Усі доходи банку по їх сплаті боржникомподіляються:

1) на нараховані доходи, що фіксують суму, належну до отримання за настання строків, визначених угодами. Тож за рахунками нарахованих доходів обліковуються ті суми, строки погашення яких ще не настали (обліковуються за рахунками класів 1, 2, 3);

2) прострочені нараховані доходи - виникають у разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою. На рахунках прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3 (вони передбачені за тими самими групами рахунків, за якими обліковуються нараховані доходи за відповідним активом) несплачені в строк суми починають обліковуватися наступного робочого дня;

3) сумнівні нараховані доходи визнаються у випадках, коли банк не має впевненості в їх сплаті з огляду на незадовільний фінансовий стан боржника та непогашення заборгованості за основним боргом, щодо якого ці доходи нараховуються;

4) безнадійні нараховані доходи списуються з балансу за рахунок сформованих резервів, коли ймовірність їх сплати практично неможлива (значне погіршення фінансового стану боржника, його збиткова діяльність).

3.3. Облік формування резервів під зоборгованість за нарахованими доходами

Планом рахунків не передбачено окремі рахунки для обліку безнадійної заборгованості. І це зрозуміло: немає сенсу обліковувати суми, імовірність сплати яких практично нульова. По суті, така дія може призвести тільки до збитку. Проте, обліковуючи доходи за принципом нарахування, банки повинні чітко додержувати принципу обачності, що узагальнюється через застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки. Тобто всі суми нарахованих доходів ніби «просвічуються» на предмет сплати за настання строків.

Безперечно, факт визнання нарахованих доходів сумнівними ставить під сумнів імовірність їх погашення. Саме тому банк формує резерв під заборгованість за нарахованими сумнівними доходами. Відрахування до резервів — витратна стаття банку. Діючи обачно, ліпше визнати витрати з тим, щоб не «прикрашати» фінансові результати. Якщо ж заборгованість все-таки буде погашено, то отримані доходиможна без сумнівів фіксувати як отримані.

Під сумнівну та (або) прострочену заборгованість за нарахованими доходами банк здійснює процедуру формування спеціального резерву, що в обліку відповідає бухгалтерському запису:

Дебет рахунка 7720 «Відрахування в резерви під заборгованість за нарахованими доходами»;

Кредит рахунка 1790, 2490;

Якщо ж заборгованість за нарахованими доходами визнається безнадійною до погашення, то вона списується з балансу за рахунок резервів таким бухгалтерським записом:

Дебет рахунків для обліку резервів під заборгованість за нарахованими доходами (1790, 2490, 3599);

Кредит рахунків для обліку сумнівної заборгованості за нарахованими доходами (1780, 2480, 3589).

Паралельно сума списаної заборгованості за нарахованими доходами починає обліковуватися на позабалансових рахунках, що відображається записом:

Дебет рахунка 9600 А «Списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами за операціями з банком», 9601 А «Списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»;

Кредит рахунків групи 991.

Дальше нарахування доходів банк не призупиняє, але нараховані суми обліковує на позабалансових рахунках записами, наведеними в правилі 9