
- •1. Мовознавство – наука про мову. Об’єкт та предмет мово-ва.
- •2. Мова, її визначення, основні ознаки і властивості.
- •3. Зв'язок мовознавства з гуманітарними науками
- •6. «Синхронія і діахронія»
- •7. Теорії походження мов. Моногенез та полігенез.
- •8. Синтагматичний та парадигматичний аспекти дослідження мовних одиниць.
- •9. Фактори розвитку мов. Поняття національна мова, літературна мова.
- •10.Семіотика як наука про знакові системи.
- •11. . Мова як особлива знакова система.
- •12. . Основні властивості знаків, їх класифікація
- •13. Мова і мовлення
- •14. Мовознавчі дисципліни, які вивчають мовлення
- •15. Мова, мислення, свідомість
- •17.Національна специфіка мовних явищ. Внутрішня форма лексичних і фразеологічних одиниць.
- •18. Мова як явище суспільне
- •20 Койне, піджин, креольські мови, таємні мови
- •[Історія української соціолінгвістики
- •24. Ярусність мови як її системно-структурна характеристика
- •25. Мова як система систем
- •26. Основні характеристики мови як системно-структурного утворення
- •27 Подвійне членування мови
- •28 Звукова будова мови. Фонетика як наука про звуковий лад мови.
- •29. . Аспекти вивчення звукової будови мови
- •30. Біологічний аспект дослідження звукової будови мови
- •31 Артикуляційна база мови.
- •32. . Будова мовного апарату і функції його найважливіших частин.
- •33. . Акустичний аспект вивчення звукової будови мови
- •34.Сегментні та суперсегментні явища.
- •35. Інтонація, основні складники, функції
- •37. Лінгвістичний аспект дослідження звукової будови мови
- •38. . Фонема, її функції, принципи виділення
- •39. Дистрибуція фонем і алофонів
- •40 Структура фонологічної системи мови
- •41. Основні типи фонематичних опозицій
- •42. . Критерій класифікації голосних фонем
- •43. Критерій класифікації приголосних фонем
- •44.Звукові чергування
- •45. Комбінаторні зміни звуків
- •46 Слово як центральна одиниця мови. Слово та морфема
- •47.Функції слова. Класифікація лексем
- •48.Формальне і семантичне варіювання лексеми
- •49. Співвідношення понять: лексема, семема, сема
- •50.Структурно- системна організація лексики.
- •51. Поняття лексико-семантичної системи
- •52. Класифікація мовних значень
- •53. Внутрішні та зовнішні шляхи збагачення лексичного складу мови
- •54. Граматична будова мови, морфологія та синтаксис
- •55. Граматичне значення і граматична категорія. Граматична форма.
- •57. Морфема: принципи виділення, основні характеристики, види морфем
- •58. Морфема і аломорф
- •59.Функціонально-семантична класифікація морфем Класифікація морфем
- •60. Основні поняття словотвору. Морфологічний і синтаксичний словотвір
- •62.Синтаксис як розділ граматики. Одиниці синтаксичної системи мови
- •63. Словосполучення як мінімальна синтаксична одиниця
- •64.Речення як основна одиниця синтаксису
- •65. Предикативність і модальність як основні ознаки речення
- •66. Граматичне та актуальне членування речення.
- •67. Типи синтаксичного зв’язку
- •Підрядний зв'язок
- •Сурядний зв'язок
- •68. Предмет вивчення фразеології. Основні ознаки фразеологізмів. Їх мовний статус
- •69. Причини мовних змін. Мовні контакти
- •Виникнення мовних контактів
- •70.Поняття субстрата, суперстрата, адстрата
- •71.Порівняльно-історичне мовознавство
- •72.Генеалогічна класифікація мов світу
- •73.Індоєвропейська родина мов
- •Північна підгрупа
- •Західна підгрупа
- •Східна підгрупа
- •79 Типологічне мовознавство.
- •80. Фонологічна класифікація ( типологія ) мов
- •Кореневі мови
- •Аглютинативні мови
- •Флективні мови
- •Полісинтетичні мови
- •83. Аглютинативні мови
- •84. Кореневі мови
- •85. Інкорпоруючі (полісинтетичні) мови
- •87. Мова і письмо. Основні етапи розвитку письма
- •3. Фонографічний.
- •89.Алфавітне письмо. Виникнення основних алфавітів
- •90.Графіка й орфографія
87. Мова і письмо. Основні етапи розвитку письма
Письмо — штучно створена система фіксації мовлення, яка дає змогу
за допомогою графічних елементів передавати мовленнєву інфор-
мацію на відстані й закріплювати її в часі.
Справді, звукова мова, яка є одним із найгеніальні-
ших винаходів людства, обмежена в просторі й часі. За
допомогою звукової мови неможливо передати інформа-
цію на великі відстані, як і неможливо передати її безпо-
середньо майбутнім поколінням. Тому цілком природно,
що людство шукало допоміжний засіб передачі інформа-
ції, який би усунув названі перешкоди. Таким засобом
стало письмо.
Письмо виникло в епоху, коли в людей з'явилася по-
треба передати інформацію віддаленим членам роду чи ін-
шим племенам або щось увіковічнити, тобто в період уже
складніших суспільних відносин.
Виникненню письма передував тривалий підготовчий пе-
ріод. Спершу були спроби передачі на відстань інформації спо-
собами, які мало нагадували графічне письмо. Йдеться про
так зване "предметне письмо", або протописьмо, — оптичні
мнемонічні системи, які не відтворюють безпосереднього мов-
лення, а є нагадуванням чи підказкою для особи, яка при-
ймає повідомлення. Такі засоби інформації практикували різні
племена вже в епоху неоліту (VIII—III тисячоліття до н.е.).
Власне письмо — графічне. Воно пов'язане з викорис-
танням графічних знаків — малюнків, значків, букв, цифр.
Графічне письмо пройшло декілька етапів у своєму роз-
витку. Першим етапом була піктографія.
Піктографія (від лат. pictus "розмальований" і гр. grapho "пишу") —
відображення змісту повідомлення у вигляді малюнка або послідов-
ності малюнків (малюнкове письмо).
Другим етапом у розвитку графічного письма була
ідеографія.
Ідеографія (від гр. idea "поняття" іgrapho "пишу") - письмо гра-
фічними знаками, що позначають поняття.
Основною одиницею ідеографії є ідеограма, або лого-
грама, — писемний знак, який, на відміну від букв, по-
значає не звук чи склад якоїсь мови, а ціле слово або ко-
рінь слова. Перехід від піктографії до ідеографії пов'язаний із по-
требою графічно передати те, що не має наочності й не
піддається малюнковому зображенню.
З часом у зв'язку із суспільним розвитком і розширен-
ням сфери використання письма виникла проблема його спро-
щення. Можливими були три шляхи спрощення письма:
1. Лексичний (цим шляхом пішла китайська писем-
ність): для скорочення кількості ієрогліфів використовують
два знаки.
2. Граматичний. Для коренів залишають їх ієрогліфи,
а для префіксів, суфіксів та закінчень використовують до-
даткові ієрогліфи.
3. Фонографічний.
Фонографія (від гр. phone "звук" і grapho "пишу") — різновид
письма, в якому графічні знаки позначають звуки.
88. типи письма в сучасному світі Письмо - система графічної фіксації тексту, яка притаманна конкретній мові.
На відміну від усної форми мови, письмово оформлена памятка здатна зберігати інформацію і передевати її з покоління в покоління в той час як усна мова є нетривалою, до того ж, вона потребувала безпосереднього контакту двох мовців. Тож инайдення письма людством було цілком закономірним, але від того не менш геніальним здобутком.
Але процес винайдення письма не був одномоментним, одноетапним; йому передувало так зване протописьмо, яке не несло в собі безпосередньої інформації, а лише слугувало підказкою. Період поширення протописьма - 8-3 тис. до н.е.
Також засобом передачі інформації слугували певні знаки: напр, індійці передавали сусідньому племені томагавк, що означало оголошення війни. "Рудименти" цього "предметного письма" можна знайти і в наш час.
Також існували такі форми ціксації інформації як вузликове письмо кіпу та вампум:
Вампум - пояс або жезл з прикріпленими до нього черепашками. Зміст передавався шляхом способу поєднання, порядком розташування та кольором черепашок.
Кіпу - вузликове письмо інків, яке являло собою паличку з привязаними до неї ріщнокольоровими шнурками з вузликами. Зміст вгадувався за кольором шнурків, а також формою і кількістю вузликів.
Але власне письмо є графічним.
Першим письмом була піктографія, або малюнкове письмо, Використовувалося в Др. Єгипті, у письмі ескімосів, індіанців. В сучасному світі піктографія тісно увійшла в знакову систему.
Ідеографія - система письма, в якій кожен писемний знак позначає слово або корінь слова. В суч. світі: китайська, японська. корейська мови.
Графічний - спосіб, при якому графічні знаки позначають звуки.
В процесі становлення графічного способу вид. 3 періоди:
- складове (кожен склад познач. окр. знаком)
- консонантне (позначення приголосних)
- буквено-звукове (започаткували давні греки)
Давньогрецьке письмо стало основою латинського і кирилічного. На основі фінікійського письма виникло арамейське, яке здобуло поширення в країнах Сходу.