- •Передмова
- •Розбиття дисципліни «міжнародний менеджмент» за видами робіт на модулі
- •7 Захистів практичних робіт;
- •2 Контрольні засвоювання лекційного курсу.
- •2 Захисти модулів
- •Розрахунок кількості балів за видами робіт Лекції – 16 балів
- •Структура курсу за кмсонп для навчальної дисципліни «Менеджмент організацій» Спеціальність 8.18010018 «Адміністративний менеджмент»
- •Розподіл годин з курсу
- •Розбиття дисципліни «менеджмент організацій» за видами робіт на модулі
- •Тема №1. Планування особистої діяльності управлінського персоналу.
- •Планування особистої діяльності управлінського персоналу.
- •(Упорядкування) часу
- •Станьте у своїй діловій сфері самі для себе підприємцем і плануйте використання свого обмеженого часу досягнення своїх цілей!
- •2. Основні методи підприємця для здійснення планів особистої діяльності. Планування дня за допомогою методу «Альпи»
- •Принцип в.Паретто.
- •Спочатку - «життєво важливі» проблеми, а вже потім - численні «другорядні»! Встановлення пріоритетів за допомогою аналізу абв
- •Тема №2. Нормативно-правова регламентація та порядок заснування підприємства
- •Статутний фонд і його формування
- •Створення статутного фонду у товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю
- •Зміни статутного фонду
- •Державна реєстрація
- •3. Припинення діяльності підприємств бізнесу
- •Ліквідація підприємства (фірми) здійснюється:
- •Тема № 3. Організаційні структури управління.
- •1.Організаційні структури та вимоги до них.
- •Переваги лінійної організаційної структури управління такі:
- •Недоліки лінійних організаційних структур управління такі:
- •Переваги функціональної організаційної структури такі:
- •Недоліки функціональних організаційних структур управління такі:
- •Лінійно-функціональна організаційна структура.
- •Переваги лінійно-функціональної організаційної структури такі:
- •Недоліки лінійно-функціональних організаційних структур такі:
- •Переваги дивізіонально-продуктової структури:
- •Недоліки дивізіонально-продуктових організаційних структур такі:
- •Переваги дивізіонально-регіональних організаційних структур управління:
- •Недоліки дивізіонально-регіональних організаційних структур управління:
- •Адаптивні структури.
- •Недоліки матричних організаційних структур управління такі:
- •3. Нові форми структури організації
- •Групова організація
- •Віртуальна організація
- •Навчальна організація
- •Тема №4. Елементи проектування організації.
- •Тема №5. Вплив ситуаційних чинників на проектування організацій.
- •1. Стан зовнішнього середовища
- •Зовнішнє середовище складається з двох рівнів:
- •2. Технологія роботи
- •3. Стратегічний вибір керівництва
- •Тема № 6. Основи реструктуризації управління.
- •1. Реорганізація: етапи і методи
- •2. Реінжиніринг
- •Принципи реінжинірінгу
- •Тема №7. Організація керівництва.
- •1.Загальна характеристика діяльності керівника.
- •2. Діапазон керованості та фактори, що його визначають.
- •3. Раціональний розподіл функцій в апараті управління.
- •Тема №8. Техніка та форми передачі розпоряджень.
- •1. Поняття та етапи делегування
- •Переваги делегування:
- •2. Принципи делегування повноважень
- •3. Причини небажання керівників делегувати свої повноваження та причини уникання додаткових повноважень підлеглими
- •Хто неефективно делегує, той неефективно управляє!
- •Основні види діяльності:
- •Допоміжні види діяльності
- •Стратегії випереджання конкурентів по витратах
- •1. Скорочення витрат на рівні постачальників:
- •Скорочення витрат на рівні розподілу:
- •Скорочення витрат у власній діяльності компанії:
- •Тема № 10. Управління дисципліною
- •Тема №11. Корпоративна культура організації
- •Ознаки погіршення(слабкості) культури:
- •Тема № 12. Аналіз соціально-психологічного клімату (спк) в колективі
- •Кількісна оцінка соціально-психологічного клімату
- •Рівень групової згуртованості колективу (Рз)
- •Соціометричний статус кожного члена колективу
- •Коефіцієнт інтегративності – здатність колективу зберігати свою структуру
- •Тема № 13. Оцінка ефективності управління
- •2. Коефіцієнт централізації управління:
- •3. Коефіцієнт територіальної концентрації:
- •4. Коефіцієнт керованості:
- •6. Коефіцієнт дублювання функцій:
- •11. Співвідношення чисельності лінійного і функціонального персоналу (Кс)
- •Список рекомендованої літератури Основна література:
- •Додаткова література:
Створення статутного фонду у товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю
Статутний капітал цих товариств створюється із внесків його засновників, який ділиться на частки участі (паї). Товариство, згідно із законодавством України, повинно мати статутний фонд у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на момент реєстрації товариства. Розмір паю кожного засновника законом не встановлюється. Пай кожного засновника є іменним, що підтверджується видачею засновнику письмового пайового свідоцтва. Воно не є цінним папером, тобто не може вільно продаватися на фондовій біржі і не може бути переданим іншій особі без дозволу засновників.
Товариство з додатковою відповідальністю формує статутний капітал, який дорівнює 100 мінімальних заробітних плат. При цьому відповідальність товариства поширюється не тільки на частки, які внесені до статутного фонду, а й на майно в однаковому для всіх учасників розмірі, який кратний величині їх внеску.
Формування акціонерного капіталу має специфічні особливості, які притаманні українському корпоративному сектору. Ці особливості відображають період переходу від державних підприємств до акціонерних товариств. В Україні такий перехід здійснюється за такими напрямками:
1. Перетворення державного підприємства на акціонерне товариство через оренду з поступовим викупом. Цей напрямок дозволяє створити акціонерне товариство закритого типу. Статутний фонд у таких товариствах формується шляхом оцінки викупленого державою майна та діленням його на відповідну кількість іменних (належних робітникам підприємства) акцій. Акції розподіляються між засновниками. Власники (держателі акцій) цінних паперів (акцій) не можуть вільно розпоряджатися належними їм акціями, тобто вони не можуть продавати їх стороннім. Купівля-продаж акцій здійснюється тільки між держателями акцій, тобто працівниками підприємства, які мають акції.
2. Перетворення державного підприємства шляхом корпоратизації.
Один із засновників, як правило, є Фонд державного майна (ФДМ). Крім того, засновниками є робітники підприємства, а також громадяни та юридичні особи.
Засновники акціонерного товариства визначають порядок та умови випуску та розповсюдження акцій, які фіксуються у протоколі. Сумарна номінальна вартість акцій дорівнює вартості майна підприємства, яке оцінено у відповідності з нормативними документами. Згідно із законодавством України, акції розповсюджуються по відкритій підписці та купівлі-продажу на ринках (аукціонах, фондових біржах) цінних паперів.
Засновники протягом двох років є власниками акцій на суму не менше, ніж 25% статутного фонду. Для відкритої підписки засновники публікують повідомлення в пресі. У повідомленні повинно бути вказано:
• предмет, мета та строки діяльності товариства;
• склад засновників, дату проведення засновницької конференції;
• величину статутного фонду;
• номінальну вартість акцій, їх кількість та види;
• переваги та пільги засновників;
• місце проведення, номінальний та кінцеві строки підписки на акції;
• склад майна, яке вноситься засновниками у натурі;
• найменування банку та номер розрахункового рахунку, на
який можуть перераховуватися початкові внески [186].
3. Створення акціонерного товариства фізичними або юридичними особами з метою мобілізації інвестиційного капіталу. Порядок формування статутного фонду визначається Законом України "Про господарські товариства" та практично не відрізняється від порядку, який розглянуто вище у пункті 2.