7.6. Аналіз прямих трудових витрат

Витрати на зарплату складають значну частку витрат на виробництво.

Схему аналізу трудових витрат зображено на рис. 7.6.1.

Рис. 7.6.1. Схема аналізу трудових витрат.

Спочатку аналізуємо загальний фонд заробітної плати (табл. 7.6.1)

Таблиця 7.6.1

Аналіз використання фонду заробітної плати

При цьому знаходимо абсолютне і відносне відхилення фонду зарплати.

Абсолютне відхилення — це різниця між фактичним і плановим фондом. Результати такого аналізу дають загальні дані про використання фонду заробітної плати. Якщо при цьому виявлено перевитрати по фонду зарплати (факт. з/п > планової з/п), то це буде резервом зниження витрат.

З таблиці 7.6.1. видно, що допущено перевитрати по зарплаті робітників і інженерно-технічних працівників на 213 млн.грн, а економія по зарплаті учнів і службовців становить 21 млн.грн., тобто за рахунок недопущення перевитрат можна знизити витрати на 213 млн.грн.

Відносне відхилення визначається шляхом порівняння фактичного і скоригованого фондів зарплати (плановий корегується на % виконання плану по обсягу виробництва). Коригується плановий фонд зарплати промислово-виробничого персоналу і робітників. Зарплата інших категорій робітників не залежить від зростання обсягу виробництва і тому не коригується.

При аналізі також розрахуємо вплив факторів на зміну у фонді зарплати (див. табл. 7.6.1.).

Після аналізу загального фонду зарплати аналізуємо прямі трудові витрати, тобто зарплату виробничих робітників і розраховуємо вплив на неї зміни обсягу і структури продукції, рівня витрат (табл. 7.6.2).

Таблиця 7.6.2.

Аналіз заробітної плати виробничих робітників (млн.грн.)

Довідка. Виконання плану товарної продукції - 107,6%

За рахунок обсягу продукції:

= + 145 млн.грн.

За рахунок структурних зрушень.

Фактична різниця між сумою заробітної плати за затвердженим планом і сумою заробітної плати, вирахуваної з планових норм витрат на фактичний випуск продукції, -95 млн.грн (1997-1902). Ця різниця утворилась під впливом двох факторів:

- відхилення від плану обсягу виготовленої продукції;

- зміни структури продукції.

Отже, за рахунок структурних зрушень у напрямі збільшення випуск менш трудомістких виробів при до її зниження на 50 млн. грн.

3. За рахунок рівня витрат одержано економію 35 млн.грн. (1997-1962).

Вплив на зміну прямих трудових витрат різних факторів зображено на рис. 7.6.2.

Рис. 7.6.2. Структурно-логічна модель факторної системи аналізу прямих трудових витрат у собівартості продукції

Потім підраховуємо резерви економії зарплати. При цьому важливим резервом є зниження непродуктивних виплат:

1) доплат за роботу у зв'язку зі зміною умов праці;

2) доплат за роботу в позаурочний час;

3) оплата цілодобових і годин внутрізмінних простоїв.

При аналізі ці витрати слід виділити із загального фонду зарплати. Наявність на підприємстві значних сум цих витрат свідчить про недоліки в організації виробництва і праці, порушенні ритмічності виробництва.

При аналізі використання фонду заробітної плати важливо перевірити дотримання запланованого співвідношення темпів зростання продуктивності праці, середньої зарплати (табл. 7.6.3)

Таблиця 7.6.3

Аналіз дотримання співвідношення темпів зростання продуктивності і середньої заробітної плати

Співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої зарплати склало по плану 0,28%, або на кожний % зростання продуктивності праці планувалось зростання середньої зарплати на 0,23 %; фактичне співвідношення — 0,12 %. Таким чином, підприємство добилося позапланованої економії по фонду зарплати і значно покращило співвідношення темпів зростання продуктивності праці і зарплати порівняно з планом. Це призвело до зниження собівартості продукції.