Дії аналізу

Аналіз - логічний прийом, метод дослідження, розкладання виучуваного предмета на складові частини, кожна з яких потім окремо досліджується для того, щоб виділені елементи поєднати за допомогою синтезу - в ціле, збагачене новими знаннями.

Виконання практичних дій із предметами допомагає розумовому розчленуванню їх, є підґрунтям аналізу. Особливо яскраво це спостерігається у дітей. Коли дитина вчиться рахувати, вона широко користується практичними діями як основою аналізу: показує пальцем на предмет, відкладає його у бік тощо [25].

Форми аналізу різноманітні, вони залежать від досліджуваного об'єкта і тих цілей, які людина висуває перед собою у процесі його вивчення.

Рефлексія

З діями аналізу тісно пов'язана здатність до лексії. Рефлексія являє собою таке осмисл людиною своїх дій, коли можна з'ясувати їх правомірність, тобто це процес самопізнання своїх внутрішніх актів і станів.

Рефлексуючи, дитина може пояснити, чому саме так вирішує те чи інше завдання. Запропонована А.З.Заком медика визначення ступеня розвитку рефлексії у дитини наочно доводить зазначене вище. Так, дитині старшого дошкільного віку, яка вже вміє читати, пропонуються анаграми (буквосполучення, з яких необхідно скласти слова):

1. є, р, о, м (море);

2. ш, а, к, а (каша);

3. а, к, у, р (рука);

4. б, о, н, є (небо);

5. д, а, в, о (вода).

На жаль, більшість дітей вирішують анаграми випадково. Проте частина дошколят виокремлює принцип побудови слів. Діти навіть рухають рукою, коли знаходять спосіб читання.

Основним показником наявності рефлексії в даному ви падку є здібність дитини бачити і називати два типи завдань ті, які вирішуються читанням слів з правого боку - ліворуч, також ті, які читаються переміщенням складів.

Отже, для розвитку рефлексії вирішальним моментом звертання дітей до особистих дій через «промовляння» як вж готового рішення, так і плануючих дій.

Моделювання

Третєю дією теоретичного мислення є моделювання.

Моделювання - це заміщення об'єкта, який вивчається іншим, спеціально побудованим, який може відтворювати об'єкт в його суттєвих якостях і спрощувати несуттєві. Здібності до заміщення об'єктів іншими з'являються ще в молодшому дошкільному віці.

Зазначимо, що моделі можуть бути матеріальні (макети, моделі механізмів тощо), образні (малюнки, схеми) і знакові (математичні, фізичні, хімічні формули).

Можна стверджувати, що вільне оперування дошколятами різними моделями, звертання до них у процесі рішення задач свідчить про розвиток саме теоретичного типу мислення.

Дії у внутрішньому плані

Четвертою складовою теоретичного мислення є здатність діяти у внутрішньому плані. Аналіз, рефлексія, моделювання неможливі без здатності діяти подумки, тобто можливості людини заздалегідь уявити те, що станеться в результаті його зусиль, можливості скласти образ майбутнього результату.

Під час аналізу завдання дитині необхідно подумки виокремити ознаки, відношення та оперувати різними даними. Рефлексія передбачає розумову роботу, спосіб дій, а у проце­сі моделювання, коли відбувається заміщення одного об'єкта іншим, необхідно постійно «утримувати» подумки співвідносність двох об'єктів.

Отже, зрозуміло, чому психологи стверджують, що рівень розвитку здібності діяти подумки (у внутрішньому плані) є показником загального розумового розвитку.

З метою визначення рівня саме цієї здібності можна використати шахматну задачу на переміщення «коня». Якщо діти ще не вміють грати в шахи, можна запропонувати відому гру «Муха».

Для проведення гри потрібне вирізане з картону невелике квадратне поле, яке складається з дев'яти клітин.

По клітинках ігрового поля слід пересувати уявну «мурашку». Пересування «мурашки» з однієї клітинки в іншу відбувається за командами «Вверх», «Вниз», «Праворуч», «Ліворуч». За однією з таких команд «мурашка» пересувається відповідно до команди у сусідню клітинку.