
- •1. Мовознавство – наука про мову. Об’єкт та предмет мово-ва.
- •2. Мова, її визначення, основні ознаки і властивості.
- •3. Зв'язок мовознавства з гуманітарними науками
- •6. «Синхронія і діахронія»
- •7. Теорії походження мов. Моногенез та полігенез.
- •8. Синтагматичний та парадигматичний аспекти дослідження мовних одиниць.
- •9. Фактори розвитку мов. Поняття національна мова, літературна мова.
- •10.Семіотика як наука про знакові системи.
- •11. . Мова як особлива знакова система.
- •12. . Основні властивості знаків, їх класифікація
- •13. Мова і мовлення
- •14. Мовознавчі дисципліни, які вивчають мовлення
- •15. Мова, мислення, свідомість
- •17.Національна специфіка мовних явищ. Внутрішня форма лексичних і фразеологічних одиниць.
- •18. Мова як явище суспільне
- •20 Койне, піджин, креольські мови, таємні мови
- •[Історія української соціолінгвістики
- •24. Ярусність мови як її системно-структурна характеристика
- •25. Мова як система систем
- •26. Основні характеристики мови як системно-структурного утворення
- •27 Подвійне членування мови
- •28 Звукова будова мови. Фонетика як наука про звуковий лад мови.
- •29. . Аспекти вивчення звукової будови мови
- •30. Біологічний аспект дослідження звукової будови мови
- •31 Артикуляційна база мови.
- •32. . Будова мовного апарату і функції його найважливіших частин.
- •33. . Акустичний аспект вивчення звукової будови мови
- •34.Сегментні та суперсегментні явища.
- •35. Інтонація, основні складники, функції
- •37. Лінгвістичний аспект дослідження звукової будови мови
- •38. . Фонема, її функції, принципи виділення
- •39. Дистрибуція фонем і алофонів
- •40 Структура фонологічної системи мови
- •41. Основні типи фонематичних опозицій
- •42. . Критерій класифікації голосних фонем
- •43. Критерій класифікації приголосних фонем
- •44.Звукові чергування
- •45. Комбінаторні зміни звуків
- •46 Слово як центральна одиниця мови. Слово та морфема
- •47.Функції слова. Класифікація лексем
- •48.Формальне і семантичне варіювання лексеми
- •49. Співвідношення понять: лексема, семема, сема
- •50.Структурно- системна організація лексики.
- •51. Поняття лексико-семантичної системи
- •52. Класифікація мовних значень
- •53. Внутрішні та зовнішні шляхи збагачення лексичного складу мови
- •54. Граматична будова мови, морфологія та синтаксис
- •55. Граматичне значення і граматична категорія. Граматична форма.
- •57. Морфема: принципи виділення, основні характеристики, види морфем
- •58. Морфема і аломорф
- •59.Функціонально-семантична класифікація морфем Класифікація морфем
- •60. Основні поняття словотвору. Морфологічний і синтаксичний словотвір
- •62.Синтаксис як розділ граматики. Одиниці синтаксичної системи мови
- •63. Словосполучення як мінімальна синтаксична одиниця
- •64.Речення як основна одиниця синтаксису
- •65. Предикативність і модальність як основні ознаки речення
- •66. Граматичне та актуальне членування речення.
- •67. Типи синтаксичного зв’язку
- •Підрядний зв'язок
- •Сурядний зв'язок
- •68. Предмет вивчення фразеології. Основні ознаки фразеологізмів. Їх мовний статус
- •69. Причини мовних змін. Мовні контакти
- •Виникнення мовних контактів
- •70.Поняття субстрата, суперстрата, адстрата
- •71.Порівняльно-історичне мовознавство
- •72.Генеалогічна класифікація мов світу
- •73.Індоєвропейська родина мов
- •Північна підгрупа
- •Західна підгрупа
- •Східна підгрупа
- •79 Типологічне мовознавство.
- •80. Фонологічна класифікація ( типологія ) мов
- •Кореневі мови
- •Аглютинативні мови
- •Флективні мови
- •Полісинтетичні мови
- •83. Аглютинативні мови
- •84. Кореневі мови
- •85. Інкорпоруючі (полісинтетичні) мови
- •87. Мова і письмо. Основні етапи розвитку письма
- •3. Фонографічний.
- •89.Алфавітне письмо. Виникнення основних алфавітів
- •90.Графіка й орфографія
6. «Синхронія і діахронія»
Всі ми знаємо, що явище мови є стабільне. Але важко не помітити, що мова відрізняється в різні періоди її розвитку. (мова Київської Русі і СУЧ) З цього слідує, що мова – одночасно життєва діяльність і продукт минулого.
Отже, існує два підходи до вивчення мови: на певному часовому зрізі, і вивчення мови в її історичному розвитку. Для позначення цих підходів використовують два поняття: синхронія і діахронія.
Синхронія – стан мови в певний момент її розвитку ( горизонтальна вісь)
Оскільки у функціонуванні мови виокремлюють синхронічний аспект, існує описове мовознавство. Сучасний стан мови є типовим прикладом синхронії. Для чого? Створення описових граматик різних мов, нормативних словників, розробки алфавітів для безписемних мов.
Діахронія – історичний розвиток мови ( вертикальна вісь)
Історичне мовознавство – вивчення мови у часі (діахронічний підхід)
Варто зазначити, що кожне мовне явище має свою історію і своє місце в системі мови. Тому для повного вивчення мови важливий і діахронічний і синхронічний підхід.
7. Теорії походження мов. Моногенез та полігенез.
Звуконаслідувальна (Демокріт, Платон). У 19 стю теорію підтримував В. Уїтні.
- Мова виникла шляхом наслідування людиною звуків природи: му-му, гав-гав, кап-кап.
Проти: - Згідно з теорією мова виникла випадково, а не за необхідністю.
- Найуживаніші слова не мають нічого спільного зі звуклонаслідуванням.
- Для утворення слів-наслідувань потрібно ВЖЕ мати досить розвинену систему мови.
Звукосимволічна (Аврелій Августин); В. Лейбніц, , В, Гумбольдт, Я. Грімм, О. Потебня, Ш. Баллі. Близька до звуконаслідувальної.
- Мова - наслідок прямого звязку між почуттями і емоціями.
- При творенні слова людина опирається на власні відчуття.
Проти: - Деякі "приємні" на слух слова іноді позначають зовсім неприємні речі: лай, балда.
Дослідження вчених кінця 80-х рр. говорить, що звукосимволізм відіграв значну роль у виникненні мови, а з часом зазнав обмежень.
Вигукова гіпотеза (довільних вигуків). Започаткували епікурейці Давньої Греції. Підтримували: Ж.-Ж. Руссо, Д.М. Кудрявський.
- Слово - дзеркало внутрішнього стану людини. Мова - наслідок потреби виражати свій внутрішній стан.
Проти: - За гіпотезою, виникнення мови є випадковим.
- Вигуки, які виражають емоції, дуже різні у всіх народів.
- Функції мови зводяться лише до експресивної, але ж існує багато інших.
Соціального договору. Діодор Сіцилійський.
- Мова виникла як наслідок потреби передачі інформації в умовах первісного ладу.
- Біди навчили первісних людей взаємній підтримці, і згодом, внаслідок потреби кращого спілкування, нечленороздільні звуки перетворилися на слова.
Проти: - Для того, щоб "домовитися", потрібно вже мати мову.
Гіпотеза трудових вигуків. Людвіг Нуаре, Карл Бюхер.
- Мова виникла в процесі трудової діяльності людини.
- Спочатку була мимовільною, а потім набула ознак символу трудових процесів.
- Первісна мова - набір дієслівних коренів.
Проти: - Варіант вигукової теорії, тільки тут вигуки не мали жодної функції, навіть експресивної.
- Біологічний погляд на походження мови.
Гіпотеза жестів. М. Я. Марр.
- Спочатку була мова жестів, а згодом вона трансформувалася в мову звукову.
- Жестова мова зберіглася і до наших часів, у деяких народів вона є супровідною до звукової, містячи навіть абстрактні поняття.
Проти: - Представники різних народів використовують жестикуляцію з різною інтенсивінстю. Фіни, наприклад, лише 1 раз за годину розмови.
Гіпотеза Ф. Енгельса.
- Мова виникла внаслідок потреби сформованих розумово первісних людей передати інформацію один одному.
- Виходить з теорії Дарвіна про походження видів.
Причини відкидання:
- У людини є ген мови, отже, мавпу, на відміну від людини, навчити мови неможливо, стверджував Ю. Овчінніков. Тож, людина походить від людини, а не від мавпи.
Теорія божественного походження. На даний момент до неї схиляються все більше мовознавців.
На разі виділяють близько 7 тис. різних мов. Вчених цікавить процес походження такої великої їх кількості. Поглядів на це питання лише два.
Теорія моногенезу. Підтримували О. Мельничук і Ю. Мосенкіс.
Повязана з біблійним вченням і італ. мовознавцем А. Тромбетті.
- Всі мови світу походять від 1-ї мови.
- Теорія про наявність індоєвропейської мови-прамови є яскравою ілюстрацією цієї думки, адже у багатьох мовах світу є безліч спільних рис.
Теорія полігенезу.
- Існувало декілька центрів походження людини, а, отже, і мови. На разі вважається менш імовірним.