Лекція №1 тема: Розвиток мислення у дошкільному дитинстві – основа формування логічних операцій план

1. Мислення як окремий процес. Види і типи мислення.

2. Способи логічного мислення.

3. Сучані дослідження і концепція розумового розвитку Ж.Піаже

I. Дитина народжується не маючи мислення. Щоб мислити необхідно володіти чуттєвим і практичним досвідом, закріпленим пам'яттю.( Пам'ять - закріплення, збереження і відтворення в мозку того, що відбувалося в минулому досвіді людини.)

Наприкінці першого року життя у дитини можна спостерігати прояви елементарного мислення. Розвиток сприймання та мислення знаходиться в єдності. (Мислення - процес опосередкованого й узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.) Основною умовою розвитку мислення дітей є цілеспрямоване навчання.

Найбільш рання форма мислення називається наочно-дієвою і сприяє формувань інших, більш складних форм наочно-образного і словесно логічного мислення. Перші прояви дитячого мислення носять практичний дієвий характер.

Розвиток мислення виявляється в поступовому розширенні змісту думки, в послідовному виникненні форм і способів розумової діяльності та зміни їх у процесі загального формування особистості. Одночасно у дитини посилюється і спонукання до розумової діяльності - пізнавальні інтереси.

Наочно-дієве мислення - це виділення зв'язків і відношень шляхом реальної дії з предметами. Цей вид мислення є первинним і, у порівнянні з іншими видами мислення, значно переважає у дітей 4-5 років.

Дитина 5-7 років вдається до наочно-дійового мислення, як правило, тоді, коли перед нею постає завдання, для виконання якого в неї замало досвіду і знань. В інших випадках починають домінувати дії з образами. Діючи з.образами подумки, малюк уявляє собі реальну дію з предметами та її результат. Отже, дитина виконує завдання, яке постало перед нею. Забезпечує цей процес саме образне мислення.

Дошколята 6-7 років починають діяти зі знаками. Такі дії вимагають відволікання від реальних предметів, заміни предметів словами, числами, схемами тощо. Саме таке мислення, яке оперує знаками, називають логічним мисленням. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, вироблення вміння користуватися основними логічними прийомами й операціями складає одне з важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників.

Ми розглянули види мислення. Проте у психології існує поняття типів мислення: теоретичне та емпіричне.

З'ясуємо ці типи мислення. Аналіз дітьми внутрішніх зв'язків умов задач і з'ясування цих зв'язків у інших задачах цього типу, тобто шлях від загального до часткового і є шляхом теоретичного мислення.

Визначення загального способу рішення задач на основі порівняння більшої кількості аналогічних задач, тобто шлях від часткового до загального, і є шляхом емпіричного мислення.

В.В.Давидов доводить, що основою емпіричного способу пізнання є формальне узагальнення ознак предметів, які доступні живому спогляданню [10,12].

У процесі теоретичного способу пізнання здійснюється узагальнення суттєвих ознак об'єкта, які відбивають його внутрішні відношення та зв'язки.

За А.З.Заком, головними пізнавальними діями у процесі теоретичного пізнання є аналіз суттєвих ознак об'єкта; рефлексія особистих розумових дій; моделювання об'єкта, який вивчається, та вміння діяти у внутрішньому плані. Розглянемо кожну з цих пізнавальних дій.(дії теоретичного мислення)