16. Політика як наука і мистецтво. Наведіть приклади з політичного життя.

Суть політики визначається «двоїстим» характером цього явища. По-перше, політика — це наука, оскільки вона базується на законах суспільного розвитку, а відтак має розглядатися крізь призму об’єктивної логіки цих законів, категорій і методів. Отже, політику не можна розглядати як щось свавільне, віддане на відкуп окремій особі, соціальній групі або навіть цілому класу.

Політика — це не тільки наука зі своєю системою категорій, закономірностей та методів, а й мистецтво, яке полягає в умінні використовувати наявні можливості, приймати правильні й продумані політичні рішення як на підставі теоретичних знань і перевірених історичною практикою логічних висновків, так і з допомогою уяви, інтуїції, творчої сміливості та фантазії.

Політика як мистецтво — це необхідний компонент дійового і емоційно-вольового життя політики, що істотно визначає її ефективність, характер методів, вибір тактики та професійне покликання політичного діяча. Наближення політики до мистецтва пояснюється ймовірнісним характером політичного процесу (непов­нотою інформації про його вихідні умови, можливістю появи непередбачених чинників, невизначеністю кінцевих результатів і т. п.). Оскільки політичний процес ніколи не може бути повністю раціональним, а неконтрольовані процеси в політиці небажані, то за організації і здійснення політичного процесу і взагалі будь-якої політичної дії виникає подвійне завдання: якось компенсувати брак точного знання і водночас утриматися в межах раціонального, щоб не допустити безвідповідальних рішень та дій. Політика, як і мистецтво, залежить не тільки від об’єктивних, а й від суб’єктивних обставин, котрі неможливо логічно проаналізувати. Ця обставина потребує постійної готовності творчо мислити й відповідного ставлення до політичної діяльності. Політиці притаманний особливий стан: постійний розвиток і плинність. Ось чому політичні процеси, дії, відносини, події ніколи не залишаються однаковими й незмінними навіть протягом короткого часу.

17. Взаємозв’язок політики і економіки як механізмів регуляції суспільного життя. Особливості їхнього прояву в Україні.

Співвідношення економіки і політики є ключовим у розумінні характеру суспільного ладу. Їх відносини мають взаємозалежний та взаємопов’язаний характер.

• однобічна орієнтація на економічні фактори, недооцінка ролі політики при­зводить до пасивності влади, посилення некерованих, стихійних процесів у суспільстві.

• зневажливе ставлення до вимог економіки, віра у всесилля політичних рішень і гасел призводять до свавілля державної влади, заснованої на суб’єктивізмі.

Належне співвідношення економіки і політики визначається через поняття "економічна політика".

Економічна політика — це свідома, цілеспрямована діяльність державних органів, політичних партій та суспільних організацій в економічній сфері, що здійснюється в інтересах суспільства.

Цілі економічної політики: - Ек.зростання - Повна зайнятість населення -Ек.ефективність - Стабільний рівень цін - Ек.свобода - Справедливий розподіл доходів - Торговельний баланс - Ек. Захищеність

Від правильного і збалансованого взаємозв'язку залежить економ. потенціал суспільства, добробут населення, рівень розвитку демократичних процесів, а в цілому —життєздатність суспільно-політичної та економічної системи.

Суть економічної політики в демо­кратичних державах полягає в підтриманні адекватного її можливостям економічного розвитку, орієнтованого на забезпечення зайнятості населення; в застосуванні гнуч­кої системи оподаткування; у використанні ефективних важелів стимулювання виробництва (кредитування та ін­вестиції).