Зміст

1.1. Складові системи обліку в банках

1.2. Забезпечення операційної діяльності в банках

1.3. Первинна документація, регістри синтетичного і аналітичного обліку

1.4. Особливості побудови плану рахунків банківської установи

2.1. Характеристика банківської системи України

2.2. Облікова процедура реєстрації банків

2.3. Облік власних акцій, випущених в акціонерів

2.4. Облік інших складових капіталу банку

3.1. Класифікація доходів і витрат банку

3.2. Облік доходів і витрат на основі принципів МСБО

3.3. Облік формування резервів під зоборгованість за нарахованими доходами

3.4. Податковий облік у банках

3.5. Визначення фінансового результату діяльності

1.1. Складові системи обліку в банках

Облік в банках – чітко впорядкована система послідовної реєстрації діяльності банку на рахунках бухгалтерського обліку.

С-ма обліку в банківській установі має 3 основні підс-ми:

1) Фінансового обліку – спрямована на формування достовірної інформації про діяльність банку та її результати.

2) Управлінського обліку - інформація деталізується за структурними підрозділами, що забезпечує процедуру розрахунку ефективності їхньої діяльності, тобто визначення вкладу кожного підрозділу в загальний результат діяльності банку за звітний період.

3) Підсистема податкового обліку – формування інформаційної бази для складання податкової звітності ґрунтується на засобах і способах обліку валових доходів та валових витрат, різниця між якими становить базу оподаткування – податковий прибуток.

Банківська система має ІІІ центри витрат:

І) Центр залучення – належать підрозділи, які формують основний обсяг % витрат банку.

ІІ) Центр обслуговування – операційний відділ, відділ міжнародних розрахунків, відділ консультації клієнтів.

ІІІ) Центр забезпечення – підрозділи, які надають послуги внутрішнім центрам.

1.2. Забезпечення операційної діяльності в банках

Під операційною діяльності банку слід розуміти сукупність технологічних процесів, пов’язаних з документуванням інформації за операціями банку, їх реєстрацією у відповідних регістрах, перевірянням та вивірянням.

Об’єктами обліку в банках є: банківські портфелі, резерви від операцій, нараховані доходи, грошові кошти, капітальні інвестиції, депозити, позичені ресурси, витрати, капітал банку.

Кожна операція банку, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку, відображається за балансовими або позабалансовими рахунками чинного плану рахунків. Саме тому за кожною операцією визначаються правила їх обліку, тобто операційні процедури, які охоплюють такі елементи:

- опис операції;

- розподіл повноважень між виконавцями операцій;

- визначення кола відповідальності осіб, що здійснюють операції;

- документування інформації за операцією;

- механізми внутрішнього контролю за проведенням операцій.

Банківські операції поділяються на:

-внутрішньобанківські – ті, що виконуються за ініціативою банку, відтак їх зміст відображається на рахунках синтетичного та аналітичного обліку, які не належать до клієнтських рахунків;

-клієнтські – пов’язані з веденням клієнтських особових рахунків, за якими обліковуються кошти клієнтів банку.

До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні).

Операції здійснюються за такою послідовністю:

-надання (одержання) дозволу на проведення операції;

-безпосередньо виконання операції: укладання договорів, складання первинних документів, відкриття рахунків, запуск інформації в облікову систему, оброблення інформації;

- здійснення внутрішнього контролю протягом усього операційного процесу – від ініціювання до відображення інформації про операцію в облікових регістрах.

Фронт-офіс – організація певної операції через укладання відповідних угод працівниками казначейства, кредитного відділу і відділу з операціями в ЦП.

Бек-офіс – забезпечує реєстацію, перевірку та облік операцій і доведення до завершення працівниками банку, які взаємодіють з податковими органами і органами статистики.