- •1. Дайте визначення, що таке «соціологія» і розкрийте сутність, об’єкт і предмет со
- •2. Який зміст поняття соціологія?
- •3. Яка структура соціології та її значення при вивченні суспільства?
- •4. Що являють собою емпіричне, фундаментальне і прикладне соціологічне дослідження?
- •5. Які існують основні функції соціології та який їх зміст?
- •6. Розкрийте сутність поглядів на суспільство мислителів стародавньої Греції – Демокріта, Платона, Арістотеля.
- •7. Які існували соціальні теорії 17-18ст та що характерно для них?
- •8. У чому полягають основні недоліки ленінського методологічного принципу аналізу соціальної структури суспільства?
- •9. У чому полягає соціологічна система о.Конта?
- •10. Які основні напрями існували в соціології 19ст, і в чому їх сутність?
- •11. Сутність основних напрямів соціології 20ст.
- •12. Вебер та його теорія соціальної дії.
- •13. Розкрийте сутність концепції «соціологізму» та поняття соц. Фактору е. Дюркгейма.
- •14. Розкрийте суть теорії соціальної стратифікації.
- •15. Спираючись на працю п.Сорокіна розкрийте суть соц. Стратифікації.
- •16. Що таке соц. Мобільність?
- •17. На які проблеми суспільного життя звертали увагу мислителі Київської Русі?
- •18. Як розглядав сус-во г.С. Сковорода?
- •19. Які проблеми теоретичної соціології знайшли відображення у вченні м.М. Ковалевського?
- •20. Що таке соціальна система та які головні її ознаки?
- •21. Дайте визначення поняття «сус-во» та вкажіть головні ознаки та ел-ти сус-ва.
- •22. Чому соціальна структура є головним регулятором соц. Динаміки?
- •23. Як розглядалось сус-во у концепціях мислителів 16-18ст?
- •24. Назвіть системно – органістичні підходи до аналізу суспільства.
- •25. У чому полягає роль біологічних, географічних, демограф., екон., та соціокультурних чинників та їх вплив на функціонування сус-ва?
- •26. Дайте визначення поняття соц. Структура сус-ва та яка сутність її елементів?
- •31. Спираючись на працю п.Сорокіна розкрийте сутність економічної стратифікації.
- •34. Що розуміють під соціальною мобільністю?
- •27. Що являють собою «соц. Спільноти», «соціальні групи» та «соціальні прошарки»?
- •28. Яке місце в житті суспільства займають «соціальні потреби» та «соціальні інтереси»?
- •29. Яку роль відіграє «середній клас» у стабілізації соціальної системи?
- •40. Розкрийте сутність поняття «девіантна поведінка», яка її причина, та яких видів вона буває.
- •30. У чому полягає суть теорії соціальної стратифікації?
- •32. Спираючись на працю Сорокіна розкрийте суть професійної стратифікації.
- •33. У чому полягає сутність функціональної стратифікації?
- •35. Як розумів Сорокін сутність соціальної мобільності?
- •36. Що таке соціальна взаємодія та які її особливості?
- •37. Розкрийте роль соціальних норм та санкцій у соціальній взаємодії особистості, соціальної групи та спільності.
- •38. Дайте визначення поняття «соціальні відносини». Які види соціальних відносин існують і в чому їх сутність?
- •39. Що розуміють під «соц. Конфліктом», яка їх типологія та класифікація?
- •41. Дайте визначення поняття «соціальні інститути» та розкрийте сутність їх структури.
- •42. Розкрийте сутність типів та функцій соціальних інститутів.
- •43. Яка роль економічних і політичних інститутів у формуванні потреб, інтересів, цінностей різних груп, особистості?
- •44. Як розглядали к.Маркс і Вебер взаємозв’язок економіки та соціальної сфери та в чому їх відмінність?
- •45. Який зміст понять «сімя» і «шлюб» та в чому їх відмінність?
- •46. Розкрийте сутність, типології і функції сімї.
- •Функції сімї:
- •47. Що розуміють під демографічним процесом та яка його особливість в сучасних умовах нашого суспільства?
- •48. Які існують основні теоретичні концепції особистості? Дайте їм характеристику.
- •49. Причини виникнення дисфункцій в соціальних інститутах.
- •50. Розкрийте проблему ресоціалізації особистості.
- •51. Дайте визначення поняття «економічна соціологія» та розкрийте сутність її предмету, завдання та функції.
- •52. Яка роль потреб та інтересу в економічній д-ті, особистості, групи?
- •53. Як розглядали економічну соціологію Маркс, Вебер та Смелзер?
- •54. Розкрийте поняття соціометрії та її роль у вивченні міжособистісних відносин.
- •55. У чому полягає неоднорідність ринку праці та які форми гнучкості зайнятості існують?
- •56. Поняття соціального інституту. Освіта і сімя як соціальний інструмент.
- •57. Соціологічні дослідження шлюбу та сімї в Україні.
- •58. Характеристика системи освіти в Україні.
- •59. Хто вважається суб’єктом економічних відносин?
- •60. Роль стимулювання та контролю у трудових відносинах.
- •61. Сутність інноваційної та відхиляючої поведінки.
- •62. Мотивація у сфері праці. Її сутність, види, рівні.
- •63. Що таке трудовий конфлікт, його сутність та показники
- •64. Які існують типи та яка соціальна структура трудового конфлікту?
- •65. Яке значення має соціальний контроль у сфері праці та які його функції, види, типи?
- •66. Поняття соціологічного дослідження, його об’єкт та предмет.
- •67. Що являє собою наукова гіпотеза в соціологічному дослідженні? Розкрийте сутність видів гіпотез.
- •68. Основні тенденції розвитку сучасної сімї.
- •69. Що таке вибірка, її сутність?
- •70. Що таке соціальний експеримент та які існують вимоги до його проведення?
- •71. Місце цілеспрямованого підходу в соціологічному дослідженні
- •72. Для чого потрібні загальні правила формування вибірки?
- •73. Яке значення має метод спостереження у соціологічному дослідженні?
- •74. Що являє собою контент – аналіз?
- •75. Опитування, його види та їх специфіка.
- •76. Інтерв’ю та його види.
- •77. Стратегічний план дослідження та його види.
- •78. Що являє собою програма соціологічного дослідження?
- •79. У чому полягає сутність експериментального методу та соціометричного опитування?
49. Причини виникнення дисфункцій в соціальних інститутах.
Дисфункції - це ситуація, коли змінювані соціальні потреби не знаходять свого відображення в функціях соціального інституту. Вони проявляються в недостатній кількості кадрів, організованих негараздів.
Якщо соціальний інститут не сприяє або навіть заважає задоволенню потреб системи суспільства в цілому, то його діяльність може бути охарактеризована як дисфункційна.
Наростання дисфункцій значної кількості соціальних інститутів може привести до незворотньої дезорганізації і руйнування соціальної системи.
Одним з явних виражень дисфункції соціального інституту є персоналізація його діяльності.
Соціальний інститут, як відомо, функціонує за своїми, об'єктивно діючими механізмами, де кожна людина, на основі норм і зразків поведінки, у відповідності із своїм статусом, грає визначені ролі.
Персоналізація соціального інституту означає, що він перестає діяти відповідно до об'єктивних потреб і об'єктивно встановлених цілей, змінюючи свої функції в залежності від інтересів окремих особ, їх персональних якостей і властивостей.
Незадоволена суспільна потреба може бути викликаною до життя стихійною появою нормативно неурегульованих видів діяльності, що прагнуть заповнити дисфункцію інституту, за рахунок порушення існуючих норм і правил.
У своїх крайніх формах подібна активність може виражатися в протиправній діяльності. Так, дисфункція деяких економічних інститутів є причиною існування так званої "тіньової економіки", що виливається у спекуляцію, хабарництво, крадіжки і т.д. Виправлення дисфункціи може бути досягнуто зміною самого соціального інституту чи створенням нового соціального інституту, який задовольняє дану суспільну потребу.
50. Розкрийте проблему ресоціалізації особистості.
Ресоціалізація – процес навчання новим цінностям, нормам, ролям і правилам поведінки. Особливості початкової соціалізації полягають у тому, що людині доводиться адаптуватися до політичної системи й норм культури, ще не розуміючи їхньої сутності і значення. Ресоціалізація ж відбувається тоді, коли в людини сформувалася певна система поглядів, переконань, і вона, як особистість, спроможна протистояти груповому тиску й висловити свою здатність до індивідуальної переоцінки культурних норм і традицій, перегляду своїх ідеологічних позицій тощо.
У принципі ресоціалізація може йти й неправильно. Її рівень відбиває безперервність самоконтролю особистістю своїх уявлень, цінностей, засобів політичної поведінки й ідеологічних позицій.
У нашій країні це проявилося в тому, що багато громадян опинилася на рубежі культури, яка, реально перебуваючи в межах однієї культури, використовує еталони іншої. Соціологічне опитування жителів Луганська віком 45 – 60 років у 2002 році показало, що 35 % підтримують ліву ідею, 38 % не визначилися, хоча їм подобається багато положень як лівої, так і правої ідеї, решта підтримували правих.
Це не що інше, як міжкультурна роздвоєність. Майже для всіх опитаних була притаманна сучасна споживацька свідомість, але при цьому зразки „кращого” життя запозичувалися з колишніх комуністичних часів. Як бачимо, процес ресоціалізації у нас досить складний і, очевидно, буде тривалим.