
- •Тема 1. Політологія як наука
- •Політологія як наука. Предмет політології.
- •Категорії та закономірності політології як науки.
- •Система методів політологічного пізнання.
- •Місце політології в системі суспільно-гуманітарних наук.
- •Основні завдання та функції політології.
- •Політологія як самостійна наукова дисципліна.
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі. Місце політології в Україні.
- •Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •Основні етапи розвитку політичної науки.
- •Теоретичний та прикладний аспекти сучасної політичної науки.
- •Тема 2. Політика як суспільне явище
- •Сутнісні ознаки категорії «політика».
- •Основні види та напрямки політики.
- •Причини виникнення політики в суспільстві
- •Функції політики в суспільстві
- •Політика як наука і мистецтво. Наведіть приклади з політичного життя.
- •Взаємозв’язок політики і економіки як механізмів регуляції суспільного життя. Особливості їхнього прояву в Україні.
- •Поняття національної проблеми, причини її появи та основні форми її розв’язання
- •Поняття “етнос”, “національність”, “нація”
- •Соціальна політика.
- •Політична діяльність та її основні форми.
- •Активна та пасивна політична позиція особи.
- •Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •Конституція України про політичні права та свободи людини і громадянина і практика їх реалізації.
- •Міжнародна політика. Україна в системі сучасних міжнародних відносин.
- •Особистість як об’єкт і суб’єкт політики.
- •Реалізація політичних прав громадянина в сучасній Україні.
- •Політична участь та її основні форми. Фактори, що визначають види політичної участі.
- •Політичне відчуження та його прояви.
- •Типи особистостей по відношенню до політики.
- •Політична активність українського суспільства
- •Політичний менеджмент. Особливості в сучасній Україні.
- •Політичний маркетинг. Особливості в сучасній Україні.
- •Поняття, природа та риси політичної влади.
- •Виникнення влади
- •Політична влада та її функції
- •Основні концепції влади.
- •Теорія розподілу влади, її сутність та значення.
- •Влада і насильство.
- •Легітимність політичної влади. Типи легітимності.
- •Сучасні джерела легітимності політичної влади.
- •Централізація та децентралізація влади.
- •43. Шляхи досягнення влади.
- •44. Первинні і вторинні суб’єкти влади, їх характеристика.
- •45.Політична еліта в Україні: особливості формування.
- •46. Політична влада в сучасній Україні, її характеристика та особливості.
- •47. Основні різновиди політичної влади.
- •48. Концепція влади м. Вебера, її актуальність.
- •49. Влада і власність, їх єдність і взаємообумовленість
- •Тема 4. Політична система
- •Поняття і структура політичної системи.
- •Політична система та її функції. Назвіть найважливіші з функцій політичної системи України.
- •Типологія політичних систем. Які основні типи політичної системи вирізняють у сучасній західній політичній науці?
- •Політична система України, її особливості та структура.
- •Поняття держави, її характерні риси та атрибути.
- •Держава - базовий інститут політичної системи.
- •Основні теорії походження держави.
- •Функції держави та структура держаної влади.
- •Правова держава та її основні ознаки.
- •Соціальна держава. Передумови, необхідні для формування соціальної держави.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Типологічні ознаки сучасної української держави.
- •Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки.
- •64. Умови формування і функціонування громадянського суспільства.
- •Становлення громадянського суспільства в Україні.
- •Основні відмінності громадянського суспільства від держави.
- •Тема 5. Політичні режими
- •Поняття політичного режиму. Типи політичних режимів.
- •Демократія: сутність, її види та форми, гарантії.
- •Визначте спільні риси й відмінності у функціонуванні тоталітарного та авторитарного політичних режимів.
- •Поняття авторитарного режиму
- •Поняття сучасної та античної демократії.
- •Тоталітаризм як історичний і політичний феномен. Ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •Причини виникнення тоталітаризму.
- •Позитивні та негативні характеристики демократії.
- •Політичні режими в Україні протягом хх століття.
- •Умови та напрямки трансформації недемократичних політичних режимів в демократичні.
- •Особливості сучасного політичного режиму в Україні. Труднощі посткомуністичної трансформації.
- •Тема 6. Політичні партії та партійні системи
- •Партія як політичний інститут, визначення та еволюція політичних партій.
- •Основні ознаки та функції політичних партій.
- •Критерії класифікації політичних партій. Типи політичних партій.
- •Місце політичних партій у політичній системі суспільства.
- •Сутність і типи партійних систем. Основні фактори їх формування.
- •Політичні партії і громадські організації.
- •Опозиція і її роль в політичному житті. Значення опозиції в сучасній Україні.
- •Політичні партії правої та правоцентристської орієнтації в Україні. Сучасний стан.
- •Політичні партії центристської спрямованості в Україні. Сучасний стан.
- •Політичні партії лівої орієнтації в Україні. Сучасний стан.
- •Поняття та типи груп тиску.
- •Функції і методи груп тиску.
- •Політична практика лобізму.
- •Партійні системи: сутність, зміст, типологія. Особливості формування партійних систем в сучасній Україні.
- •Тема 7. Політична культура та політична соціалізація
- •Структура політичної культури.
- •92.Типи політичних культур (за г. Алмондом та с. Вербою).
- •Політичні субкультури. Молодіжна субкультура. Особливості субкультури в Україні.
- •Значення політичної культури для розвитку демократичного суспільства.
- •Вплив національних політичних традицій на політичну культуру в Україні.
- •Політична соціалізація особи: сутність, фактори, механізми.
- •Політична культура в сучасній Україні: традиції та інновації.
- •Функції політичної культури.
- •Політичні міфи та стереотипи.
- •Порівняльний аналіз західної і східної політичної культури.
- •Тема 8. Політичне лідерство
- •Політичне лідерство та його обґрунтування в політології.
- •Теорії політичного лідерства.
- •Сутність і типологія політичних лідерів.
- •Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •Поняття сучасного політичного лідера.
- •Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичних лідерів в сучасній Україні
- •Сутність політичного лідерства та його функції.
- •Фактори, які найбільше впливають на характер політичного лідерства.
- •Чи поділяєте Ви точку зору, відповідно якій часи великих політичних лідерів пройшли? Обґрунтуйте своє бачення.
- •Характеристика харизматичного лідера та його роль в політиці.
- •Тема 9. Політична свідомість та ідеологія
- •Політична свідомість: поняття, структура, функції.
- •Особливості ідеологічного плюралізму в Україні.
- •Роль і місце засобів масової інформації у формуванні громадської думки.
- •Поняття лібералізму та неолібералізму.
- •Класичний консерватизм і неоконсерватизм.
- •Консервативні ідеї на Заході
- •Націоналізм як політична доктрина.
- •Марксизм як політична доктрина.
- •Основні цінності в соціал-демократичній політичній ідеології.
- •Політичний екстремізм та тероризм.
- •Фашизм та неофашизм. “живучість” фашистської ідеології.
- •Основні риси ідеології анархізму.
- •Роль політико-ідеологічних доктрин для України. Яка ідеологія потрібна Україні?
- •Тема 10. Історія політичних вчень
- •Основні політичні ідеї, які вплинули на розвиток суспільства.
- •Ідеї Платона (“Ідеальна держава”) - підґрунтя тоталітаризму
- •Політичні погляди Аристотеля та їх актуальність сьогодні.
- •Суспільно-політична думка Середньовіччя .
- •Політичні погляди н. Макіавеллі. “Макіавеллізм” як політична доктрина.
- •Співвідношення політики і моралі в творах н. Макіавеллі.
- •Основні ідеї просвітників та їх значення.
- •Основні політичні ідеї т. Гоббса. Їх актуальність.
- •Значення політичних ідей Дж. Локка для розвитку демократичних правових держав світу.
- •Вчення ш. Монтеск’є про розподіл влади. Актуальність його вчень для сучасної України.
- •Основні політичні ідеї ж. Ж. Руссо.
- •Політико-правові вчення і. Канта та г. Гегеля.
- •Політичні теорії в. Парето та г. Моски.
- •Політичні погляди м. Вебера.
- •Ранні пам’ятки політичної думки Київської держави (хі-хVст.).
- •Політичні ідеї представників Кирило-Мефодіївського братства.
- •М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні.
- •Політичні погляди м. Грушевського.
- •Політичні погляди в. Липинського.
- •Політичні погляди д. Донцова.
Марксизм як політична доктрина.
Маркси́зм — філософське, економічне і політичне вчення, ідеологічною метою якого є покращення суспільства й побудова комунізму. Вчення позиціонує себе як ідеологія робітничого руху. Основоположниками марксизму, який зародився в другій половині 19 ст., були Карл Маркс і Фрідріх Енгельс. Філософською основою марксизму є матеріалістичний погляд на історію, історичний матеріалізм, який в свою чергу базується на діалектичному матеріалізмі. Марксизм проголошує неминучість загибелі капіталізму від рук пролетаріату і встановлення безкласового суспільства. В тій чи іншій формі він є ідеологією численних політичних течій та рухів й партій, які називаються марксистськими: соціал-демократії, комуністичного руху, анархізму. Зокрема, у формі марксизму-ленінізму він був офіційною доктриною Радянського Союзу та країн соціалістичного табору. Марксизм є також основою філософських, економічних і політичних теорій 20 та 21 ст., безпосередньо не пов'язаних із робітничим рухом: нео-марксизму, фрейдо-марксизму тощо.
Ідеологія марксизму значно вплинула на розвиток історичних подій у другій половині 19 ст. та у 20 ст., і зберігає своє значення у 21 ст. Впродовж 20 ст. вона проголошувалася офіційною в багатьох країнах світу, зокрема в Радянському Союзі та у формі маоїзму в Китайській Народній Республіці.
Зміст вчення: спираючись на спадщину німецької класичної філософії, англійської політекономії і французького утопічного соціалізму, Карл Маркс та Фрідріх Енгельс розробили матеріалістичний погляд на історію, теорію доданої вартості як економічну основу капіталізму й вчення про комунізм — безкласове суспільство, що неминуче прийде на зміну капіталізму. Роль могильника капіталізму марксизм відводить пролетаріату.В часи, коли жив Маркс, не було таких понять як «глобалізація», «споживацтво», «постіндустріальне суспільство», «інформаційне суспільство», не було масового «експорту» технологій та перенесення транснаціональними корпораціями виробництва у країни з дешевою робочою силою. Тому у наукових працях Маркса та Енгельса немає відповідей на деякі гострі проблеми сучасної світової економіки.
Основні цінності в соціал-демократичній політичній ідеології.
Соціалізм (від латинськ. Суспільний) – вчення і теорії які стверджують ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці на основі соціально забезпеченої свободи особистості.
соціал-демократична ідеологія – соціально-політичне вчення і течія орієнтована на еволюційний розвиток, демократичний соціалізм і його досягнення шляхом поступових реформ.
Риси: = матеріалістичне трактування суспільного життя, = аналіз суспільних явищ з позиції інтересів трудящих, всього народу = гуманістичний характер цілей = соціальний колективізм = історичний оптимізм
Основні політичні ідеї –
= заперечення будь-якої диктатури як форми політичної влади
демократичний парламентаризм
політичний плюралізм і консенсус при розв’язанні важливих проблем
пріоритет мирних демократичних засобів, досягнення поставленої мети
державне (але не надмірне) регулювання економіки і розвиток ринкових механізмів
відданість концепції соціальної захищеності трудящих мас
орієнтація на мирне співіснування різних держав та їх достатню безпеку
Це впливова сила в робітничому і демократичному русі багатьох країн. (нараховується близько 80 партій соціал-демократичної орієнтації з 20 млн. членами), насамперед у Західній Європі
Вплив: вирішення глобальних проблем: забезпечення миру і міжнародної безпеки, поліпшення відносин між Зах. Та Сх.., ліквідація колоніалізму й расизму, збереження навколишнього середовища; міжнародна співпраця; зміна уряду на основі народного волевиявлення; стимулювання торгівлі між різними країнами; стимулювання інфляції; створення робочих місць; підготовка нових та перепідготовка старих кадрів.