
- •1.Істрія України як суспільний процес і наука (джерельна база, історіографія)
- •2.Державотворчі процеси на українських землях до іх ст.
- •3. Виникнення держави Русь.
- •4. Внутрішня і зовнішня політика київських князів (кінець IX - початок XII ст.).
- •988Рік - Запровадження християнства в Київській Русі.
- •5.Русь на історичному етапі роздроблення. Галицько-Волинська держава.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польщі
- •9. Військово-політичний устрій Запорізької Січі
- •10. Боротьба козацтва за самоутвердження: повстання кінця XVI – першої третини XVII століття
- •11. Церковне питання в Русі-Україні в середні віки та ранньомодерний період
- •12. Національно-визвольна війна (революція) середини-третьої чверті XVII століття
- •13. Українська козацька держава – Військо Запорізьке
- •14. Україна в добу Руїни (1657-1687): загальна характеристика
- •15. Внутрішня і зовнішня політика Гетьманщини доби і. Мазепи
- •16. Гайдамацький рух у xviiIстолітті. Коліївщина 1768 року.
- •18. Політика Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії на українських землях (друга половина XVIII – початок XX століття): компаративний аналіз
- •19. Кріпосницька система в Україні у першій половині – середині XIX століття, її криза
- •21.Соціально-економічне становище західноукраїнських земель у “довгому” хіх ст.
- •22. Український національний рух (кінець XVIII – перша половина XIX століття): загальна характеристика та регіональні особливості
- •23.Український національний рух друга половина хіх ст.: характеристика та регіональні особливості.
- •24. Українські політичні партії кінця XIX - початку XX століття
- •25.Україна та українське питання у роки Першої світової війни.
- •27. Українська Держава Павла Скоропадського
- •28.Українська революція доби Директорії. Друга унр 1918–1921 рр..
- •29.Західноукраїнська Народна Республіка 1918–1923 рр..
- •31.Вступ до срср
- •32. Політика українізації (1923 – початок 1930- х рр.), її наслідки.
- •33. Сталінщина, її сутність та наслідки в 1930 роках.
- •34. Голодомори 1921- 1923, 1932- 1933, 1946-1947.
- •37. Нацистський окупаційний режим. Гітлерівська політика державного терору.
- •38. Націоналістичний та комуністичний рухи опору в Україні у роки Другої світової війни.
- •39. Радянська армія в боях за звільнення України (1943-1944):масштаби військових операцій та ціна здобутих перемог.
- •40. Повоєнна відбудова в урср, її особливості (1944-1950).
- •42. Соціально- економічні реформи Микити Хрущова та їхні наслідки для України.
- •43.Україна в період застою та загострення кризи радянської системи (1965-1985)
- •44. Український дисидентський рух (1960-1980)
- •45. Передумови відродження української національної держави у роки «перебудови».
- •46.Україна на шляху незалежного розвитку
- •47. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку України в 1990 –х р.
- •49. Основні суперечності та труднощі конституційного процесу в україні від 1996 року
- •50. Черкащина – край б. Хмельницького і т. Шевченка: історія області
- •51. Літописне зведення «Повість минулих літ»
- •52. Збірка законів «Руська правда»
- •53. «Слово про похід Ігорів»
- •54. Литовські статути 1529, 1566, 1588
- •56. Зборівський договір 1649 року б. Хмельницького
- •57. Білоцерківський договір 1651 року б. Хмельницького
- •58. Московська угода (Березневі статті б. Хмельницького) 1654року
- •59. Гадяцька угода 1658 року Івана Виговського
- •60. Літопис Самійла Величка
- •61. Конституція 1710 року Пилипа Орлика
- •62. М. Костомаров «Книга буття українського народу»
- •63. «Основа» (1861-1862 рр) – перший український журнал у Російській імперії
- •64. М. Міхновський «Самостійна Україна»
- •65. Б. Грінченко «Словарь української мови»
- •66. I Універсал Центральної ради
- •67. II Універсал Центральної ради
- •68. III Універсал Центральної ради
- •69. IV Універсал Центральної ради
- •70. П. Скоропацький «Грамота до всього українського народу»
- •71. Закон «Про п’ять колосків” від 7 серпня 1932 року
- •72. «Акт проголошення відновленої Української держави» від 30 червня 1941р.
- •73. Дзюба і. «Інтернаціоналізм чи русифікація»
- •74. Декларація про державний суверенітет України
- •75. Акт проголошення незалежності України
- •77. Історичний портрет Володимира Великого
- •78. Історичний портрет князя Ярослава Мудрого
- •79. Історичний портрет князя Володимира Монамаха
- •80. Історичний портрет князя Данила Галицького
- •81. Історичний портрет князя Дмитра Вишнивецького
- •82. Історичний портрет князя Василь- Констянтин Острозький
- •83.Історичний портрет гетьмана Петра Сагайдачного
- •84. Історичний портрет гетьмана Могили
- •85. Історичний портрет Хмельницького
- •86. Історичний портрет Дорошенка
- •87. Історичний портрет гетьмана Івана Мазепи
- •88. Кошового Петра Калнишевського
- •89. Історичний портрет мислителя Сковороди
- •90. Портрет науковця Максимовича
- •91. Національного пророка Тараса Шевченка
- •92. Громадського Михайла Драгоманова
- •93.Громадсько-політичного діяча Костя Левицького
- •94. Портрет митрополита Андрея Шептицького
- •95. Історичний портрет історика і громадського діяча Михайла Грушевського
- •96. Історичний портрет політичного і державного діяча Симона Петлюри
- •97. Історичний портрет політичного діяча Євгена Коновальця
- •98. Політичного діяча Степана Бандери
- •99. Військового діяча Романа Шухевича
- •100. Історичний портрет політичного і державного діяча в’ячеслава Чорновола
65. Б. Грінченко «Словарь української мови»
«Словарь української мови» (Грінчевичівка) — перекладний український-російський словник, виданий 1907-09 у Києві у 4 томах. Його зібрала редакція журналу «Кіевская Старина», упорядкував з додатком власного матеріалу Борис Грінченко.
Словник цей складався 46 літ (1861—1907), і мав великий вплив на усталення українській літературної мови й літературного правопису. «Словарь української мови», в 4 томах, налічує близько 68,000 слів. У кінці т. 4 окремим додатком наводяться «Крестные имена людей». «Словарь української мови» найповніший і лексикографічно найдосконаліший український словник до початку 20 ст. Працю над словником розпочали ще Є. Тимченко і Б. Науменко, які впорядкували лекс. матеріал журн. «Основа» 1861 — 62 та пізніші лекс. нагромадження, 1897 опубл. (за рос. правописом) перші аркуші (літери А — В) як додаток до журналу «Киевская старина».
«Словарь української мови» став словником української живої мови. Тут поряд із загальновживаними словами фіксуються і діалектизми, часом вузьколокальні; вони здебільшого документуються. Українські реєстрові слова в словнику пояснюються російськими відповідниками чи описово, переважна більшість їх ілюструється реченнями; при назвах рослин і тварин, як правило, наводяться їхні латинські наукові відповідники. Широко представлена українська фразеологія, часто з поясненням її походження. У передмові до словника, Б. Грінченко подав стислий, але досить докладний огляд історії української лексикографії.
66. I Універсал Центральної ради
Універса́ли Украї́нської Центра́льної Ра́ди — грамоти-прокламації, що їх видавав український парламент для широкого загалу, як гетьмани козацької доби. Українська Центральна Рада (УЦР) видала 4 Універсали, які визначили етапи української держави — від автономної до самостійної.
10 червня (23 - за новим стилем) 1917 — проголосив автономію України («однині самі будемо творити наше життя»). Це була відповідь УЦР Тимчасовому урядові на його негативне ставлення до автономної України. Автором І Універсалу був В. Винниченко. Після проголошення автономії 28 червня 1917 створено Генеральний Секретаріат.
Умови І Універсалу:
*Проголошення автономії України в складі Росії;
*Джерелом влади в Україні є український народ;
*Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або парламент);
*Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;
*Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, які проживають на території України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій.
І Універсал оголошено на Всеукраїнському Військовому З'їзді.
«Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають — вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори.»