3.3 Динаміка доходів та видатків федерального бюджету рф
Федеральний бюджет РФ - це ведуча ланка бюджетної системи Російської Федерації, в якому об'єднані основні фінансові категорії (податки, державний кредит, державні витрати). Федеральний бюджет є основним фінансовим планом держави на фінансовий рік, який має силу закону після його затвердження Федеральними Зборами у вигляді федерального закону. За економічним змістом федеральний бюджет являє собою форму утворення і використання централізованого фонду грошових коштів Російської Федерації. Саме федеральний бюджет є головним засобом перерозподілу національного доходу і валового внутрішнього продукту, через нього мобілізуються фінансові ресурси, необхідні для регулювання економічного розвитку країни, реалізації соціальної політики на території всієї Росії, зміцнення обороноздатності держави. На частку федерального бюджету припадає значна частина розподільного процесу, яка полягає у розподілі коштів між галузями народного господарства, виробничої і не виробничої сферами, регіонами країни. Право Російської Федерації на самостійний федеральний бюджет закріплено в Конституції Російської Федерації (ст. 71), а Бюджетний кодекс Російської Федерації детально регламентує порядок його формування та виконання.
Оскільки федеральний бюджет як і інші містить в собі доходи та видатки , то варто їх проаналізувати. Структура та динаміка доходів федерального бюджету можна зобразити таким чином (рис 3).
За останні роки найбільшим темпом зростали бюджетні доходи, пов'язані з видобутком і експортом корисних копалин (податок на видобуток корисних копалин, експортні мита на нафту та ін.) Зокрема, в 2008 році федеральний бюджет Росії на 50% сформований нафтогазовими доходами (в 2006 році частка нафтогазових доходів склала понад половини, в 2003 році - лише чверть у загальній масі надходжень). Британський журнал «The Economist» висловлює думку, що позитивний баланс федерального бюджету Росії буде зберігатися лише при ціні на нафту близько $ 110 дол, називаючи в якості головних причин "корупцію і неефективність".
Діючий бездефіцитний бюджет-2011 зверстаний на основі прогнозної ціни на нафту в 105 доларів за барель . У Раді федерації йде розгляд закону про федеральний бюджет на 2012-2014 роки, в якому параментри бюджету розраховані виходячи з прогнозу середньорічної ціни на нафту марки Urals в 2012 році в розмірі 100 доларів за барель, в 2013 році - 97 доларів, в 2014 році - 101 долар за барель .
Динаміку видатків можна представити на (рис 4 ).
У видатках за останні 5 років найбільшим темпом зростали міжбюджетні трансферти (у зв'язку з урізанням власних доходів регіональних і муніципальних бюджетів і перерозподілом цих коштів через федеральний центр і у зв'язку з перерахуванням коштів у Пенсійний фонд РФ для покриття його дефіциту), а також витрати на державне управління та безпеку. Частково це пояснюється збільшенням держапарату (в 2005, згідно з даними Росстату, кількість держслужбовців збільшилася на 11% або на 143 тис. чол.) Щодо знижувалися витрати на дорожнє будівництво, економічний розвиток, а також процентні витрати (тобто обслуговування зовнішнього боргу).
Федеральний бюджет на 2005 був прийнятий за доходами у сумі 3 трлн 326 млрд руб., По видатках - 3 трлн 48 млрд руб. Реальне виконання склав 5 трлн 125 млрд руб. по доходах і 3 трлн 539 млрд руб. за видатками. Доходи федерального бюджету в 2005 склали 23,7% ВВП, що стало рекордним значенням за останні 8 років (доходи консолідованого бюджету РФ склали 35,1% ВВП, а з урахуванням доходів пенсійного та ін позабюджетних фондів - 42% ВВП).
Відповідно до федерального закону від 01.12.2006 № 197-ФЗ, параметри федерального бюджету на 2006 були скориговані; відповідно до цих змін, бюджет затверджений по видатках у сумі 4431076 807,1 тис. рублів, за доходами - у сумі 6170484 600,0 тис. рублів. Таким чином, профіцит федерального бюджету на 2006 становить 1739407 792,9 тис. рублів.
19 грудня 2006 Президент РФ підписав Федеральний закон від 19.12.2006 N 238-ФЗ «Про федеральному бюджеті на 2007 рік», за яким витрати федерального бюджету повинні мати показник 5463500000000 руб., Доходи - 6965300000000 руб. Рівень інфляції встановлено в розмірі 6,5 - 8,0%.
23 листопада 2007 був прийнятий Федеральний закон 267-ФЗ «Про внесення змін до Федерального закону« Про федеральний бюджет на 2007 рік », який значно скорегував доходи і витрати бюджету 2007 року. Витрати збільшувалися до 6531400000000 руб. (На 19,6%), доходи - до 7443900000000 руб (на 6,9%).У 2007 році був вперше сформований так званий «трирічний» бюджет на 2008 - 2010 рр.. 24 липня 2007 був підписаний Федеральний закон № 198-ФЗ «Про федеральному бюджеті на 2008 рік і на плановий період 2009 і 2010 років». Він містив основні характеристики бюджетів наступних трьох років.
Зокрема, в законі вказувалися такі прогнозовані характеристики федерального бюджету:
2008 рік Доходи - 6644400000000 руб.
Витрати - 6570300000000 руб.
2009 рік Доходи - 7465400000000 руб.
Витрати - 7451200000000 руб.
2010 рік Доходи - 8090,0 млрд руб.
Витрати - 8090,0 млрд руб.
3 березня 2008 був прийнятий Федеральний закон № 19-ФЗ «Про внесення змін до Федерального закону" Про федеральний бюджет на 2008 рік і на плановий період 2009 і 2010 років "», що змінює в бік збільшення доходи і витрати бюджету:
2008 рік Доходи - 8056900000000 руб. (▲ 21,2%)
Витрати - 6901600000000 руб. (▲ 5%)
2009 рік Доходи - 8706100000000 руб. (▲ 16,6%)
Витрати - 8282800000000 руб. (▲ 11,2%)
2010 рік Доходи - 9408200000000 руб. (▲ 16,3%)
Витрати - 9034600000000 руб. (▲ 11,7%)
24 листопада 2008 був прийнятий Федеральний закон № 204-ФЗ «Про федеральному бюджеті на 2009 рік і на плановий період 2010 і 2011 років», що встановлює параметри бюджету на 2009 рік:
2009 рік Доходи - 6713821 033,0 тис. рублів.
Витрати - 9845217 590,3 тис. рублів.
2 грудня 2009 був прийнятий Федеральний закон № 308-ФЗ «Про федеральному бюджеті на 2010 рік і на плановий період 2011 і 2012 років», що встановлює параметри бюджетів на наступні три роки:
2010 рік Доходи - 6950010 032,5 тис. рублів.
Витрати - 9886920 940,1 тис. рублів.
2011 рік Доходи - 7455722 139,7 тис. рублів.
Витрати - 9389835 706,5 тис. рублів.
2012 рік Доходи - 8069646 923,2 тис. рублів.
Витрати - 9681000 321,0 тис. рублів.
13 грудня 2010 був прийнятий Федеральний закон № 357-ФЗ «Про федеральному бюджеті на 2011 рік і на плановий період 2012 і 2013 років», що встановлює параметри бюджетів на наступні три роки:
2011 рік Доходи - 10303412 278,0 тис. рублів.
Витрати - 11022477 366,9 тис. рублів.
2012 рік Доходи - 9503469 245,0 тис. рублів.
Витрати - 11237919 245,0 тис. рублів.
2013 рік Доходи - 10379889 320,0 тис. рублів.
Витрати - 12175569 320,0 тис. рублів.
Не дивлячись на впровадження нових законів , які приймаються в цих таблицях , простежується значний дефіцит бюджетних коштів , який хоч за прогнозами буде скорочуватись , але все ж складає значні суми. На цей випадок РФ погашає дефіцит за допомогою своїх внутрішніх джерел фінансування .
РОЗДІЛ 4. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ.
Економічне зростання, сприятлива економічна кон'юнктура протягом ряду років і разом з тим незадоволеність сьогоднішньої моделлю економічного зростання, розуміння залежності розвитку російської економіки від світової фінансової системи - все це гостро ставить питання про стратегічні перспективи російської економіки і фінансової системи Росії.
На сучасному етапі фінансова система у розвинутих зарубіжних країнах включає чотири ланки: державний бюджет, місцеві фінанси; спеціальні позабюджетні фонди та фінанси приватних підприємств.
У сучасній Росії існує ряд проблем, пов'язаних з формуванням бюджету країни:
інфляція;
політика в області бюджетних доходів і витрат;
дефіцит бюджету;
зниження доходу від зовнішньоторговельної діяльності.
Зараз перед Росією гостро стоять проблема фінансової стабілізації. Фінансова криза також виявив слабку прогностичну орієнтованість федеральних органів влади в секторі управління фінансами, в передбаченні фінансової кризи, оцінці впливу зовнішніх і внутрішніх факторів та загроз на фінансово-економічну систему Росії.
Удосконалення фінансової системи має проводитися не в окремих її складових частинах, а систематично, тобто всіх елементів: банківського сектору, фондового ринку, держбюджету і т.д. розглянемо основні напрямки зміни фінансової системи.
Зміна фінансової політики в аспекті інноваційного розвитку країни обумовлює розв'язання низки завдань: підвищення протягом середньострокового періоду (до 2011 р.) потенціалу витрат бюджетної системи Росії до 50-55% ВВП (середньоєвропейський рівень), напрямок його приросту (близько 20% ВВП) на прискорене інноваційний розвиток вже в майбутньому середньостроковому відрізку; перехід до інноваційно-інвестиційного типу антиінфляційної політики на основі еквівалентної і збалансованої взаємозв'язку потоку грошових ресурсів і потоку товарних (інноваційних) ресурсів з активним розвитком внутрішнього інноваційного ринку та інтенсивним використанням інноваційного потенціалу світового ринку, інноваційного ринку окремих розвинених країн Заходу і Сходу.
Основні фактори придушення інфляції лежать у сфері інноваційної діяльності підприємств і прискорення розвитку вітчизняного виробництва. Саме вони забезпечують досягнення балансу між зростанням грошової пропозиції і зростанням товарної пропозиції.
Слід оперативно переглянути політику використання нафтогазових доходів, подолати ухил у бік їх «стерилізації» і вигадані, необгрунтовані побоювання «перегріву» російської економіки і «голландської хвороби». Нафтогазові доходи - це головні конкурентні переваги Росії у світовому розвитку, тому політика їх «стерилізації» під «гаслом» антиінфляційної боротьби означає на ділі «стерилізацію» наших переваг і блокування прискореного інноваційного розвитку.
Щоб не допустити розгортання нового платіжної кризи з неминучим бартером і взаємозаліками, слід змінити федеральний закон про Центральному банку РФ і поставити йому функцію прямого кредитування комерційних банків і підприємств за ставкою рефінансування ЦБ РФ бюджетного дефіциту, федерального бюджету і бюджетів регіонів-донорів.
Враховуючи досвід реалізації національних проектів, що дозволили синтезувати бюджетні та матеріальні потоки, вважати за доцільне багаторазове збільшення фінансування пріоритетних національних проектів (програм), як ефективного інструменту інвестиційно-соціальної державної політики.
Підвищити якісність бюджетних проектировок і прогнозів урядових відомств, оскільки досвід показує, що фактичні параметри бюджетних доходів і витрат, бюджетного профіциту, інфляції істотно не збігаються з законодавчими або прогнозними, причому нерідко свідомо заниженими, при цьому оцінка роботи відомств та застосування заходів відповідальності до їх керівництву в цьому аспекті не здійснюється.