15. Розкрийте механізм визначення класу позичальника та порядок формування резервів під кредитні ризики

Кредитоспроможність - здатність фірми чи особи забезпечити обслуговування боргу, тобто виплату основної суми і відсотків протягом обумовленого періоду.

Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями:

Клас «А» — фінансова діяльність дуже добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди;

Клас «Б» — фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу «Аале ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою.

Клас «В» — діяльність задовільна і потребує ретельнішого контролю.

Клас «Г» — фінансова діяльність і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею низька. Клас «Д» — фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою.

При визн розміру резерву сума заборгов за кожним позичальником окремо зменшується на вартість гарантій і застав.

А) стандартні – 2%

Б) під контролем – 5%

В) субстандартні – 20%

Г) сумнівні – 50%

Д) безнадійні – 100%

16. Охарактеризуйте процес банківського кредитування.

Кредит — капітал, що позичається, тобто надається кредитором у тимчасове користування позичальникові на умовах платності, зворотності і цільового використання.

Кредитування – це кред процес що включає сукупність механізмів реалізації кред відносин.

Об’єктом є вартість яка подається в позику для одерж кредиту.

Ф- ї кредитування:

• Перерозподільча

• Заміщення грошей в обігу

• Стимулююча

• Контрольна.

Кредитні відносини виникають і діють між двома суб’єктами :кредитором, який надає позику і позичальником який отримує позику.

Метою кред відносин є для кредитора – отримання прибутка, для позичальника – задоволення тим час потреб у дод ресурсах.

До групи кредиторів відносять кред установи серед яких головне місце посідають банки, кред кооперативні спілки, каси взаємодопомоги.

Кредит,як форма позичкового капіталу об’єднує у собі два процеси:

• Акумуляцію тим час вільних коштів

• Вклад або розміщення цих коштів.

17. Розкрийте форми забезпечення повернення банківських кредитів, вимоги до забезпечення.

Основні форми забезпечення кредиту:

• Застава рухомого і нерухомого майна

• Гарантії та поручительства 3-х осіб

• Страху ризику позики

• Уступка дебіторської заборгов

• Неустойка

Застава — це спосіб забезпечення зобов’язання. Банк укладає з позичальником окремий договір застави. Предметом застави є високоліквідні товарно-матеріальні цінності, готова продукція, цінні папери тощо. Заставою може бути забезпечена тільки дійсна вимога. Це означає, що договір застави не має самостійного характеру, тобто його не можна укладати поза договором, виконання якого він забезпечує.

Предметом застави може бути будь-яке майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем, а також цінні папери і майнові права.

Заставне майно мусить мати:

— високу ліквідність, тобто здатність до конвертації в грошові кошти;

— здатність до тривалого зберігання

— стабільні ціни;

— низькі витрати щодо зберігання і реалізації;

— легкий доступ для контролю.

Гарантія— це зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника, коли він фінансове не здатний зробити це самостійно. Якщо гарантія надається юридичною особою, то вона оформлюється у вигляді гарантійного листа. Банк надає кредит, забезпечений гарантією, лише після того, як отримає гарантійний лист з відміткою банку організації-гаранта про його зобов'язання списати з поточного рахунка гаранта відповідну суму боргу та відсотки за позикою.

Поручительство третьої особи оформляється як договір поруки між банком-кредитором та поручителем. Договір поруки має містити відповідальність поручителя за виконання на повну суму зобов'язань позичальника. Поручитель і боржник (позичальник) несуть при цьому солідарну фінансову відповідальність. Урегулювання всіх спорів за договором поруки здійснюється в арбітражному порядку.

Однією з форм забезпечення кредитів є їх страхування. У разі страхування кредиту та відсотків за ним банк має ретельно перевірити фінансовий стан страхової компанії, з якою позичальник укладатиме страховий договір. Важливо, щоб у страховому договорі, було зазначено, що страхова компанія повністю відповідає за кредитний ризик, включаючи й нецільове використання позики. У країнах з розвинутою ринковою економікою страхування банківських кредитів є окремою важливою сферою страхового бізнесу.

Неустойка є грош зобов’язанням боржника перед кредитором за невиконання або неналежне виконання як договірних так і поза договірних зобов’язань.