
- •1.Визначте предмет філософії як особливої галузі літературного знання.
- •2. Що таке світогляд? Назвіть історичні типи світогляду та дайте їх порівняльну характеристику.
- •3. Визначте центральну проблему філософського знання.
- •4. Визначте основні специфічні риси філософського знання.
- •5. Дайте характеристику основних функцій філософії.
- •6. Назвіть основні складові філософського знання та коло проблем, які вони досліджують.
- •7. Яке місце посідає філософія серед інших форм світогляду?
- •8.. В чому полягає внесок античної філософії у розвиток філософського знання.
- •9. В чому полягає внесок філософії Середньовіччя в духовний розвиток суспільства?
- •10. Визначте провідні риси філософії Відродження.
- •11.Які підходи до пізнання світу склались в філософії Нового Часу?
- •12. В чому полягає протилежність матеріалізму від ідеалізму? Які види ідеалізму Ви знаєте?
- •13.Які альтернативні теорії буття Вам відомі?
- •15.Діалектика буття і небуття в філософії Гегеля.
- •16. Рух як атрибут буття. Рух, спокій, розвиток, їх співвідношення.
- •18.Матеріальне та ідеальне. Їх співвідношення в основних напрямах філософія
- •19. В чому відмінність тлумачення часу в творах Августина і Тертуліана.
- •21.Діяльність як спосіб буття людини. Види діяльності.
- •22. Іммануїл Кант про роль активної, духовної діяльності житті людини. Зміст категоричного імперативу Іммануїла Канта.
- •23.Що таке свідомість. Визначте структуру свідомості.
- •27. В чому Мамардашвілі вбачає парадоксальність свідомості.
- •29.В чому полягають труднощі філософського вирішення проблеми свідомості?
- •31.Як співвідносяться між собою поняття індивід, людина, особистість?
- •33. Які ідеї про сутність людини склалися в європейській філософії?
- •35. Свобода і відповідність особистості в суспільстві.
- •37.Прокоментуйте тезу Макса Шелера «Те, що робить людину людиною , є протилежне життю взагалі…Людина антиприродна істота»,
6. Назвіть основні складові філософського знання та коло проблем, які вони досліджують.
Розрізняють кілька складових філософського знання, наприклад, онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія, аксіологія, натурфілософія, космологія, етнофілософія, логіка, етика, естетика, філософія релігії, філософія права, історія філософії та ін..
Найголовнішими є онтологія, гносеологія, антороологія, соціальна філософія, аксіологія, праксеологія.
Онтологія – це вчення про буття, яке досліджує проблеми співвідношення людини і буття, буття і небуття, атрибутів буття (рух, час, простір), проблему свідомості (Арістотель), співвідношення руху(наприклад, Ф. Енгельс класифікував основні форми руху), спокою, розвитку(зокрема Гегель вивів закони розвитку абсолютної ідеї), можливих напрямків розвитку.
Гносеологія – це теорія пізнання, яка ще також називається епістемологією. Головні проблеми,які вона досліджує, це: можливості людського пізнання, спроби і методи людського пізнання, основні етапи людського пізнання (істина), критерій істини.
Антропологія – це вчення про людину. Головні проблеми: виникнення людства, сутність людини і особистість (соціалізація), співвідношення матеріального і духовного життя людини, сенсу буття людини, майбутнього людини, її призначення.
Соціальна філософія – це філософія знання про суспільство. Проблеми: сутність суспільства, сутність існування суспільства, касти, раси, чим визначається місце людини в суспільстві, прогрес і регрес в суспільстві, сенс суспільства в історії взагалі.
Аксіологія – це теорія цінностей. Проблеми: сутність цінностей; життя, справедливість, любов, гроші, кар’єра та ін.. цінності в нашому житті.
Праксеологія – теорія людських дій, які ведуть до успіху. Тобто вивчає людську діяльність, зокрема ефективність її діяльності.
7. Яке місце посідає філософія серед інших форм світогляду?
Філософія – теоретична серцевина світогляду. Філософія в культурі. Стародавні греки визначали три розділи культури, одним з яких пов’язаний з визначенням добра і зла. Це і є завдання філософії. філософія і мистецтво приділяють суттєву вагу людському самовідчуттю та інтуїції, проте розходяться вони у тому, що філософія постає розумовимосягненням світу, а мистецтво подає його через почуття та переживання. Вихідною формою думки для філософії є поняття, а вихідною формою художньої творчості постає художній образ. Мистецтво до того ж надає вирішального значення уяві як творця, так і тої людини, яка сприймає його твори, тому воно зображує дійсність із значною долею умовності, хоча ця умовність постає своєрідним способом проникнення у глибини процесів дійсності.Філософія в релігії. Філософію та релігію споріднює те, що вони надають людині найважливіші життєві орієнтири. Обидві вони також базуються на вірі, тобто на безумовному сприйнятті певних положень в якості істинних. Але філософія, базуючись на дискурсивному усвідомленому мисленні, намагається усе розглядати критично та доводити те, що розглядається, до рівня розуміння. Водночас релігія стверджує не лише ідеї та погляди, але й соціальний інститут, певні ритуали і навіть певний спосіб життя; філософія ж була та залишається інтелектуальною формою світоосмислення. Філософія залишає на розсуд самої людини питання про те, з чим вона погодиться, із чим — не погодиться, та, врешті, як саме буде потім вирішувати свої життєві питання. Філософія на відміну від науки – догматична(змінюється). Філософія і наука тісно взаємопов'язані. З розвитком науки, як правило, відбувається прогрес філософії, адже філософія – це духовне віддзеркалення епохи(Гегель).