. Організація податкового контролю в сфері непрямого оподаткування на підприємствах гмк
- •6.2. Документальна перевірка податкового зобов'язання з пдв
- •6.3. Перевірка правильності визначення суми податкового кредиту
Тема 5. Методика перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств гмк
5.1. Перевірка обліку основних засобів на підприємствах ГМК
5.2. Методика аудиту обліку запасів на підприємствах ГМК
5.3. Перевірка обліку готової продукції на підприємствах ГМК
5.4. Перевірка обліку грошових коштів на підприємствах ГМК
5.1. Перевірка обліку основних засобів на підприємствах гмк
Метою аудиту операцій з необоротними активами є встановлення: достовірності первинних даних відносно руху необоротних активів; повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах; правильності ведення обліку необоротних активів та його відповідності прийнятій обліковій політиці; достовірності відображення стану необоротних активів у звітності господарюючого суб'єкта; відповідності методики обліку та оподаткування операцій з необоротними активами чинному законодавству.
Завданнями аудиту операцій з необоротними активами є:
♦ встановлення правильності документального оформлення надходження, переміщення, використання та списання необоротних активів;
♦ перевірка ефективного їх використання та збереження;
♦ встановлення правильності визначення строку корисної експлуатації (використання) основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів;
♦ перевірка правильності нарахування зносу основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів;
♦ підтвердження достовірності відображення в бухгалтерському облік) первісної та ліквідаційної вартості основних засобів, а також результатів їх переоцінки;
♦ перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів правильності відображення в бухгалтерському обліку понесених витрат;
♦ вивчення законності проведення операцій, пов'язаних зі списанням необоротних активів внаслідок непридатності їх до використання та ліквідації;
♦ підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з необоротними активами.
Після вивчення фактичної наявності необоротних активів аудитор розпочинає документальну перевірку.
Вивчення операцій з основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами та нематеріальними активами проводиться наступним чином.
1. Перевірка правильності віднесення активів підприємства до основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів. Увага аудиторів концентрується на умовах визнання об'єктів активами підприємства - отримання в майбутньому економічної вигоди від використання об'єкта, його достовірна оцінка.
Під час дослідження необхідно звернути увагу на вартість об'єктів, що підлягають обліку у складі основних засобів, та порівняти її з вартістю, передбаченою в Наказі про облікову політику. Аудитору необхідно уточнити, чи не обліковуються на рахунках обліку необоротних активів предмети, облік яких повинен здійснюватись у складі малоцінних та швидкозношуваних предметів.
2. Перевірка достовірності визначення строку корисної експлуатації необоротних активів. Аудитор перевіряє наявність в Наказі про облікову політику підприємства інформації про строк корисної експлуатації необоротних активів. При цьому строк експлуатації має бути більшим, ніж один рік. Особливу увагу слід звернути на строк експлуатації нематеріальних активів, який за вимогами П(С)БО 8 не повинен перевищувати 20-ти років.
3. Перевірка правильності встановлення ліквідаційної вартості основних засобів та інших необоротних матеріальних активів. Для цього аудитор звертається до Наказу про облікову політику підприємства та перевіряє, чи зафіксована в ньому величина ліквідаційної вартості для окремих об'єктів або груп основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.
4. Перевірка правильності оприбуткування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів шляхом порівняння даних обліку з даними первинних документів.
Для цього аудитору слід з'ясувати:
♦ шляхи надходження необоротних активів на підприємство;
♦ чи створена на підприємстві комісія з приймання зазначених об'єктів та оформлення результатів її дій;
♦ чи оформлені відповідні договори купівлі-продажу;
♦ проектної документації (з листом узгодження, якщо такий необхідний) по об'єкту;
♦ кошторисної документації на створення об'єкта;
♦ первинної документації, яка підтверджує використання матеріальних і трудових ресурсів для створення об'єкта;
♦ аналітичної документації по проміжних етапах робіт;
♦ аналітичної документації по розподіленню непрямих витрат.
Під час перевірки правильності та своєчасності оприбуткування основних засобів, що надійшли, встановлюється правильність оформлення акту приймання-передачі основних засобів, а також правильність відображення таких операцій на рахунках бухгалтерського обліку.
Особливу увагу потрібно приділити програмним продуктам, які є на підприємстві, і наявності документів, що підтверджують право їх використання безпосередньо підприємством: договору купівлі-продажу, договору дарування, державного патенту, ліцензійного узгодження, іншого документа, який підтверджує право власності.
Крім того, звіряються дані первинних документів з придбання об'єктів з платіжними вимогами постачальників, а останні порівнюються з виписками банку.
Аудитор повинен з'ясувати причини відхилень за всіма фактами незаконного надходження основних засобів, переміщення за неправильно оформленими документами, а також за фактами несвоєчасного оприбуткування основних засобів у регістрах бухгалтерського обліку.
Важливо перевірити, наскільки правильно оформлено документацію щодо встановлення осіб, відповідальних за збереження основних засобів, чи є книги (списки) основних засобів у структурних підрозділах, місцях їх експлуатації тощо. Слід пересвідчитись, чи є на основні засоби технічні паспорти і чи правильно ведеться інвентарний пооб'єктний облік у книгах або картках. Якщо була безоплатна передача основних засобів, треба пересвідчитися в обґрунтованості та економічній доцільності такої передачі.
Первісна вартість основних засобів не підлягає зміні, за виключенням наступних випадків:
♦ переобладнання об'єкта (розширення, добудова, дообладнання, модернізація, реконструкція), проведеного, як правило, у порядку капітальних інвестицій;
♦ переоцінки основних засобів.
Аудитор має перевірити, чи правильно виділено ПДВ при придбанні основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.
При придбанні транспортних засобів у складі первісної вартості необхідно перевірити, чи врахований збір за першу реестрацію автотранспортних засобів.
.
Аудитору також необхідно зосередити увагу на порядку формування первісної вартості окремих об'єктів основних засобів у випадках, коли в документах, що супроводжують купівлю, зазначено вартість не кожного об'єкта окремо, а кількох об'єктів разом. Тоді первісну вартість придбаних об'єктів встановлюють пропорційно до справедливої вартості, виходячи з фактичних витрат на придбання.
Перевірка правильності проведення та відображення в обліку результатів переоцінки необоротних активів. Аудитор має перевірити, чи проводилась переоцінка об'єктів на дату балансу.
Додатково, в рамках перевірки правильності встановлення вартості об'єктів основних засобів, аудитором перевіряється порядок і правильність проведення переоцінки основних засобів. Основними документами, які перевіряються аудитором в даному випадку, є:
♦ наказ керівника підприємства (або вищої організації) про проведення переоцінки основних засобів (всіх або окремо взятих груп);
♦ документи, які підтверджують ринкову вартість об'єктів, що переоцінюються, станом на дату переоцінки;
♦ аналітичні документи, які підтверджують перерахунок вартості об'єктів основних засобів.
У зв'язку з тим, що основні засоби піддаються переоцінці, виникає необхідність перевірки розрахунків нової вартості основних засобів. Відомості, отримані в результаті перевірки, містять наступні дані:
♦ вартість основних засобів до переоцінки;
♦ сума нарахованого зносу до переоцінки;
♦ коефіцієнт переоцінки;
♦ вартість основних засобів після переоцінки;
♦ сума переоціненого зносу;
♦ відображення в бухгалтерському обліку;
♦ зауваження.
Результати переоцінки мають знайти відображення у відповідних підтверджуючих документах (актах переоцінки, довідках або розрахунках бухгалтерії, експертних висновках), а також інвентарних картках обліку основних засобів.
Перевірка проведення переоцінки здійснюється для всіх видів діючих основних засобів, а також тих, що знаходяться на консервації, в резерві, запасі чи незавершеному будівництві, основних засобів, що підготовлені до списання в установленому порядку актами на списання.
Особливу увагу необхідно сконцентрувати на всіх об'єктах групи основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, вартість та знос яких також мають бути відкориговані.
5. Перевірка правильності нарахування амортизації необоротних активів. Для цього аудитор з'ясовує, чи дотримано обраний в обліковій політиці метод нарахування амортизації для основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів.
Крім того перевіряється:
♦ чи всі об'єкти прийняті для нарахування амортизації (крім землі);
♦ чи нараховується знос з врахуванням руху об'єктів;
♦ чи враховано при розрахунку амортизації строк корисного використання та ліквідаційну вартість об'єктів, затверджених в Наказі про облікову політику підприємства;
♦ чи не продовжується нарахування амортизації по об'єктах, повністю амортизованих;
♦ чи правильно віднесено суму амортизації до складу відповідних витрат.
Аудитором вивчається також, чи було призупинено нарахування амортизації на період перебування об'єктів на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнанні та консервації. Особливу увагу слід звернути на періодичність нарахування амортизації, яка повинна дорівнювати одному місяцю, та початок нарахування амортизації (з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт став придатним для корисного використання), а також припинення (починаючи з місяця, наступного за міся- цем вибуття об'єкта). Якщо програма перевірки залишків і руху основних засобів передбачає суцільний метод її проведення, то аудитору необхідно обробній інформацію за весь період, що перевіряється:
Перевірка правильності відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів. Аудитору необхідно з'ясувати, чи включено витрати з поліпшення об'єкту, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, до первісної вартості об'єкта основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо). Інші витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані, повинні бути віднесені підприємством до складу витрат.
При цьому необхідно пам'ятати про документальне оформлення: повинен бути складений кошторис на проведення ремонтних робіт, і здійснений запис про проведений ремонт в інвентарній картці.
Капітальним ремонтом вважається:
♦ для обладнання та транспортних засобів - ремонт з періодичністю більше одного року, при якому, як правило, проводять повне розбирання агрегату, заміну або відновлення всіх зношених деталей та вузлів, ремонт базових та інших деталей та вузлів, збирання, регулювання та випробовування агрегату. При цьому вказані види робіт повинні проводитись з врахуванням можливостей покращення технічних характеристик обладнання, що ремонтується, та його модернізації;
♦ для основних агрегатів автомобільного транспорту (двигуна заднього та переднього мостів, коробки передач та самоскидного механізму) - ремонт, який проводиться після пробігу автомашин більше 40-55 тис. км. залежно від марки машин;
♦ для будівель та споруд - ремонт, при якому проводиться заміна зношених конструкцій та деталей на більш міцні та економічні, що покращить експлуатаційні можливості об'єктів, які ремонтуються, за виключенням повної заміни основних конструкцій, термін служби яких на даному об'єкті є найбільшим (кам'яні та бетонні фундаменти будівель та споруд, всі види стін будівель, труби підземних мереж, опори мостів тощо).
Необхідно встановити, чи ведеться аналітичний облік основних засобів, тобто перевірити наявність і правильність оформлення інвентарних карток. Дані, вказані в інвентарних картках, повинні відповідати даним первинних документів.
Крім того аудитору слід перевірити документацію, на підставі якої проводяться ремонти (дефектні відомості, плани проведення ремонтних робіт, кошторису).
6. Перевірка відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів. Під час перевірки відповідності даних аналітичного обліку основних засобів даним синтетичного обліку на певну дату, підраховується вартість основних засобів всередині класифікаційних .груп та встановлюється правильність обліку залишків, виведених у картках руху основних засобів (форма № 03-8), за окремими групами.
Крім того, необхідно звернути увагу на порядок відображення в обліку результатів переоцінки, оскільки він є різним для об'єктів, які переоцінюються вперше та повторно.