- •1. Дайте визначення, що таке «соціологія» і розкрийте сутність, об’єкт і предмет со
- •2. Який зміст поняття соціологія?
- •3. Яка структура соціології та її значення при вивченні суспільства?
- •4. Що являють собою емпіричне, фундаментальне і прикладне соціологічне дослідження?
- •5. Які існують основні функції соціології та який їх зміст?
- •6. Розкрийте сутність поглядів на суспільство мислителів стародавньої Греції – Демокріта, Платона, Арістотеля.
- •7. Які існували соціальні теорії 17-18ст та що характерно для них?
- •8. У чому полягають основні недоліки ленінського методологічного принципу аналізу соціальної структури суспільства?
- •9. У чому полягає соціологічна система о.Конта?
- •10. Які основні напрями існували в соціології 19ст, і в чому їх сутність?
- •11. Сутність основних напрямів соціології 20ст.
- •12. Вебер та його теорія соціальної дії.
- •13. Розкрийте сутність концепції «соціологізму» та поняття соц. Фактору е. Дюркгейма.
- •14. Розкрийте суть теорії соціальної стратифікації.
- •15. Спираючись на працю п.Сорокіна розкрийте суть соц. Стратифікації.
- •16. Що таке соц. Мобільність?
- •17. На які проблеми суспільного життя звертали увагу мислителі Київської Русі?
- •18. Як розглядав сус-во г.С. Сковорода?
- •19. Які проблеми теоретичної соціології знайшли відображення у вченні м.М. Ковалевського?
- •20. Що таке соціальна система та які головні її ознаки?
- •21. Дайте визначення поняття «сус-во» та вкажіть головні ознаки та ел-ти сус-ва.
- •22. Чому соціальна структура є головним регулятором соц. Динаміки?
- •23. Як розглядалось сус-во у концепціях мислителів 16-18ст?
- •24. Назвіть системно – органістичні підходи до аналізу суспільства.
- •25. У чому полягає роль біологічних, географічних, демограф., екон., та соціокультурних чинників та їх вплив на функціонування сус-ва?
- •26. Дайте визначення поняття соц. Структура сус-ва та яка сутність її елементів?
- •31. Спираючись на працю п.Сорокіна розкрийте сутність економічної стратифікації.
- •34. Що розуміють під соціальною мобільністю?
- •27. Що являють собою «соц. Спільноти», «соціальні групи» та «соціальні прошарки»?
- •28. Яке місце в житті суспільства займають «соціальні потреби» та «соціальні інтереси»?
- •29. Яку роль відіграє «середній клас» у стабілізації соціальної системи?
- •40. Розкрийте сутність поняття «девіантна поведінка», яка її причина, та яких видів вона буває.
- •30. У чому полягає суть теорії соціальної стратифікації?
- •32. Спираючись на працю Сорокіна розкрийте суть професійної стратифікації.
- •33. У чому полягає сутність функціональної стратифікації?
- •35. Як розумів Сорокін сутність соціальної мобільності?
- •36. Що таке соціальна взаємодія та які її особливості?
- •37. Розкрийте роль соціальних норм та санкцій у соціальній взаємодії особистості, соціальної групи та спільності.
- •38. Дайте визначення поняття «соціальні відносини». Які види соціальних відносин існують і в чому їх сутність?
- •39. Що розуміють під «соц. Конфліктом», яка їх типологія та класифікація?
- •41. Дайте визначення поняття «соціальні інститути» та розкрийте сутність їх структури.
- •42. Розкрийте сутність типів та функцій соціальних інститутів.
- •43. Яка роль економічних і політичних інститутів у формуванні потреб, інтересів, цінностей різних груп, особистості?
- •44. Як розглядали к.Маркс і Вебер взаємозв’язок економіки та соціальної сфери та в чому їх відмінність?
- •45. Який зміст понять «сімя» і «шлюб» та в чому їх відмінність?
- •46. Розкрийте сутність, типології і функції сімї.
- •Функції сімї:
- •47. Що розуміють під демографічним процесом та яка його особливість в сучасних умовах нашого суспільства?
- •48. Які існують основні теоретичні концепції особистості? Дайте їм характеристику.
- •49. Причини виникнення дисфункцій в соціальних інститутах.
- •50. Розкрийте проблему ресоціалізації особистості.
- •51. Дайте визначення поняття «економічна соціологія» та розкрийте сутність її предмету, завдання та функції.
- •52. Яка роль потреб та інтересу в економічній д-ті, особистості, групи?
- •53. Як розглядали економічну соціологію Маркс, Вебер та Смелзер?
- •54. Розкрийте поняття соціометрії та її роль у вивченні міжособистісних відносин.
- •55. У чому полягає неоднорідність ринку праці та які форми гнучкості зайнятості існують?
- •56. Поняття соціального інституту. Освіта і сімя як соціальний інструмент.
- •57. Соціологічні дослідження шлюбу та сімї в Україні.
- •58. Характеристика системи освіти в Україні.
- •59. Хто вважається суб’єктом економічних відносин?
- •60. Роль стимулювання та контролю у трудових відносинах.
- •61. Сутність інноваційної та відхиляючої поведінки.
- •62. Мотивація у сфері праці. Її сутність, види, рівні.
- •63. Що таке трудовий конфлікт, його сутність та показники
- •64. Які існують типи та яка соціальна структура трудового конфлікту?
- •65. Яке значення має соціальний контроль у сфері праці та які його функції, види, типи?
- •66. Поняття соціологічного дослідження, його об’єкт та предмет.
- •67. Що являє собою наукова гіпотеза в соціологічному дослідженні? Розкрийте сутність видів гіпотез.
- •68. Основні тенденції розвитку сучасної сімї.
- •69. Що таке вибірка, її сутність?
- •70. Що таке соціальний експеримент та які існують вимоги до його проведення?
- •71. Місце цілеспрямованого підходу в соціологічному дослідженні
- •72. Для чого потрібні загальні правила формування вибірки?
- •73. Яке значення має метод спостереження у соціологічному дослідженні?
- •74. Що являє собою контент – аналіз?
- •75. Опитування, його види та їх специфіка.
- •76. Інтерв’ю та його види.
- •77. Стратегічний план дослідження та його види.
- •78. Що являє собою програма соціологічного дослідження?
- •79. У чому полягає сутність експериментального методу та соціометричного опитування?
36. Що таке соціальна взаємодія та які її особливості?
Соціальна взаємодія – це форма, змістом якої є стосунки однієї людини з іншою, які обумовлені річчю, а відношення людини до речі має на увазі іншу людину.
Соц. взаємодія має два боки:
1) об’єктивний бік взаємодії – це зв’язки, незалежні від окремих особистостей, але які опосередковують і контролюють зміст і х/р їх взаємодії.
2) суб’єктивний бік взаємодії – це свідоме ставлення індивідів один до одного, що ґрунтується на взаємних очікуваннях відповідної поведінки.
Найбільш скрупульозно і детально розглядає проблеми соціальної взаємодії Питирим Сорокін, присвячуючи їм значну частину першого тому своєї «Системи соціології».
Точно так само, як у свій час Конт, Сорокін твердо упевнений, що окремо узятий індивід не може розглядатися як елементарна «соціальна клітина» чи найпростіше соціальне явище: «...індивід як індивід - ніяким чином не може вважатися мікрокосмом соціального макрокосму. Не може тому, що з індивіда можна отримати тільки індивіда і не можна отримати ні того, що носить назву «суспільство», ні того, що називається «суспільними явищами»... Для останніх потрібні не один, а багато індивідів, щонайменше два».
Що ж таке взаємодія з погляду соціолога?
Визначення, яке дає Сорокін цьому поняттю, досить велике і претендує на те, щоб осягти майже неосяжне, тобто всі можливі варіанти: «Явище взаємодії людей дано тоді, коли: а) психічні переживання чи в) зовнішні акти, або с) або те й інше одного (одних) людей представляють функцію існування стану (психічного і фізичного) іншого чи інших індивідів».
Які ж основні умови виникненню будь-якої соціальної взаємодії?
П.Сорокін вводить у розгляд і піддає розгорнутому аналізу три таких умови (чи, як він іменує їх. «елемента»):
1) наявність двох чи більш індивідів, що обумовлюють поведінку і переживання один одного;
2) здійснення ними якихось дій, що впливають на взаємні переживання і вчинки;
3) наявність провідників, що передають ці впливи і впливи індивідів один на одного.
Ми, у свою чергу, могли б додати сюди і четверту умову, про яку Сорокін не згадує:
4) наявність загальної основи для контактів, зіткнення.
П. Сорокін виділяє три головних ознаки, які дають можливість розробити відповідно три різних типології соціальних взаємодій.
1) Залежно від кількості і якості індивідів, що беруть участь у процесі взаємодії.
(а) відбуваються між двома одиночними індивідами;
(б) між одиночним індивідом і групою;
(в) між двома групами.
2) Залежно від характеру актів (дій), чинених взаємодіючими суб'єктами.
1. Залежно від здійснення і нездійснення (помірності і терпіння).
2. Взаємодія однобічна і двостороння.
3. Взаємодія тривала і тимчасова.
4. Взаємодія антагоністична і солідаристична.
5. Взаємодія шаблонна і нешаблонна.
6. Взаємодія свідома і несвідома.
3) І, нарешті, складається типологія взаємодій залежно від провідників. Тут Сорокін виділяє: а) форми взаємодії залежно від природи провідників (звукова, світло-кольорова, рухливо-мімічна, предметно-символічна, за допомогою хімічних реагентів, механічна, теплова, електрична);
в) взаємодія безпосередня й опосередкована.
