- •1. Дайте визначення, що таке «соціологія» і розкрийте сутність, об’єкт і предмет со
- •2. Який зміст поняття соціологія?
- •3. Яка структура соціології та її значення при вивченні суспільства?
- •4. Що являють собою емпіричне, фундаментальне і прикладне соціологічне дослідження?
- •5. Які існують основні функції соціології та який їх зміст?
- •6. Розкрийте сутність поглядів на суспільство мислителів стародавньої Греції – Демокріта, Платона, Арістотеля.
- •7. Які існували соціальні теорії 17-18ст та що характерно для них?
- •8. У чому полягають основні недоліки ленінського методологічного принципу аналізу соціальної структури суспільства?
- •9. У чому полягає соціологічна система о.Конта?
- •10. Які основні напрями існували в соціології 19ст, і в чому їх сутність?
- •11. Сутність основних напрямів соціології 20ст.
- •12. Вебер та його теорія соціальної дії.
- •13. Розкрийте сутність концепції «соціологізму» та поняття соц. Фактору е. Дюркгейма.
- •14. Розкрийте суть теорії соціальної стратифікації.
- •15. Спираючись на працю п.Сорокіна розкрийте суть соц. Стратифікації.
- •16. Що таке соц. Мобільність?
- •17. На які проблеми суспільного життя звертали увагу мислителі Київської Русі?
- •18. Як розглядав сус-во г.С. Сковорода?
- •19. Які проблеми теоретичної соціології знайшли відображення у вченні м.М. Ковалевського?
- •20. Що таке соціальна система та які головні її ознаки?
- •21. Дайте визначення поняття «сус-во» та вкажіть головні ознаки та ел-ти сус-ва.
- •22. Чому соціальна структура є головним регулятором соц. Динаміки?
- •23. Як розглядалось сус-во у концепціях мислителів 16-18ст?
- •24. Назвіть системно – органістичні підходи до аналізу суспільства.
- •25. У чому полягає роль біологічних, географічних, демограф., екон., та соціокультурних чинників та їх вплив на функціонування сус-ва?
- •26. Дайте визначення поняття соц. Структура сус-ва та яка сутність її елементів?
- •31. Спираючись на працю п.Сорокіна розкрийте сутність економічної стратифікації.
- •34. Що розуміють під соціальною мобільністю?
- •27. Що являють собою «соц. Спільноти», «соціальні групи» та «соціальні прошарки»?
- •28. Яке місце в житті суспільства займають «соціальні потреби» та «соціальні інтереси»?
- •29. Яку роль відіграє «середній клас» у стабілізації соціальної системи?
- •40. Розкрийте сутність поняття «девіантна поведінка», яка її причина, та яких видів вона буває.
- •30. У чому полягає суть теорії соціальної стратифікації?
- •32. Спираючись на працю Сорокіна розкрийте суть професійної стратифікації.
- •33. У чому полягає сутність функціональної стратифікації?
- •35. Як розумів Сорокін сутність соціальної мобільності?
- •36. Що таке соціальна взаємодія та які її особливості?
- •37. Розкрийте роль соціальних норм та санкцій у соціальній взаємодії особистості, соціальної групи та спільності.
- •38. Дайте визначення поняття «соціальні відносини». Які види соціальних відносин існують і в чому їх сутність?
- •39. Що розуміють під «соц. Конфліктом», яка їх типологія та класифікація?
- •41. Дайте визначення поняття «соціальні інститути» та розкрийте сутність їх структури.
- •42. Розкрийте сутність типів та функцій соціальних інститутів.
- •43. Яка роль економічних і політичних інститутів у формуванні потреб, інтересів, цінностей різних груп, особистості?
- •44. Як розглядали к.Маркс і Вебер взаємозв’язок економіки та соціальної сфери та в чому їх відмінність?
- •45. Який зміст понять «сімя» і «шлюб» та в чому їх відмінність?
- •46. Розкрийте сутність, типології і функції сімї.
- •Функції сімї:
- •47. Що розуміють під демографічним процесом та яка його особливість в сучасних умовах нашого суспільства?
- •48. Які існують основні теоретичні концепції особистості? Дайте їм характеристику.
- •49. Причини виникнення дисфункцій в соціальних інститутах.
- •50. Розкрийте проблему ресоціалізації особистості.
- •51. Дайте визначення поняття «економічна соціологія» та розкрийте сутність її предмету, завдання та функції.
- •52. Яка роль потреб та інтересу в економічній д-ті, особистості, групи?
- •53. Як розглядали економічну соціологію Маркс, Вебер та Смелзер?
- •54. Розкрийте поняття соціометрії та її роль у вивченні міжособистісних відносин.
- •55. У чому полягає неоднорідність ринку праці та які форми гнучкості зайнятості існують?
- •56. Поняття соціального інституту. Освіта і сімя як соціальний інструмент.
- •57. Соціологічні дослідження шлюбу та сімї в Україні.
- •58. Характеристика системи освіти в Україні.
- •59. Хто вважається суб’єктом економічних відносин?
- •60. Роль стимулювання та контролю у трудових відносинах.
- •61. Сутність інноваційної та відхиляючої поведінки.
- •62. Мотивація у сфері праці. Її сутність, види, рівні.
- •63. Що таке трудовий конфлікт, його сутність та показники
- •64. Які існують типи та яка соціальна структура трудового конфлікту?
- •65. Яке значення має соціальний контроль у сфері праці та які його функції, види, типи?
- •66. Поняття соціологічного дослідження, його об’єкт та предмет.
- •67. Що являє собою наукова гіпотеза в соціологічному дослідженні? Розкрийте сутність видів гіпотез.
- •68. Основні тенденції розвитку сучасної сімї.
- •69. Що таке вибірка, її сутність?
- •70. Що таке соціальний експеримент та які існують вимоги до його проведення?
- •71. Місце цілеспрямованого підходу в соціологічному дослідженні
- •72. Для чого потрібні загальні правила формування вибірки?
- •73. Яке значення має метод спостереження у соціологічному дослідженні?
- •74. Що являє собою контент – аналіз?
- •75. Опитування, його види та їх специфіка.
- •76. Інтерв’ю та його види.
- •77. Стратегічний план дослідження та його види.
- •78. Що являє собою програма соціологічного дослідження?
- •79. У чому полягає сутність експериментального методу та соціометричного опитування?
40. Розкрийте сутність поняття «девіантна поведінка», яка її причина, та яких видів вона буває.
Девіантна поведінка — форма поведінки індивіда в групі або суспільстві, яка не відповідає усталеним нормам, моральним та правовим вимогам.
Один з засновників теорії структурного функціоналізму американський соціолог Р.Мертон розробив класифікацію девіантної поведінки, основною причиною якої він вважав розрив між цілями суспільства та соціально прийнятними засобами досягнення цих цілей. Більшість членів суспільства визнають пануючі у ньому норми і цінності, прагнуть реалізувати їх легальними, тими, що схвалюються суспільством.
Основні види девіантної поведінки (за Р Мертоном):
• конформізм - повне прийняття цілей суспільства і способів їх досягнення;
• інноваційна - людина визнає цілі суспільства, але намагається реалізувати їх новими, нетрадиційними засобами (рекет, крадіжки, зловживання тощо);
• ритуалізм - людина не визнає суспільні цілі та цінності, однак дотримується прийнятих "правил гри ", діє відповідно до суспільних уявлень про припустимі засоби досягнення цілей;
• ескейпізм (ретритизм)- відхід, втеча людини від соціальної дійсності, людина не визнає ні цілі, ні засоби їх досягнення (анархія, наркоманія, бродяжництво та ін.) ;
• бунт, заколот - відкидаючи суспільні цінності, цілі та засоби їх реалізації, людина активно їм протидіє, прагне замінити їх новими (тероризм, радикалізм та ін.) ;
Розрізняють позитивну і негативну девіацію.
Девіантна поведінка у широкому розумінні –це будь-які дії, я кі не відповідають соц..нормам і стереотипам даного суспільства.
Позитивна девіація:
самопожертвування,
надпрацездатність,
героїзм.
Негативна девіація:
тероризм, крадіжки, суїцид,
цинізм та ін.
У вузькому розумінні девіантна поведінка - усякі негативні і несхвалювальні відхилення від соціальних норм.
Основні форми девіантної поведінки:
- злочинність;
- пияцтво і алкоголізм;
- наркоманія;
- проституція;
- гомосексуалізм;
- аномія.
30. У чому полягає суть теорії соціальної стратифікації?
Теорію соц. стратифікації було створено на поч. 40-х рр. 20ст. америк. Соціологами Т.Парсонсом, Р.Мертоном, К.Девісом, У.Муром, які вважали, що соц. стратифікацію спричинив розподіл функцій у сус-ві.
На їх думку, соціальна стратифікація забезпечує виокремлення впорядкованої сукупності соціальних верств, що відрізняються одна від одної певними важливими для даного суспільства ознаками (критеріями): характером власності, розміром прибутку, обсягом влади, престижем, національними чи іншими рисами, При цьому соціально стратифікаційний підхід є одночасно методологією і теорією розгляду соціальної структури суспільства.
Цей підхід сповідує такі основні принципи:
а) обов'язковість вивчення всіх без винятку соціальних верств суспільства;
б) необхідність застосування при порівнянні їх одних і тих самих критеріїв;
в) достатність критеріїв для повного і глибокого аналізу кожної з досліджуваних соціальних верств.
Соціальна стратифікація означає процес, який безперервно триває у суспільстві, і результат цього процесу, Вона є не лише методом виявлення верств даного суспільства, але й «портретом» цього суспільства. Простратифікувавши все населення країни за тими чи іншими критеріями, можна виділити страти (верстви), з яких це населення складається. Тому стратифікація — риса будь-якого суспільства: рабовласницького, феодального, капіталістичного, соціалістичного. Вона наявна в усіх державах, тому що ті чи інші верстви наявні в будь-якому суспільстві, у будь-якій країні. Вони були в минулому, є нині, залишаться в майбутньому.
Соціальна стратифікація — процес соціального відтворення, внаслідок якого верстви (страти), групи, класи виявляються нерівними між собою і групуються в ієрархічно розміщені страти з різним престижем, власністю та владою.
Соціальна стратифікація означає не просто різне становище у суспільстві окремих індивідів, родин чи цілих країн, а саме нерівне їх становище. При цьому дуже важливим є вирішення теорією соціальної стратифікації проблеми соціальної мобільності, зокрема методів зміни особистістю, групою свого соціального становища. Виділяють два основні шляхи здобуття ними певного рангу: аскрипція і досягнення.
Аскрипція — просування соціальними «сходинками» завдяки зовнішнім, незалежним від індивіда, групи, властивостям (соціальному становищу, фізичним даним та ін.).
Досягнення — здобуття індивідом, групою певного статусу завдяки безпосередньо власним успіхам.
Наприкінці XX ст. загострилася потреба в ефективній методиці виявлення соціальних груп, що розрізняються за їх місцем у системі власності, влади, прибутку й престижу (статусу). Володіючи такою методикою, можна провести глибокі дослідження соціальної структури, виявити основні соціальні верстви сучасного суспільства.