- •1.Визначте предмет філософії як особливої галузі літературного знання.
- •2. Що таке світогляд? Назвіть історичні типи світогляду та дайте їх порівняльну характеристику.
- •3. Визначте центральну проблему філософського знання.
- •4. Визначте основні специфічні риси філософського знання.
- •5. Дайте характеристику основних функцій філософії.
- •6. Назвіть основні складові філософського знання та коло проблем, які вони досліджують.
- •7. Яке місце посідає філософія серед інших форм світогляду?
- •8.. В чому полягає внесок античної філософії у розвиток філософського знання.
- •9. В чому полягає внесок філософії Середньовіччя в духовний розвиток суспільства?
- •10. Визначте провідні риси філософії Відродження.
- •11.Які підходи до пізнання світу склались в філософії Нового Часу?
- •12. В чому полягає протилежність матеріалізму від ідеалізму? Які види ідеалізму Ви знаєте?
- •13.Які альтернативні теорії буття Вам відомі?
- •15.Діалектика буття і небуття в філософії Гегеля.
- •16. Рух як атрибут буття. Рух, спокій, розвиток, їх співвідношення.
- •18.Матеріальне та ідеальне. Їх співвідношення в основних напрямах філософія
- •19. В чому відмінність тлумачення часу в творах Августина і Тертуліана.
- •21.Діяльність як спосіб буття людини. Види діяльності.
- •22. Іммануїл Кант про роль активної, духовної діяльності житті людини. Зміст категоричного імперативу Іммануїла Канта.
- •23.Що таке свідомість. Визначте структуру свідомості.
- •27. В чому Мамардашвілі вбачає парадоксальність свідомості.
- •29.В чому полягають труднощі філософського вирішення проблеми свідомості?
- •31.Як співвідносяться між собою поняття індивід, людина, особистість?
- •33. Які ідеї про сутність людини склалися в європейській філософії?
- •35. Свобода і відповідність особистості в суспільстві.
- •37.Прокоментуйте тезу Макса Шелера «Те, що робить людину людиною , є протилежне життю взагалі…Людина антиприродна істота»,
35. Свобода і відповідність особистості в суспільстві.
В умовах прискореного розвитку цивілізації роль особистості в суспільстві, рівень її свободи істотно зростають, у зв'язку з чим стає все більш актуальною проблема співвідношення свободи особи і її відповідальності перед іншими людьми і суспільством у цілому. Свобода - це одна з основних, найскладніших філософських категорій, яка визначає сутність людини, що складається з її здатності мислити і діяти відповідно до своїх намірів, бажань та інтересів, а не внаслідок якогось примусу.
Слід зазначити, що в історії філософської думки існували різні підходи до визначення свободи, шляхів і засобів її досягнення. Так, наприклад, для більшості представників античної філософії - Сократа, Діогена, Епікура і Сенеки - свобода є змістом і метою людського існування. Для представників середньовічної схоластики - Ансельма Кентерберійського, Альберта Великого і Фоми Аквінського - свобода розуму і вчинків можливі тільки в межах церковних догматів, за межами ж їхня свобода являє собою єресь, тяжкий гріх. У Новий час панівною стає точка зору на свободу як на природний стан людини, шлях до соціальної рівності і справедливості (Томас Гоббс, Поль Анрі Гольбах, П'єр Сімон Лаплас). Велику увагу проблемі свободи приділяли і представники німецької класичної філософії. Іммануїл Кант, наприклад, під свободою розумів інтелегібельну (тобто недоступну чуттєвому пізнанню) сутність людини. Люди не в змозі змінити умови свого життя, однак вони мають певну свободу волі у виборі цілей і шляхів їх досягнення, оскільки в кожен момент звичайно існує не одна, а кілька реальних можливостей для їхніх дій. Крім того, вони певною мірою вільні у виборі засобів для досягнення обраної мети. Життя - шлях вибору того чи іншого плану дій..
Таким чином, вибір варіанта діяльності поєднується з великою моральною і соціальною відповідальністю за наслідки цього вибору. Тому справжній вибір відрізняється від свавілля тим, що він є результатом складного синтезу об'єктивних можливостей зовнішньої дійсності і суб'єктивного багатства внутрішнього світу людини, накопиченого нею соціального досвіду. У процесі вибору розкривається справжній зміст, духовне і моральне багатство особистості. Саме вільний вибір є випробуванням на міцність таких компонентів особистості, як совість, гідність, честь, відповідальність тощо. Відповідальність формується внаслідок тих вимог, що їх ставить до особистості суспільство, соціальна група, колектив. Засвоєні особистістю, вони стають основою мотивації її поведінки. Формування особистості припускає виховання в неї почуття відповідальності, яке стає її головною рисою Важливим питанням для розуміння співвідношення свободи і відповідальності є визначення межі свободи діяльності людини. Межами свободи є інтереси іншої людини, соціальних груп і суспільства в цілому, а також природи як природної основи існування суспільства. У суспільстві свобода особи обмежується інтересами суспільства. Однак бажання й інтереси людини не завжди збігаються з інтересами суспільства. У даному разі особистість під впливом законів суспільства змушують до вчинків, що не порушують інтересів суспільства.
