
- •Тема 1. Політологія як наука
- •Політологія як наука. Предмет політології.
- •Категорії та закономірності політології як науки.
- •Система методів політологічного пізнання.
- •Місце політології в системі суспільно-гуманітарних наук.
- •Основні завдання та функції політології.
- •Політологія як самостійна наукова дисципліна.
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі. Місце політології в Україні.
- •Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •Основні етапи розвитку політичної науки.
- •Теоретичний та прикладний аспекти сучасної політичної науки.
- •Тема 2. Політика як суспільне явище
- •Сутнісні ознаки категорії «політика».
- •Основні види та напрямки політики.
- •Причини виникнення політики в суспільстві
- •Функції політики в суспільстві
- •Політика як наука і мистецтво. Наведіть приклади з політичного життя.
- •Взаємозв’язок політики і економіки як механізмів регуляції суспільного життя. Особливості їхнього прояву в Україні.
- •Поняття національної проблеми, причини її появи та основні форми її розв’язання
- •Поняття “етнос”, “національність”, “нація”
- •Соціальна політика.
- •Політична діяльність та її основні форми.
- •Активна та пасивна політична позиція особи.
- •Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •Конституція України про політичні права та свободи людини і громадянина і практика їх реалізації.
- •Міжнародна політика. Україна в системі сучасних міжнародних відносин.
- •Особистість як об’єкт і суб’єкт політики.
- •Реалізація політичних прав громадянина в сучасній Україні.
- •Політична участь та її основні форми. Фактори, що визначають види політичної участі.
- •Політичне відчуження та його прояви.
- •Типи особистостей по відношенню до політики.
- •Політична активність українського суспільства
- •Політичний менеджмент. Особливості в сучасній Україні.
- •Політичний маркетинг. Особливості в сучасній Україні.
- •Поняття, природа та риси політичної влади.
- •Виникнення влади
- •Політична влада та її функції
- •Основні концепції влади.
- •Теорія розподілу влади, її сутність та значення.
- •Влада і насильство.
- •Легітимність політичної влади. Типи легітимності.
- •Сучасні джерела легітимності політичної влади.
- •Централізація та децентралізація влади.
- •43. Шляхи досягнення влади.
- •44. Первинні і вторинні суб’єкти влади, їх характеристика.
- •45.Політична еліта в Україні: особливості формування.
- •46. Політична влада в сучасній Україні, її характеристика та особливості.
- •47. Основні різновиди політичної влади.
- •48. Концепція влади м. Вебера, її актуальність.
- •49. Влада і власність, їх єдність і взаємообумовленість
- •Тема 4. Політична система
- •Поняття і структура політичної системи.
- •Політична система та її функції. Назвіть найважливіші з функцій політичної системи України.
- •Типологія політичних систем. Які основні типи політичної системи вирізняють у сучасній західній політичній науці?
- •Політична система України, її особливості та структура.
- •Поняття держави, її характерні риси та атрибути.
- •Держава - базовий інститут політичної системи.
- •Основні теорії походження держави.
- •Функції держави та структура держаної влади.
- •Правова держава та її основні ознаки.
- •Соціальна держава. Передумови, необхідні для формування соціальної держави.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Типологічні ознаки сучасної української держави.
- •Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки.
- •64. Умови формування і функціонування громадянського суспільства.
- •Становлення громадянського суспільства в Україні.
- •Основні відмінності громадянського суспільства від держави.
- •Тема 5. Політичні режими
- •Поняття політичного режиму. Типи політичних режимів.
- •Демократія: сутність, її види та форми, гарантії.
- •Визначте спільні риси й відмінності у функціонуванні тоталітарного та авторитарного політичних режимів.
- •Поняття авторитарного режиму
- •Поняття сучасної та античної демократії.
- •Тоталітаризм як історичний і політичний феномен. Ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •Причини виникнення тоталітаризму.
- •Позитивні та негативні характеристики демократії.
- •Політичні режими в Україні протягом хх століття.
- •Умови та напрямки трансформації недемократичних політичних режимів в демократичні.
- •Особливості сучасного політичного режиму в Україні. Труднощі посткомуністичної трансформації.
- •Тема 6. Політичні партії та партійні системи
- •Партія як політичний інститут, визначення та еволюція політичних партій.
- •Основні ознаки та функції політичних партій.
- •Критерії класифікації політичних партій. Типи політичних партій.
- •Місце політичних партій у політичній системі суспільства.
- •Сутність і типи партійних систем. Основні фактори їх формування.
- •Політичні партії і громадські організації.
- •Опозиція і її роль в політичному житті. Значення опозиції в сучасній Україні.
- •Політичні партії правої та правоцентристської орієнтації в Україні. Сучасний стан.
- •Політичні партії центристської спрямованості в Україні. Сучасний стан.
- •Політичні партії лівої орієнтації в Україні. Сучасний стан.
- •Поняття та типи груп тиску.
- •Функції і методи груп тиску.
- •Політична практика лобізму.
- •Партійні системи: сутність, зміст, типологія. Особливості формування партійних систем в сучасній Україні.
- •Тема 7. Політична культура та політична соціалізація
- •Структура політичної культури.
- •92.Типи політичних культур (за г. Алмондом та с. Вербою).
- •Політичні субкультури. Молодіжна субкультура. Особливості субкультури в Україні.
- •Значення політичної культури для розвитку демократичного суспільства.
- •Вплив національних політичних традицій на політичну культуру в Україні.
- •Політична соціалізація особи: сутність, фактори, механізми.
- •Політична культура в сучасній Україні: традиції та інновації.
- •Функції політичної культури.
- •Політичні міфи та стереотипи.
- •Порівняльний аналіз західної і східної політичної культури.
- •Тема 8. Політичне лідерство
- •Політичне лідерство та його обґрунтування в політології.
- •Теорії політичного лідерства.
- •Сутність і типологія політичних лідерів.
- •Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •Поняття сучасного політичного лідера.
- •Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичних лідерів в сучасній Україні
- •Сутність політичного лідерства та його функції.
- •Фактори, які найбільше впливають на характер політичного лідерства.
- •Чи поділяєте Ви точку зору, відповідно якій часи великих політичних лідерів пройшли? Обґрунтуйте своє бачення.
- •Характеристика харизматичного лідера та його роль в політиці.
- •Тема 9. Політична свідомість та ідеологія
- •Політична свідомість: поняття, структура, функції.
- •Особливості ідеологічного плюралізму в Україні.
- •Роль і місце засобів масової інформації у формуванні громадської думки.
- •Поняття лібералізму та неолібералізму.
- •Класичний консерватизм і неоконсерватизм.
- •Консервативні ідеї на Заході
- •Націоналізм як політична доктрина.
- •Марксизм як політична доктрина.
- •Основні цінності в соціал-демократичній політичній ідеології.
- •Політичний екстремізм та тероризм.
- •Фашизм та неофашизм. “живучість” фашистської ідеології.
- •Основні риси ідеології анархізму.
- •Роль політико-ідеологічних доктрин для України. Яка ідеологія потрібна Україні?
- •Тема 10. Історія політичних вчень
- •Основні політичні ідеї, які вплинули на розвиток суспільства.
- •Ідеї Платона (“Ідеальна держава”) - підґрунтя тоталітаризму
- •Політичні погляди Аристотеля та їх актуальність сьогодні.
- •Суспільно-політична думка Середньовіччя .
- •Політичні погляди н. Макіавеллі. “Макіавеллізм” як політична доктрина.
- •Співвідношення політики і моралі в творах н. Макіавеллі.
- •Основні ідеї просвітників та їх значення.
- •Основні політичні ідеї т. Гоббса. Їх актуальність.
- •Значення політичних ідей Дж. Локка для розвитку демократичних правових держав світу.
- •Вчення ш. Монтеск’є про розподіл влади. Актуальність його вчень для сучасної України.
- •Основні політичні ідеї ж. Ж. Руссо.
- •Політико-правові вчення і. Канта та г. Гегеля.
- •Політичні теорії в. Парето та г. Моски.
- •Політичні погляди м. Вебера.
- •Ранні пам’ятки політичної думки Київської держави (хі-хVст.).
- •Політичні ідеї представників Кирило-Мефодіївського братства.
- •М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні.
- •Політичні погляди м. Грушевського.
- •Політичні погляди в. Липинського.
- •Політичні погляди д. Донцова.
Консервативні ідеї на Заході
Консервативні ідеї свідчили про можливість збереження традиційних правил враховуючи реалії, що змінюються, присосовуватись до них. Саме необхідність присосування дол реалій призвела до полярності консервативних ідей. Так при розквіті капіталізму він відсоював ідеї вільної конкуренції, а після великої економічної кризи – державне регулювання економікою.
За часів «класичного консерватизму» його прихильники виступали проти ідей технократії, неподільного панування ринку, - під такими гаслами буржуазія почала боротьбу з феодалізмом. Вони закликали до відновлення монархії та відродження традиційних цінностей феодально-аристократичного устрою: «гармонії» і «порядку» середньовіччя, селянських громад, сім'ї, школи, церкви, тобто всього того, що, на їхній погляд, об'єднувало суспільство, забезпечувало його єдність та наступність у розвитку.
Зміцнення позицій неоконсерватизму в науці та ідеології відбувалося одночасно з посиленням відповідних ідей та настроїв у політичному житті. Особливо яскраво це виявилося в США та Великобританії, де Р. Рейган і М. Тетчер, що виступали з позицій нового, жорсткого консерватизму, досить швидко завоювали лідируючі позиції у своїх партіях, а потім і перемогли на виборах.
Неоконсерватизм – проголошує необхідність сильної влади, сильної позиції держави, обмеження індивідуалізму способи зміцнення політичної та духовної єдності нації, збереження її самобутності
Уже сама тільки тривалість їх перебування при владі (8 років і 11,5 років) свідчить про силу нової течії та потенціал, котрий вона мала з самого початку. Про це говорять і поняття «рейганоміка» та «тетчеризм», що міцно увійшли в політичний словник 80-х років і стали загальновизнаними символами сучасного консерватизму
Націоналізм як політична доктрина.
Націоналізм (фр. nationalisme) - ідеологія і напрямок політики, базовим принципом якої є теза про цінність нації як вищої форми суспільної єдності і її первинності в державотворчі процеси.
Націоналізм - це насамперед ідеологія, яка включає наступні елементи:
=Існування націй. Націоналізм постулює, що людство законами природи поділено на фундаментальні одиниці - автономні та самодостатні нації, які відрізняються набором певних об'єктивних характеристик.
=Суверенне право нації на самовизначення. Національні проекти можуть здійснюватися тільки у власній державі. Нація має право сформувати свою державу, яка має включати в себе всіх членів нації . Для кожної безперервної територіально-адміністративної одиниці політичні кордони повинні збігатися з культурно-етнічними. Таким чином, нація має вищої (суверенної) владою над чітко обмеженою територією, в межах якої проживає досить однорідне населення.
=Первинність нації в державотворчі процеси. Нація є джерелом всієї політичної влади. Єдиним легітимним типом уряду є національне самоврядування. Кожен член нації має право безпосередньо брати участь в політичному процесі. Тим самим націоналізм символічно прирівнює народ до еліти.
=Національна самоідентифікація. Націоналізм вважає необхідною спільність мови та культури для всього населення в межах єдиної адміністративно-територіальної одиниці. Люди ототожнюють себе з нацією заради свобод і самореалізації. З іншого боку, нація гарантує членство і самоідентифікацію навіть тим, хто не відчуває себе частиною жодної іншої групи.
=Солідарність. Однаковість досягається за рахунок об'єднання людей на грунті любові й братерства, а не шляхом нав'язування певної культури. Важливо, щоб члени нації відчували узи солідарності та діяли не однаково, а в унісон, порівнювати свої зусилля з устремліннями інших.
=Нація як вища цінність. Відданість індивіда національному державі понад індивідуальних чи інших групових інтересів. Завдання громадян - підтримувати легітимність своєї держави. Зміцнення національної держави є головною умовою для загальної свободи і гармонії.
-Загальна освіта. Люди, що складають націю, повинні мати доступ до освіти, яка необхідна для участі в житті сучасного суспільства.
Націоналізм підкреслює відмінності, колорит і індивідуальність націй. Ці відмінні риси носять культурно-етнічний характер. Національна самосвідомість сприяє ідентифікації існуючих іноземних вкраплень в культуру і раціональному аналізу перспектив подальшого запозичення з інших культур на благо своєї нації .