Тема: Тренування логічного мислення
II. Логічне мислення формується на основі наочно-образного і є вишою стадією мислення взагалі. До слідження психологів доводять, що лише на чотир надцятому році життя дитина досягає стадії формально-логічних операцій, після чого її мислення стає все більш схожим на мислення дорослої людини.
Проте підґрунтя розвитку логічного мислення закладається ще в дошкільному віці. Доведено, що вже в 5-7 рокі дитина здатна оволодіти на елементарному рівні способами логічного мислення, а саме: порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація та змістове співвідношення.
Порівняння - особливий спосіб мислення, спрямований на виявлення ознак подібності й відмінності між предметами та явищами.
Під час навчання дитини порівняння вона оволодіває такими вміннями:
Виділяє ознаки об'єкта на основі співставлення його з іншим об'єктом.
Визначає спільні та відмінні ознаки порівнювальних об'єктів.
Виокремлює важливі та неважливі ознаки об'єкта.
Узагальнення - вміння знаходити суттєві ознаки об'єкта, відокремлювати важливі властивості й ознаки від несуттєвих.
Класифікація - вміння подумки поділяти предмети на класи за їх найбільш суттєвими ознаками. Отже, навчаючи дитину проводити класифікацію, можна сформувати такі вміння:
Співвідносити конкретний об'єкт із заданим дорослим класом і, навпаки, конкретизувати задане дорослим поняття через окремі (дії віднесення).
Групувати об'єкти на основі самостійно знайдених спільних ознак і позначати утворену групу словом (дії (узагальнення і позначення).
Розподіляти об'єкти за класами (дії класифікації).
Систематизація - приведення до системи, розміщення об'єктів за певним порядком, встановлення певної послідовності.
Серіація - це впорядкування об'єктів за ступенем інтенсивності одного чи декількох ознак. Наприкінці дошкільного дитинства малюк може оволодіти такими вміннями, які необхідні для здійснення систематизації:
Знаходити закономірність розміщення об'єктів за однією ознакою і розташованих в одному ряді.
Впорядкувати об'єкти, розміщені в ряді за принципом випадковості.
Знаходити закономірність розташування об'єктів, впорядкованих на основі двох чи більше ознак і розміщених у матриці.
Якщо дитина навчиться співвідносити, порівнювати предмети за їх зовнішніми ознаками, наприклад, за формою, кольором, величиною, можна переходити до навчання більш складної інтелектуальної дії - співвідношення предметів за змістом.
У 5-7 років дитина може оволодіти співвідношенням предметів. Послідовність навчання передбачає такі етапи:
Змістове співвідношення двох наочно представлених предметів («малюнок» - «малюнок»).
Співвідношення наочно представленого предмета предметом, позначеним словом («малюнок» - «слово»).
Змістове співвідношення предметів та явищ, представлених у вигляді слів («слово» - «слово»).
3. У ситуаціях повсякденного життя діти виконують безліч різних математичних та логічних операцій: лічать предмети й об'єкти, порівнюють їх за величиною та формою, згруповують та класифікують, оперують з множинами, будують умовисновки, в процесі спілкування доводять одні факти або спростовують інші.
Інтуїтивно чи на практиці доходять висновку, що: це міркування - правильне, а те - хибне. Кожна дитина володіє стихійною, інтуїтивною логікою. Без неї вона не могла б міркувати й спілкуватися з дорослими й однолітками. Однак логічна інтуїція ніколи не замінить навіть елементарних логічних умінь. Завдяки цим умінням формується логічна культура мислення людини. Вони допомагають уникати логічних помилок у міркуваннях, коректно аргументувати власну точку зору, проявляти елементарну критичність у пошуках істини. Дитині також необхідний певний рівень розвитку математичних умінь, оскільки вони забезпечують її повноцінну життєдіяльність.
Багато вітчизняних та зарубіжних дослідників вважають логічні та математичні операції взаємозв'язаними.
У дослідженні Н.І.Непомнящої також доведено, що стійкість й дієвість математичних умінь дошкільнят залежать від синтезу різного змісту в цілісній математичній дії. Вона пропонує в змісті математичної освіти дошкільнят замінити просте відношення «предметна дія» - «операція з числом» на складнішу структуру:
предметні дії чи ситуації;
загальні математичні поняття («множина», «рівність», «ціле-частина» та ін.);
логічні операції;
дії з числом.
У сучасних зарубіжних дослідженнях з розвитку математичних умінь у дітей (М.Фідлер, Е.Дум, Р.Грін, В.Лаксон, Т.Мідліна) увага зосереджується на тому, що для оптимізації загального розвитку дошкільнят треба розвивати як логічні так і математичні операції.
Так, Жан Піаже стверджував, що формування математичних операцій передбачає формування логічних операцій. Лічити - означає водночас класифікувати і серіювати.
У своїх теоретичних розробках, Піаже відстоював думку, що розумовий розвиток - це процес, під час якого ідеї переоформляються та удосконалюються через співдії особи з довкіллям.
На думку вченого, в пізнавальній активності дитини центральне місце займають логічні операції - психологічні механізми мислення. Ж.Піаже з'ясував, як дитина постійно відкриває деякі властивості об'єктів, як її мислення засвоює принцип збереження речовини, ваги, об'єму предмета.
Оволодіння принципом збереження кількості, за Піаже, слугує необхідною умовою формування у дитини наукових понять і водночас є психологічним критерієм головної логічної характеристики мислення - зворотності (для кожної операції існує протилежна, або зворотна, до неї операція, якою має оволодіти дитина). Розумова діяльність дитини при цьому піднімається на новий рівень операцій.
За дослідами Піаже та його послідовників виділені чотири стадії розумового (пізнавального) розвитку: стадія чуття, стадія передлогічного мислення, стадія конкретного логічного мислення та стадія абстрактного мислення(див. схему 2.1).
Кожна дитина поступово переходить через ці стадії. Згідно висновків спостереження за багатьма дітьми вважається, що темп, за яким дитина переходить кожну стадію не однаковий для всіх дітей. Іншими словами, кожна дитина переходить стадії в певний для неї час, тоді, коли вона на це готова. Але, хоча темп переходу стадій різноманітний, послідовність розвитку є однакова для всіх дітей.
Схема
2. Стадії розумового пізнавального
розвитку за Ж.Піаже
Стадія
чуття
Проявляється в тому, що для дитини предмет чи особа перестають існувати, коли щезають з поля зору.(від народження до 2-х років)
Стадія передлогічного мислення
Характеризується тим, що дитина може зосередити увагу лише на одній ознаці предмета або проблеми; не усвідомлює, що, коли предмет міняє форму, його ознаки не міняються. (діє від 2-ох до 7-ми років життя)
Стадія конкретного логічного мислення
Дитина в цей час спроможна створити абстрактні схеми, позначуючи співвідношення між поняттями; може зосередити увагу на кількох ознаках предмета. (діє від 7-ми до ІІ -ти років життя)
Стадія абстрактного мислення
Проявляється в можливості абстрактного мислення на теми, які не пов'язані з конкретними предметами. (найновіші дані вказують, що не всі люди доходять до цієї стадії)