- •Тема 1. Політологія як наука
- •Політологія як наука. Предмет політології.
- •Категорії та закономірності політології як науки.
- •Система методів політологічного пізнання.
- •Місце політології в системі суспільно-гуманітарних наук.
- •Основні завдання та функції політології.
- •Політологія як самостійна наукова дисципліна.
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі. Місце політології в Україні.
- •Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •Основні етапи розвитку політичної науки.
- •Теоретичний та прикладний аспекти сучасної політичної науки.
- •Тема 2. Політика як суспільне явище
- •Сутнісні ознаки категорії «політика».
- •Основні види та напрямки політики.
- •Причини виникнення політики в суспільстві
- •Функції політики в суспільстві
- •Політика як наука і мистецтво. Наведіть приклади з політичного життя.
- •Взаємозв’язок політики і економіки як механізмів регуляції суспільного життя. Особливості їхнього прояву в Україні.
- •Поняття національної проблеми, причини її появи та основні форми її розв’язання
- •Поняття “етнос”, “національність”, “нація”
- •Соціальна політика.
- •Політична діяльність та її основні форми.
- •Активна та пасивна політична позиція особи.
- •Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •Конституція України про політичні права та свободи людини і громадянина і практика їх реалізації.
- •Міжнародна політика. Україна в системі сучасних міжнародних відносин.
- •Особистість як об’єкт і суб’єкт політики.
- •Реалізація політичних прав громадянина в сучасній Україні.
- •Політична участь та її основні форми. Фактори, що визначають види політичної участі.
- •Політичне відчуження та його прояви.
- •Типи особистостей по відношенню до політики.
- •Політична активність українського суспільства
- •Політичний менеджмент. Особливості в сучасній Україні.
- •Політичний маркетинг. Особливості в сучасній Україні.
- •Поняття, природа та риси політичної влади.
- •Виникнення влади
- •Політична влада та її функції
- •Основні концепції влади.
- •Теорія розподілу влади, її сутність та значення.
- •Влада і насильство.
- •Легітимність політичної влади. Типи легітимності.
- •Сучасні джерела легітимності політичної влади.
- •Централізація та децентралізація влади.
- •43. Шляхи досягнення влади.
- •44. Первинні і вторинні суб’єкти влади, їх характеристика.
- •45.Політична еліта в Україні: особливості формування.
- •46. Політична влада в сучасній Україні, її характеристика та особливості.
- •47. Основні різновиди політичної влади.
- •48. Концепція влади м. Вебера, її актуальність.
- •49. Влада і власність, їх єдність і взаємообумовленість
- •Тема 4. Політична система
- •Поняття і структура політичної системи.
- •Політична система та її функції. Назвіть найважливіші з функцій політичної системи України.
- •Типологія політичних систем. Які основні типи політичної системи вирізняють у сучасній західній політичній науці?
- •Політична система України, її особливості та структура.
- •Поняття держави, її характерні риси та атрибути.
- •Держава - базовий інститут політичної системи.
- •Основні теорії походження держави.
- •Функції держави та структура держаної влади.
- •Правова держава та її основні ознаки.
- •Соціальна держава. Передумови, необхідні для формування соціальної держави.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Типологічні ознаки сучасної української держави.
- •Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки.
- •64. Умови формування і функціонування громадянського суспільства.
- •Становлення громадянського суспільства в Україні.
- •Основні відмінності громадянського суспільства від держави.
- •Тема 5. Політичні режими
- •Поняття політичного режиму. Типи політичних режимів.
- •Демократія: сутність, її види та форми, гарантії.
- •Визначте спільні риси й відмінності у функціонуванні тоталітарного та авторитарного політичних режимів.
- •Поняття авторитарного режиму
- •Поняття сучасної та античної демократії.
- •Тоталітаризм як історичний і політичний феномен. Ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •Причини виникнення тоталітаризму.
- •Позитивні та негативні характеристики демократії.
- •Політичні режими в Україні протягом хх століття.
- •Умови та напрямки трансформації недемократичних політичних режимів в демократичні.
- •Особливості сучасного політичного режиму в Україні. Труднощі посткомуністичної трансформації.
- •Тема 6. Політичні партії та партійні системи
- •Партія як політичний інститут, визначення та еволюція політичних партій.
- •Основні ознаки та функції політичних партій.
- •Критерії класифікації політичних партій. Типи політичних партій.
- •Місце політичних партій у політичній системі суспільства.
- •Сутність і типи партійних систем. Основні фактори їх формування.
- •Політичні партії і громадські організації.
- •Опозиція і її роль в політичному житті. Значення опозиції в сучасній Україні.
- •Політичні партії правої та правоцентристської орієнтації в Україні. Сучасний стан.
- •Політичні партії центристської спрямованості в Україні. Сучасний стан.
- •Політичні партії лівої орієнтації в Україні. Сучасний стан.
- •Поняття та типи груп тиску.
- •Функції і методи груп тиску.
- •Політична практика лобізму.
- •Партійні системи: сутність, зміст, типологія. Особливості формування партійних систем в сучасній Україні.
- •Тема 7. Політична культура та політична соціалізація
- •Структура політичної культури.
- •92.Типи політичних культур (за г. Алмондом та с. Вербою).
- •Політичні субкультури. Молодіжна субкультура. Особливості субкультури в Україні.
- •Значення політичної культури для розвитку демократичного суспільства.
- •Вплив національних політичних традицій на політичну культуру в Україні.
- •Політична соціалізація особи: сутність, фактори, механізми.
- •Політична культура в сучасній Україні: традиції та інновації.
- •Функції політичної культури.
- •Політичні міфи та стереотипи.
- •Порівняльний аналіз західної і східної політичної культури.
- •Тема 8. Політичне лідерство
- •Політичне лідерство та його обґрунтування в політології.
- •Теорії політичного лідерства.
- •Сутність і типологія політичних лідерів.
- •Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •Поняття сучасного політичного лідера.
- •Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичних лідерів в сучасній Україні
- •Сутність політичного лідерства та його функції.
- •Фактори, які найбільше впливають на характер політичного лідерства.
- •Чи поділяєте Ви точку зору, відповідно якій часи великих політичних лідерів пройшли? Обґрунтуйте своє бачення.
- •Характеристика харизматичного лідера та його роль в політиці.
- •Тема 9. Політична свідомість та ідеологія
- •Політична свідомість: поняття, структура, функції.
- •Особливості ідеологічного плюралізму в Україні.
- •Роль і місце засобів масової інформації у формуванні громадської думки.
- •Поняття лібералізму та неолібералізму.
- •Класичний консерватизм і неоконсерватизм.
- •Консервативні ідеї на Заході
- •Націоналізм як політична доктрина.
- •Марксизм як політична доктрина.
- •Основні цінності в соціал-демократичній політичній ідеології.
- •Політичний екстремізм та тероризм.
- •Фашизм та неофашизм. “живучість” фашистської ідеології.
- •Основні риси ідеології анархізму.
- •Роль політико-ідеологічних доктрин для України. Яка ідеологія потрібна Україні?
- •Тема 10. Історія політичних вчень
- •Основні політичні ідеї, які вплинули на розвиток суспільства.
- •Ідеї Платона (“Ідеальна держава”) - підґрунтя тоталітаризму
- •Політичні погляди Аристотеля та їх актуальність сьогодні.
- •Суспільно-політична думка Середньовіччя .
- •Політичні погляди н. Макіавеллі. “Макіавеллізм” як політична доктрина.
- •Співвідношення політики і моралі в творах н. Макіавеллі.
- •Основні ідеї просвітників та їх значення.
- •Основні політичні ідеї т. Гоббса. Їх актуальність.
- •Значення політичних ідей Дж. Локка для розвитку демократичних правових держав світу.
- •Вчення ш. Монтеск’є про розподіл влади. Актуальність його вчень для сучасної України.
- •Основні політичні ідеї ж. Ж. Руссо.
- •Політико-правові вчення і. Канта та г. Гегеля.
- •Політичні теорії в. Парето та г. Моски.
- •Політичні погляди м. Вебера.
- •Ранні пам’ятки політичної думки Київської держави (хі-хVст.).
- •Політичні ідеї представників Кирило-Мефодіївського братства.
- •М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні.
- •Політичні погляди м. Грушевського.
- •Політичні погляди в. Липинського.
- •Політичні погляди д. Донцова.
Основні види та напрямки політики.
Політика це найважливіша сфера життєдіяльності суспільства, взаємини різних соціальних груп та осіб щодо утримання й реалізації влади для здійснення суспільно значущих інтересів і потреб, вироблення обов’язкових для всього суспільства рішень.
Існує різна класифікація політики:
за сферою суспільного життя: економічна, соціальна, національна, екологічна, військова, соціальна, науково-технічна, культурна, аграрна
за орієнтацією: внутрішня (регіональна, федеративна) і зовнішня (блокова, двостороння, світова);
за масштабами дії: міжнародна, світова, локальна, регіональна;
за носіями, суб’єктами: політика держави, партії, суспільних рухів та організацій;
за терміном дії: постійна й тимчасова;
за метою: нейтральна, національного примирення, “відкритих дверей”, “залізної завіси”, компромісу, однополюсного світу, багатополюсна політика.
Як одна із сфер суспільного життя, політика взаємодіє з іншими сферами, має причинно-наслідкові та функціональні зв’язки з економікою, культурою, релігією, правом, ідеологією, соціальною сферою, мораллю. Вона залежить від них, і, в свою чергу, робить істотний вплив на все людське життя.
Причини виникнення політики в суспільстві
Політика (гр. роlitikе — мистецтво управління державою) як соц. явище – багатобарвне та складне явище:
- це мистецтво управління державою;
- це участь громадян у справах держави (сусп. інститути та об’єднання громадян)
- напрямок державного розвитку, завдань, змісту і діял. держави;
- засіб чи інструмент, за допомогою якого в суспільстві досягаються інтереси тих чи інших соціальних груп, класів, прошарків, які прагнуть до влади чи які знаходяться при владі.
Політика виникла у зв'язку з необхідністю реалізації таких інтересів груп, які зачіпали їх суспільне положення і не піддавалися задоволенню без втручання інститутів публічної влади, припускаючи використання методів примушення. Таким чином, політика стала регулювати не всі групові інтереси, а лише ті з них, які зачіпали їх владно значущі потреби і припускали залучення до конфлікту «третьої» сили в особі держави. Із-за стихійного характеру такої конкуренції К. Мангейм називав політику «самостійної» величиною, тобто явищем, не здатним виникнути в результаті штучної реконструкції.
Зрозуміло, що інтереси, що примушують людину переступати грань політичного життя, в основному мають не індивідуальний, а надперсональний, груповий характер. Вони набувають певного значення для людини як представника конкретного класу, нації, тієї або іншої частини населення. Тому імпульси політичного життя виходять звідти, де різні спільності, прагнучи до реалізації власних цілей, впливають на положення (цілі, статуси, інтереси) інших шарів, залучаючи державу як посередника до врегулювання цих суперечок.
Функції політики в суспільстві
Політика виконує в суспільстві різноманітні функції:
формування ціннісних орієнтирів соціального прогресу
задоволення владно значущих інтересів усіх груп і верств суспільства
раціоналізація конфліктів і протиріч та спрямування їх у русло нормального цивілізованого діалогу поміж громадянами і державою
примус в інтересах окремих верств населення або всього суспільства в цілому (напр. податки).
залучення громадян до участі у політиці та політична соціалізація особистості
інтеграція різних верств населення за рахунок підпорядкування їх інтересів інтересам усього суспільства (наприклад: частина громадян не хоче приватизувати землю, інші хочуть - шукають вихід, політику компромісу).
забезпечення соціально-економічного та соціально-політичного розвитку всього суспільства та окремої особи, ствердження на практиці прав громадян.
Політика – це одна з найважливіших сфер життєдіяльності суспільства, взаємин різних соціальних груп та індивідів щодо утримання й реалізації влади задля здійснення своїх суспільно значущих інтересів і потреб, вироблення обов’язкових для всього суспільства рішень.
залучення громадян до участі в політиці;
раціоналізація конфліктів і суперечностей, спрямування їх у русло цивілізованого діалогу громадян і держави
формування ціннісних орієнтирів соціального прогресу
конституювання відносин, дій суб’єктів і стану об’єктів політичного процесу
примус в інтересах окремих верств населення або всього суспільства в цілому
задоволення владно значущих інтересів усіх груп і верств суспільства
соціалізація особистості
забезпечення послідовності та інноваційності (оновлюваності) соціального розвитку як суспільства в цілому, так і окремої людини
Функції політики засвідчують її всеосяжний характер, неперервний вплив на суспільство й неперехідне значення для регулювання суспільних відносин. Політика тісно пов’язана з різними сферами суспільного життя: економікою, мораллю, правом, релігією, культурою, екологією тощо.