Тема № 12. Аналіз соціально-психологічного клімату (спк) в колективі

12.1. Постановка задачі та вибір об’єкту дослідження

12.2. Складання соціометричної картки

13.3.Обробка отриманих даних:

- побудова соціометричної матриці та соціограми

- Кількісна оцінка СПК

Кількісна оцінка соціально-психологічного клімату

1. Рівень групової згуртованості колективу (Рз)

Рз=(∑∑п - ∑∑н)/ n(n-1),

Де ∑∑п – загальна кількість позитивних виборів;

∑∑н - загальна кількість негативних виборів;

n - кількість працівників виробничого колективу

2. Соціометричний статус кожного члена колективу

Сс = (∑п-∑н) / (n-1),

Де ∑п – кількість позитивних виборів кожного працівника,

∑н - кількість негативних виборів кожного працівника

3. Коефіцієнт інтегративності – здатність колективу зберігати свою структуру

Кі = 1 – (А / n),

Де А – кількість членів колективу, які ніким не були обрані;

При Кі=1 маємо найвищу форму – гомфотерність або спаяність колективу

4. Коефіцієнт комфортності - комплекний показник, що враховує рівень групової згуртованості та середній соціометричний статус членів колективу

КК = (Рз + ∆ Сі),

Де Рз – рівень групової згуртованості, ∆ Сі – середній соціометричний статус

5. Коефіцієнт симпатій – враховує позитивні вибори членів колективу

Кс = ∑∑п / n (n-1)

6. Коефіцієнт антипатій – враховує негативні вибори членів колективу

Ка = ∑∑н / n (n-1)

Тема № 13. Оцінка ефективності управління

13.1. Підходи до визначення понять „ефект” і „ефективність”

13.2. Показники для оцінки ефективності управління

1. Коефіцієнт ланковості (ланкою вважаються відділи, бюро, структурні підрозділи, а також окремі спеціалісти, які виконують відповідні функції управління, або їх частини; до ланок також відносять менеджерів, які здійснюють регулювання та координацію діяльності декількох структурних підрозділів):

де К_л - коефіцієнт ланковості;

С_л.ф. - фактична кількість ланок на даному підприємстві;

С_{л.оп. -} оптимальна кількість ланок на підприємстві, яке обране за базовий варіант.

Аналізуючи кількісні дані коефіцієнта ланковості, можна зробити такі висновки:

• якщо коефіцієнт ланковості близький до 1 (зліва чи справа), то кількість ланок на підприємстві, що аналізується, також наближається до оптимальної кількості ланок;

• якщо К_л< 1, то це свідчить про те, що на даному підприємстві ланки виконують цілу низку певних функцій, що може негативно впливати на діяльність організації в цілому. Виходячи з цього, необхідно збільшити кількість ланок через поділ великих підрозділів на більш дрібні;

• якщо К_л > 1, ситуація прямо протилежна тій, що описана вище, тобто на підприємстві організаційна структура занадто розгалужена, ланки високоспеціалізовані; у такій ситуації доцільним стане об'єднання певних дрібних ланок у більші, що дозволить коефіцієнту ланковості наблизитись до ї(К_л -> 1).

2. Коефіцієнт централізації управління:

де К_ч - коефіцієнт централізації управління; С_т- кількість працівників топ-менеджменту (вищий рівень управління); С_м - кількість працівників мідл-менеджменту (середній рівень управління).

Чим менший коефіцієнт від 1, тим більший ступінь децентралізації на підприємстві.