
- •В.О. Костюк
- •Харків - 2006
- •1. Суть, предмет, зміст і завдання економічного аналізу
- •1.1. Суть економічного аналізу і синтезу
- •1.2. Предмет, зміст, об'єкти, суб'єкти, рівні і завдання економічного аналізу
- •Контрольні запитання
- •2. Метод і основні прийоми економічного аналізу
- •2.1. Метод економічного аналізу і його характерні особливості
- •2.2. Основні методичні й технічні прийоми економічного аналізу
- •2.2.1. Методика економічного аналізу
- •2.2.2. Прийом порівняння показників і його основні форми
- •2.2.3. Деталізація економічних показників
- •2.2.4. Балансовий прийом
- •2.2.5. Метод статистичних групувань
- •2.2.6. Спосіб перерахунку показників
- •2.2.7. Метод абсолютних, відносних і середніх величин
- •2.2.8. Ряди динаміки
- •2.2.9. Спосіб зіставлення паралельних рядів
- •2.2.10. Індексний метод
- •2.2.11. Метод ланцюгових підстановок і його різновидності
- •Обчислення впливу факторів за допомогою ланцюгової схеми розрахунку
- •Розрахунок впливу факторів за допомогою прийому обчислення абсолютних різниць
- •Обчислення впливу факторів за допомогою індексної схеми розрахунку
- •2.2.12. Вибірковий метод
- •2.2.13. Метод експертних оцінок
- •2.2.14. Метод кореляції
- •2.2.15. Статистичні таблиці
- •2.2.16. Графічний метод
- •2.2.17. Застосування математичних методів в економічному аналізі
- •Контрольні запитання
- •3. Види, інформаційна база і організація економічного аналізу
- •3.1. Види економічного аналізу
- •3.2. Інформаційна база економічного аналізу
- •3.3. Організація аналітичної роботи і оформлення результатів економічного аналізу
- •Контрольні запитання
- •4. Аналіз виконання виробничої програми
- •Контрольні запитання
- •5. Аналіз ефективності використання основних фондів
- •Контрольні запитання
- •6. Аналіз ефективності використання праці
- •Контрольні запитання
- •7. Аналіз собівартості продукції (послуг)
- •Контрольні запитання
- •8. Аналіз доходів
- •Контрольні запитання
- •9. Аналіз прибутку та рентабельності
- •Контрольні запитання
- •10. Аналіз фінансового стану підприємства
- •3. Довгостроокві зобов’язання
- •4. Поточні зобов’язання (змінний короткостроковий капітал)
- •Контрольні запитання
- •Завдання для практичних занять Тема. Метод і основні прийоми економічного аналізу.
- •Тема. Аналіз виконання виробничої програми.
- •Тема. Аналіз ефективності використання основних фондів.
- •Тема. Аналіз ефективності використання праці.
- •Тема. Аналіз собівартості продукції (послуг).
- •Тема. Аналіз доходів.
- •Тема. Аналіз прибутку і рентабельності.
- •Список літератури
- •61002, М. Харків, хнамг, вул. Революції, 12
- •61002, М. Харків, вул. Революції, 12
2.2.12. Вибірковий метод
Цей метод широко застосовується в аналізі при вивченні різноманітних закономірностей соціально-економічних явищ (втрати робочого часу - через простої, причини і мотивіви плинності кадрів, використання обладнання, попит міського населення і ступінь його задоволення послугами комунальних підприємств, якості виконаних робіт, обстеження сімейних бюджетів населення, вивчення громадської думки тощо).
При вибірковому спостереженні обстеженню підлягають не всі елементи аналізованої сукупності, а лише відібрана їх частина. Як відомо, сукупність, з якої проводять вибір одиниць, називають генеральною, а відібрану частину – вибіркою.
Прикладом вибіркового спостереження є проведення фотографій робочого дня, роботи обладнання, опитування, анкетування, моментні спостереження тощо.
Висновки, пропозиції і рекомендації, які одержують під час вибіркових спостережень, розповсюджують на всю аналізовану (генеральну) сукупність. Наприклад, на основі вибіркових фотографій робочого дня роблять висновки про використання робочого часу в цілому на підприємстві.
Порівняно з суцільним спостереженням вибіркове має переваги, оскільки потребує менше коштів і часу. Крім того, зменшується кількість помилок реєстрацій. Разом з тим слід пам'ятати, що переваги вибіркового спостереження над суцільним реалізуються тільки при дотриманні наукових принципів його організації і проведення, насамперед неупередженого, випадкового вибору елементів для обстеження.
2.2.13. Метод експертних оцінок
Цей метод застосовують для аналізу у випадках, коли немає достатньої інформації для дослідження того чи іншого економічного явища, процесу, і виявлення факторів, що викликали відхилення. Він передбачає використання при розв'язанні аналітичних задач професійного опиту та інтуїції спеціалістів.
Експертну оцінку здійснюють спеціалісти-експерти, які складають кваліфікаційний аргументований висновок про стан того чи іншого питання діяльності підприємства (наприклад, висновки про знос будівель, доцільність їх зносу тощо). За допомогою цього методу виявляється єдина колективна думка спеціалістів-експертів при обміркуванні тих чи інших економічних проблем у результаті певних компромісів.
Для одержання найбільш якісних експертних оцінок до участі в експертизі залучають спеціалістів, які мають високий професійний рівень і практичний досвід з тієї чи іншої проблеми і можуть адекватно відобразити тенденції розвитку аналізованого економічного явища. Інколи для експертних оцінок застосовують анкетування, на базі якого оцінюється фактичний стан досліджуваного економічного об'єкта і дається прогноз на майбутнє.
2.2.14. Метод кореляції
Цей метод застосовується у процесі економічного аналізу в тих випадках, коли зв'язок між досліджуваними показниками не є функціональним, (наприклад, зв'язок між рівнем середньої заробітної плати та продуктивністю праці). Метод кореляції використовується для встановлення наявності зв'язку між досліджуваними явищами, вивчення його характеру, кількісного вираження сили (тісноти) цього зв'язку, а також для визначення впливу окремих факторів на зміну аналізованих показників.
Основним моментом у вивченні зв'язків між економічними явищами є встановлення їх суті на основі пізнання якісної характеристики аналізованих явищ, їх зв'язків, подібностей та відмінностей. При цьому з аналізованої сукупності відбирають найбільш важливі властивості і причини, що визначають їх стійкість.
Наявність чи відсутність зв'язку можна виявити, зробивши групування, побудувавши графіки і кореляційні таблиці. При невеликому обсязі досліджуваної сукупності доцільно будувати графіки у вигляді кореляційного поля, де кожному елементу сукупності відповідає точка, а всі елементи утворюють певне скупчення точок. Загальний вигляд кореляційного поля дозволяє зробити висновок щодо форми лінії регресії, яка є головною характеристикою кореляційного зв'язку між аналізованими показниками.
Потім
за допомогою кореляційних рівнянь
надають виведеній у результаті
економічного аналізу формі зв'язку
математичного виразу і вимірюють силу
(тісноту) зв'язку. Для цього використовують
коефіцієнт кореляції або кореляційне
відношення. Чим ближчий коефіцієнт
кореляції до
,
тим сила зв'язку між аналізованими
показниками вважається більшою. Кореляція
буде більшою, коли коефіцієнт кореляції
вище 0,7, при значенні його від 0,5 до 0,7 -
середньою і при значенні менше 0,5 -
слабкою. [Див.: Комаринський Я., Яремчук
І. Фінансово-інвестиційний аналіз. - К.:
Книга Пам’яті України, 1996. – С. 19).