57. Соціологічні дослідження шлюбу та сімї в Україні.

Сім'я відіграє велику роль у сучасному сус­пільстві. Вивчення сім'ї, шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються у суспільстві.

Соціологія шлюбу і сім'ї — галузь соціології, яка досліджує формування, розвиток і функціонування сім"!, шлюбно-сімейних відносин.

Можна виділити два основних напрями у цій галузі:

а) дос­лідження історії сім'ї;

б) аналіз сучасної сім'ї.

Перший напрям зосереджує увагу на походженні сім'ї, її розвитку в різних економічних, соціокультурних умовах.

Другий вивчає взаємини у сім"ї, взаємодію сім'ї і суспільства тощо.

Шлюб – історично обумовлена, санкціонована і врегульована сус-вом форма стосунків між жінкою і чоловіком, що визначає їх права і обов’язки стосовно одне одного і дітей. У Сімейному кодексі України (ст.21) зазначається, що шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований в державному органі реєстрації актів громадського стану. Шлюбний вік для жінки – 17 років, для чоловіка – 18.

Сімя – це суспільний інститут і мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворення населення.

За Сімейним кодексом України, сімєю є особи, які проживають сумісно, вони пов’язані спільним побутом і мають взаємні права і обов’язки.

Соціологічні дослідження свідчать, що поліпшення умов життя — особлива цінність. А поліпшення матеріальних умов життя підвищує можливості для реалізації потреби в дітях Однак діяльність щодо поліпшення добробуту здійснюється, як правило, поза сім'єю і передбачає досягнення низки цілей, які не мають прямого відношення до сім'ї і поступово стають самостійною цінністю, наприклад, підвищення рівня освіти, кваліфікації тощо. До того ж підвищення рівня добробуту сім'ї істотно змінює її стиль життя і створює нові можли­вості для розвитку позасімейних орієнтацій. Отже, поліпшен­ня умов життя відкриває перед сім'єю нові перспективи і стимулює активність, спрямовану на реалізацію потреб даної сім'ї. Якщо серед них є потреба в дітях, то вона реалізується. За відсутності такої потреби поліпшення матеріальних умов буде використано для задоволення інших запитіс Ось чому економічна допомога сім'ї, не підкріплена значним підвищен­ням цінності дітей у свідомості особистостей, які утворили сім'ю, часто не дає очікуваного результату.

Таким чином, сучасний суспільний розвиток вимагає уважного вивчення проблем шлюбу і сім'ї, сприяння їх зміцненню, вдосконаленню сімейної політики. Важливу роль у цьому може відіграти соціологія шлюбу і сім'ї.

58. Характеристика системи освіти в Україні.

Освіта в Україні має складну структуру європейського типу і включає

• дошкільну освіту,

• загальну середню освіту,

• позашкільну освіту,

• професійно-технічну освіту,

• вищу освіту,

• післядипломну освіту,

• аспірантуру,

• докторантуру,

• самоосвіту.

Крім того, встановлені такі освітні рівні:

• початкова загальна освіта,

• базова загальна середня освіта,

• повна загальна середня освіта,

• професійно-технічна освіта,

• базова вища освіта,

• повна вища освіта.

Освітньо-кваліфікаційні рівні мають градацію:

• кваліфікований робітник,

• мол.спеціаліст,

• бакалавр,

• спеціаліст,

• магістр.

Прийняття такої розгалуженої схеми має принципове значення, оскільки це гарантує людині вільність вибору і дає можливість отримати освіту у відповідності до розумових і професійних здатностей.

Згідно із Законом України "Про освіту" громадяни України мають право на отримання освіти за різними формами:

• очною,

• вечірньою,

• заочною

• екстернату.

Враховуючи міжнародний досвід, сьогодні прийнята й запроваджується концепція дванадцятирічної загальної середньої освіти й 12-бальна шкала оцінювання знань.

Структура вищої освіти України розбудована у відповідності до структури освіти розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями.

Важливе завдання перед освітою України поставлено тезою навчання впродовж усього життя людини. Ринок праці швидко змінюється, що диктує необхідність створення короткотермінових навчальних програм перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів. Цю важливу функцію має виконувати система післядипломної освіти.