3. Причини небажання керівників делегувати свої повноваження та причини уникання додаткових повноважень підлеглими

Найбільш часто зустрічається слідуючі зовнішні і внутрішні причини незадовільного делегування:

– Ви настільки зайняти роботою /відвідувачі, телефони, наради/, що у вас немає часу на пояснення делегованих задач і контролю за ними.

– Ви можливо самі не досить добре ознайомлені з задачами і проблемами власної сфери діяльності, щоб знати, які задачі потрібно делегувати своїм співробітниками.

– Ви відмовляєтесь від делегування, оскільки вважаєте, що можете самостійно виконати роботу швидше, чим ваші співробітники, і таким чином пробуєте зекономити час.

– Ви опасаетесь того що ваші співробітники можуть виконати вашу задачу краще вас /конкуренція.

– Вас хвилює можливість втратити контроль над справою, як тільки ви випустите її із своїх рук.

– Ви не впевнені в можливостях і здібностях співробітника і не хочете ризикувати.

– Ви боїтесь втратити частину свого авторитету, якщо те, що ви робили до цього часу, тепер візьме на себе ваш співробітник.

– Ви не знаєте як відреагувати, якщо співробітник відхилить делегування.

У підпорядкованих працівників також може виникнути опір делегуванню.

Нестача знань і уміння, боязнь критики ведуть до невпевненості в своїх силах, виявляються в страсі перед відповідальністю, що може проявитись в таких відмовках: я і так завантажений роботою. Якщо ви відчуваєте, що ваші підпорядковані опираються делегуванню, то переговоріть з ними про це відкрито, обговоривши з ними всі проблеми.

Постарайтесь знайти причини і прийти до спільних рішень.

Незадовільна техніка делегування може привести до невпевненості підлеглих і відповідно опору з їх сторони, що в свою чергу відобразиться на керівникові і створить нас певний час страх делегування.

Хто неефективно делегує, той неефективно управляє!

Тема № 9. Ланцюжок цінностей та стратегічний аналіз витрат

9.1. Причини відмінностей в ланцюжках цінностей конкуруючих організацій

9.2. Галузеві ланцюжки цінностей

9.3. Порівняння витрат по основних видах діяльності

9.4. Стратегії випереджання конкурентів по витратах.

Компанії конкуренти постійно порівнюють свої витрати, проводячи внутрішній аналіз

Стратегічний аналіз витрат – порівняння компанії з основними конкурентами по витратах на одиницю продукції по кожному виду діяльності для виявлення тих з них, які покращують чи погіршують становище компанії порівняно з конкурентом.

Ланцюжок цінностей компанії – основні та допоміжні види діяльності по створенню споживчої вартості.

Основні види діяльності:

1. Матеріально-технічне забезпечення (дії, витрати, активи, що пов’язані з придбанням палива, енергії, сировини, компонентів, товарів і допоміжних матеріалів, прийом, зберігання і сортування матеріалів і товарів від постачальника, контроль, управління матеріально-технічними запасами);

2. Виготовлення (дії, витрати, активи, що пов’язані з перетворенням витратних матеріалів в кінцевий продукт (виробництво, збирання, упаковка, експлуатація обладнання, утримання виробничих потужностей, контроль якості продукції, захист навколишнього середовища);

3. розподіл (дії, витрати, активи, що пов’язані з фізичною доставкою товарів до покупців: складування готової продукції, упаковка, обробка замовлень, погрузка, транспортування, створення мережі дилерів та дистриб’юторів);

4. продаж та маркетинг (дії, витрати, активи, що пов’язані з функціями торгівельного персоналу, рекламою і просуванням продукції на ринок, маркетингові дослідження і планування);

5. обслуговування (дії, витрати, активи, що пов’язані з забезпеченням допомоги покупцям в установці, доставці запасних частин, обслуговування та ремонті, технічному супроводі, а також інформуванні покупців та розгляд скарг);