51. Основні вимого до уроку

Урок – форма організації навчання при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки впродовж певного часу і відповідно до розкладу. урок є основною організаційною формою навчально-виховної роботи в школі і базується на власній організаційній методиці і психологічних засадах. Урок має відповідати певним вимогам які тісно пов’язані між собою.

Вимоги до уроку: 1) Організаційні -чіткий початок уроку, -ясна постановка мети і завдань уроку, - продумане планування уроку, -раціональне використання кожної хвилин, -чіткий підсумок уроку.

2) Дидактичні (навчальні) -продумана методика і чітка технологія проведення уроку, - творче застосування різних прийомів роботи з учнями, - організація самостійної роботи, - забезпечення активності школярів

3) Виховні – робота над формуванням світогляду, - формування загальнолюдських моральних якостей, - забезпечення зв’язку навчання з життям, з його історією, звичаями і традиціями

4) Психологічні умови – належний психічний стан і настрій чителя, - вміння володіти собою, - самоконтроль, - виражування індивідуальних особливостей учнів, гуманне ставлення до них. 5) 5) Етичні – дотримання пед.. такту, - демократичний стиль взаємовідносин з учнями, - атмосфера взаємодопомоги і доброзичливості. 6) 6)Гігієнічна – відповідний режим температури, освітлення, вентиляції, -систематичне провітрювання класу, - орг.. фізкульт пауз забезпечуть високу працездатність на уроці.

52. Особливості роботи з обдарованими дітьми

Обдаровані діти – це діти в яких у ранньому віці виявляються здібності до виконання певних видів діяльності.

Види обдарованості (за Ю. Гільбух) загальна (розумова) і спеціальна (художня,соціальна, спортивна).

Існують кілька типів індивідуальної обдарованості: раціонально- милительний (притаманний вченим, політикам, економістам), образно-художня (притаманна дизайнерам, письменникам), емоційно-почуттєва (притаманна режисерам, літераторам)

Під час роботи з обдарованими дітьми вчителеві необхідно звернути увагу на повне задоволення запитів найпідготовленіших, у поглибленому вивченні предметів на основі широкого ознайомлення їх з сучасною наукою; створення умов для задоволення їх різнобічних пізнавальних інтересів і водночас для розвитку здібностей виявлених у певній галузі діяльності; запобігання розвитку

53. Методи і прийоми навчання

У дидактиці метод навчання – це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відносно до мети і зміту навчання, вікових особливостей учнів сприяє: 1) розвитку їхніх пізнавальних здібностей; 2) озброєнню учнів уміннями і навичками; 3) вмінню використовувати здобуті знання на практиці; 4) формує їх світогляд; Метод – це спосіб діяльності спрямованої на досягнення поставленої мети.

Метод навчання – це спосіб упорядкованої взаємозв*язаної діяльності вчителя і учнів спрямованої на вирішення завдань освіти. Методи поділяються на методи викладання, які стосуються діяльності вчителя і методи учіння, що забезпечують навчальну діяльність учнів. Методи навчання характеризують спільну роботу вчителя та учнів. У структурі методів виділяють прийоми тому кожний метод можна представити як сукупність методичних прийомів.

Прийом – це елемент методу. Необхідно розрізняти прийоми розумової діяльності (логічні) – виділення головного, аналогія, колоретизація та порівняння, а також розрізняють прийоми навчальної роботи розв*язування задач, прикладів, граматичний розбір. Одні і ті ж самі прийоми можуть входити в різні методи навчання.

Метод – це головний інструмент педагогічної діяльності з його допомогою виробляється продукт навчання і здійснюється взаємодія вчителя і учнів.