6.2. Аналіз структури продукції

Структура продукції – відношення питомої ваги окремих видів виробів до загального їх випуску (який приймається за 100%).

Виконати по структурі – означає зберегти у фактичному випуску продукції заплановане співвідношення окремих їх видів.

Зміна структури виробництва впливає на обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріалоємність, собівартість продукції, прибуток, рентабельність. Наприклад, якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її виробництва у вартісному вираженні зростає і навпаки.

Розрахунок впливу структури виробництва на рівень перерахованих вище показників можна відобразити в табл. 6.2.1.

Таблиця 6.2.1

Аналіз випуску продукції за структурою

Коефіцієнт виконання плану по ТП =(загальна ТП факт / загальну ТП план) = ?8 / ?6 = 46500 / 43000 = 1.0813953

Висновки: у цілому по підприємству план виробництва продукції складає – 108.14% ((46500/43000)ґ100), в тому числі у виконання плану за структурою зараховують 41791 млн. грн., що становить (41791(грн.11) / 43000 (грн.6))ґ100 = 97.19 %

Невиконання плану за структурою відбулося внаслідок невиконання плану по продукції “С” на 4709 млн. грн. або на 10.95 % (4709*100)/43000.

Перевірка 97.19 + 10.95 = 108.14, це свідчить про правильність розрахунків.

У випуску інших видів продукції відбулися структурні зрушення в напрямку збільшення виробництва в цілому на 4700 млн. грн. (46500-41791).

Причинами невиконання плану по структурі можуть бути:

1) невиконання плану матеріально – технічного забезпечення;

2) виробничі неполадки;

3) прагнення підприємства замінити випуск працемісткої продукції, менш працемісткою, але прибутковою. 

6.3. Аналіз якості виготовленої продукції

Якість — це здатність продукції задовольнити потреби споживача відповідно до її призначення. Показники оцінки якості продукції зображені схемою (рис.6.3.1. ) Рис. 6.3.1. Показники оцінки якості продукції  Загальні показники - характеризують якість усієї продукції незалежно від її виду і призначення.

Індивідуальні показники - характеризують одну з її властивостей. Показники якості продукції впливають на обсяг продукції. Так, наприклад, питома вага продукції вищої категорії якості впливає на збільшення обсягу продукції за рахунок перевищення ціни. Коефіцієнт сортності — на зменшення або зростання суми знижок з ціни. Процент браку на зменшення обсягу, на вартість забракованої продукції за місяць.

Завданням аналізу якості продукції є:

1) вивчення динаміки всіх показників якості продукції, виконання плану по їх рівню, причини їх змін, оцінка виконання плану за рівнем якості продукції;

2) визначення впливу якості продукції на вартісні показники діяльності підприємства: випуск товарної продукції (DТП);

виручка від реалізації (DВ); прибуток (DП).

Для узагальненої оцінки виконання плану по якості використовують різні методи:

- бальний метод;

- середній коефіцієнт сортності;

- середньозважені ціни в порівняльних умовах.

Суть бального методу оцінки полягає у визначені середньозваженого балу якості продукції; шляхом порівняння фактичного та планового його рівня знаходять відсоток виконання плану по якості.

При цьому користуються бальною оцінкою, яка використовується іноді при атестації продукції. Наприклад, у верстато-будівельній промисловості виробам вищої категорії присвоюють 5 балів, першої категорії 4 бали, а неатестованої — 0 балів. При виведенні середнього балу береться до уваги лише атестована по вищій і першій категорії частина виготовленої продукції.

Вихідні дані для аналізу якості продукції за бальним методом зображено в табл.6.3.1.

Таблиця 6.3.1

Вихідні дані для аналізу якості продукції за бальним методом

У легкій, харчовій і інших галузях для характеристики якості продукції використовують такі показники: 

- питома вага кожного сорту в загальному об’ємі випущеної продукції;

- середній коефіцієнт сортності; 

- середньозважена ціна.

Підвищення сортності продукції проти плану означає покращення її якості. Випуск продукції понижених сортів більших розмірів, ніж це передбачено планом при інших різних умовах, знижує виконання плану випуску продукції у вартісних показниках і погіршує результати діяльності підприємства.

Методику аналізу розглянемо на наступному прикладі (таблиця 6.3.2.)

Таблиця 6.3.2.

Аналіз якості продукції за допомогою середнього коефіцієнта сортності

Якість продукції сорту I сорту підвищилася на 0.9% (60.9 – 60), якість продукції ІІ сорту знизилась на 0.1% (39.1 – 40). Отже, вцілому якість продукції покращилась за звітний період.

Середній коефіцієнт сортності можна визначити 2 способами:

1) відношення кількості продукції І сорту до загальної кількості;

2) відношення вартості всієї продукції до можливої вартості продукції І сорту. (табл. 6.3.2.)

Ксорт. = ?(Viґ Ö³) / (Vзаг.ґЦІсорту) ґ (?ТП / (?обяг випуску продукції ґ ціна вищого сорту))

Ксорт. план. = 1920/ (100ґ20) = 1920 / 2000 = 0.96

Ксорт. факт. = 2210 / (115ґ20) = 2210 / 2300 = 0.9609

Виконання плану по якості = 0.9609 / 0.96ґ100 = 100.9%

Середній коефіцієнт сортності збільшився на 100 – 100.09%= = 0.009%

Середньозважена ціна = ?ТП / ?обсязі випуску продукції cередньозважена ціна за планом = 1920 / 100 = 19.2

Середньозважена ціна за фактом = 2210 / 115 = 19.217, що по відношенню до плану становить 19.217 / 19.2 ґ100 = 100.09

При аналізі якості продукції важливо визначити як впливає сортність на виконання плану обсягу виробництва продукції. Для цього визначаємо середню ціну (середньозважену): планова = 1920 / 100 = 19.2; фактична = 2210 / 115 = 19.217

1 – й спосіб розрахунку.

Вартість фактично випущеної продукції, млн. грн.:

за плановими цінами - 19.2ґ115 (Vзаг.фак.) = 2208

за фактичними цінами – 19.217ґ115 = 2209.95

Зростання обсягу виготовленої продукції – 2209.95 - 2208 = 1.95

ІІ – й спосіб розрахунку.

Підвищення середньої ціни внаслідок підвищення сортності:

19.217 – 19.2 = 0.017

Зростання обсягу продукції внаслідок підвищення сортності:

0.017 ґ 115 = 1.95 млн.грн.

Зростання обсягу продукції внаслідок підвищення сортності:

0.017 ґ 115 = 1.95 млн. грн.

Чим ближче Ксорт. до 1, тим вища сортність, тим краща якість. Якщо Ксорт. = 1, то це означає, що вся продукція першого сорту.

Прямим показником якості продукції є брак. Зниження браку на виробництві – одна з умов використання внутрішніх резервів збільшення обсягів виробництва.

Існує брак зовнішній і внутрішній (виправний і невиправний). При аналізі використовуємо акти про брак, доповідні записки, форму №1 – С. Брак підвищує собівартість продукції, знижує обсяг продукції, прибуток і рентабельність.

При аналізі браку у виробництві визначають рівень браку – відношення вартості браку до виробничої собівартості товарної продукції (табл.6.3.3.)

Таблиця 6.3.3.

Аналіз рівня браку

Отже, рівень браку знизився, якість продукції підвищилася.

Визначення кількості недовиготовленої продукції за рахунок браку у виробництві, здійснюється шляхом фактичного рівню браку множимо на ТП факт. і цей результат ділимо на 100, тобто недодано продукції на суму 66.3 тис. грн. (3%ґ2210)/100 Основними причинами браку є:

1) халатність працівників;

2) недостатня кваліфікація робітників;

3) дефекти в обладнанні;

4) низька якість інструментів;

5) порушення технологічного процесу;

6) помилки в технічній документації;

7) низька трудова дисципліна.

Визначити кількість недовиготовленої продукції за рахунок браку можна також за фактичним рівним рентабельності, який визначається за формулою:

Р = (ТП – С) / С ґ 100, де

Р – рентабельність; ТП – товарна продукція;

С – собівартість;

Р = (2210 – 1500) / 1500 ґ 100 =47.33%

Витрати товарної продукції = витрати від браку (факт.) ґ на фактичний рівень рентабельності в коефіцієнтах = 45 ґ (47.33 + 100) / 100 =45 ґ 1.4733 = 66.3