- •Тема 1. Політологія як наука
- •Політологія як наука. Предмет політології.
- •Категорії та закономірності політології як науки.
- •Система методів політологічного пізнання.
- •Місце політології в системі суспільно-гуманітарних наук.
- •Основні завдання та функції політології.
- •Політологія як самостійна наукова дисципліна.
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі. Місце політології в Україні.
- •Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •Основні етапи розвитку політичної науки.
- •Теоретичний та прикладний аспекти сучасної політичної науки.
- •Тема 2. Політика як суспільне явище
- •Сутнісні ознаки категорії «політика».
- •Основні види та напрямки політики.
- •Причини виникнення політики в суспільстві
- •Функції політики в суспільстві
- •Політика як наука і мистецтво. Наведіть приклади з політичного життя.
- •Взаємозв’язок політики і економіки як механізмів регуляції суспільного життя. Особливості їхнього прояву в Україні.
- •Поняття національної проблеми, причини її появи та основні форми її розв’язання
- •Поняття “етнос”, “національність”, “нація”
- •Соціальна політика.
- •Політична діяльність та її основні форми.
- •Активна та пасивна політична позиція особи.
- •Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •Конституція України про політичні права та свободи людини і громадянина і практика їх реалізації.
- •Міжнародна політика. Україна в системі сучасних міжнародних відносин.
- •Особистість як об’єкт і суб’єкт політики.
- •Реалізація політичних прав громадянина в сучасній Україні.
- •Політична участь та її основні форми. Фактори, що визначають види політичної участі.
- •Політичне відчуження та його прояви.
- •Типи особистостей по відношенню до політики.
- •Політична активність українського суспільства
- •Політичний менеджмент. Особливості в сучасній Україні.
- •Політичний маркетинг. Особливості в сучасній Україні.
- •Поняття, природа та риси політичної влади.
- •Виникнення влади
- •Політична влада та її функції
- •Основні концепції влади.
- •Теорія розподілу влади, її сутність та значення.
- •Влада і насильство.
- •Легітимність політичної влади. Типи легітимності.
- •Сучасні джерела легітимності політичної влади.
- •Централізація та децентралізація влади.
- •43. Шляхи досягнення влади.
- •44. Первинні і вторинні суб’єкти влади, їх характеристика.
- •45.Політична еліта в Україні: особливості формування.
- •46. Політична влада в сучасній Україні, її характеристика та особливості.
- •47. Основні різновиди політичної влади.
- •48. Концепція влади м. Вебера, її актуальність.
- •49. Влада і власність, їх єдність і взаємообумовленість
- •Тема 4. Політична система
- •Поняття і структура політичної системи.
- •Політична система та її функції. Назвіть найважливіші з функцій політичної системи України.
- •Типологія політичних систем. Які основні типи політичної системи вирізняють у сучасній західній політичній науці?
- •Політична система України, її особливості та структура.
- •Поняття держави, її характерні риси та атрибути.
- •Держава - базовий інститут політичної системи.
- •Основні теорії походження держави.
- •Функції держави та структура держаної влади.
- •Правова держава та її основні ознаки.
- •Соціальна держава. Передумови, необхідні для формування соціальної держави.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Типологічні ознаки сучасної української держави.
- •Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки.
- •64. Умови формування і функціонування громадянського суспільства.
- •Становлення громадянського суспільства в Україні.
- •Основні відмінності громадянського суспільства від держави.
- •Тема 5. Політичні режими
- •Поняття політичного режиму. Типи політичних режимів.
- •Демократія: сутність, її види та форми, гарантії.
- •Визначте спільні риси й відмінності у функціонуванні тоталітарного та авторитарного політичних режимів.
- •Поняття авторитарного режиму
- •Поняття сучасної та античної демократії.
- •Тоталітаризм як історичний і політичний феномен. Ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •Причини виникнення тоталітаризму.
- •Позитивні та негативні характеристики демократії.
- •Політичні режими в Україні протягом хх століття.
- •Умови та напрямки трансформації недемократичних політичних режимів в демократичні.
- •Особливості сучасного політичного режиму в Україні. Труднощі посткомуністичної трансформації.
- •Тема 6. Політичні партії та партійні системи
- •Партія як політичний інститут, визначення та еволюція політичних партій.
- •Основні ознаки та функції політичних партій.
- •Критерії класифікації політичних партій. Типи політичних партій.
- •Місце політичних партій у політичній системі суспільства.
- •Сутність і типи партійних систем. Основні фактори їх формування.
- •Політичні партії і громадські організації.
- •Опозиція і її роль в політичному житті. Значення опозиції в сучасній Україні.
- •Політичні партії правої та правоцентристської орієнтації в Україні. Сучасний стан.
- •Політичні партії центристської спрямованості в Україні. Сучасний стан.
- •Політичні партії лівої орієнтації в Україні. Сучасний стан.
- •Поняття та типи груп тиску.
- •Функції і методи груп тиску.
- •Політична практика лобізму.
- •Партійні системи: сутність, зміст, типологія. Особливості формування партійних систем в сучасній Україні.
- •Тема 7. Політична культура та політична соціалізація
- •Структура політичної культури.
- •92.Типи політичних культур (за г. Алмондом та с. Вербою).
- •Політичні субкультури. Молодіжна субкультура. Особливості субкультури в Україні.
- •Значення політичної культури для розвитку демократичного суспільства.
- •Вплив національних політичних традицій на політичну культуру в Україні.
- •Політична соціалізація особи: сутність, фактори, механізми.
- •Політична культура в сучасній Україні: традиції та інновації.
- •Функції політичної культури.
- •Політичні міфи та стереотипи.
- •Порівняльний аналіз західної і східної політичної культури.
- •Тема 8. Політичне лідерство
- •Політичне лідерство та його обґрунтування в політології.
- •Теорії політичного лідерства.
- •Сутність і типологія політичних лідерів.
- •Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •Поняття сучасного політичного лідера.
- •Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичних лідерів в сучасній Україні
- •Сутність політичного лідерства та його функції.
- •Фактори, які найбільше впливають на характер політичного лідерства.
- •Чи поділяєте Ви точку зору, відповідно якій часи великих політичних лідерів пройшли? Обґрунтуйте своє бачення.
- •Характеристика харизматичного лідера та його роль в політиці.
- •Тема 9. Політична свідомість та ідеологія
- •Політична свідомість: поняття, структура, функції.
- •Особливості ідеологічного плюралізму в Україні.
- •Роль і місце засобів масової інформації у формуванні громадської думки.
- •Поняття лібералізму та неолібералізму.
- •Класичний консерватизм і неоконсерватизм.
- •Консервативні ідеї на Заході
- •Націоналізм як політична доктрина.
- •Марксизм як політична доктрина.
- •Основні цінності в соціал-демократичній політичній ідеології.
- •Політичний екстремізм та тероризм.
- •Фашизм та неофашизм. “живучість” фашистської ідеології.
- •Основні риси ідеології анархізму.
- •Роль політико-ідеологічних доктрин для України. Яка ідеологія потрібна Україні?
- •Тема 10. Історія політичних вчень
- •Основні політичні ідеї, які вплинули на розвиток суспільства.
- •Ідеї Платона (“Ідеальна держава”) - підґрунтя тоталітаризму
- •Політичні погляди Аристотеля та їх актуальність сьогодні.
- •Суспільно-політична думка Середньовіччя .
- •Політичні погляди н. Макіавеллі. “Макіавеллізм” як політична доктрина.
- •Співвідношення політики і моралі в творах н. Макіавеллі.
- •Основні ідеї просвітників та їх значення.
- •Основні політичні ідеї т. Гоббса. Їх актуальність.
- •Значення політичних ідей Дж. Локка для розвитку демократичних правових держав світу.
- •Вчення ш. Монтеск’є про розподіл влади. Актуальність його вчень для сучасної України.
- •Основні політичні ідеї ж. Ж. Руссо.
- •Політико-правові вчення і. Канта та г. Гегеля.
- •Політичні теорії в. Парето та г. Моски.
- •Політичні погляди м. Вебера.
- •Ранні пам’ятки політичної думки Київської держави (хі-хVст.).
- •Політичні ідеї представників Кирило-Мефодіївського братства.
- •М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні.
- •Політичні погляди м. Грушевського.
- •Політичні погляди в. Липинського.
- •Політичні погляди д. Донцова.
Тема 9. Політична свідомість та ідеологія
Політична свідомість: поняття, структура, функції.
Політична свідомість — опосередковане відображення політичного життя, формування, розвиток, задоволення інтересів та потреб політичних суб'єктів, а також сукупність поглядів, оцінок, установок, які відображають політико-владні відносини.
Структурно політична свідомість включає такі аспекти:
• політико-психологічний — настрої, почуття, наміри, установки, мотиви, переконання, воля та ін.;
• політико-ідеологічний — цінності, ідеали, ідеї, доктрини, погляди, концепції, теорії;
• політико-діевий — свідомість консервативна, ліберальна, радикальна, реформістська та ін.
Основні функції політичної свідомості:
• пізнавальна — система знань про політичну дійсність загалом;
• оцінювальна — забезпечення і сприяння орієнтації у політичному житті на основі оцінювання політичних подій;
• регулятивна — орієнтування стосовно участі у політичному житті;
• інтегруюча — сприяння об'єднанню окремих соціальних груп, суб'єктів політичного процесу на основі спільних ідей, цінностей, установок;
• прогностична — передбачення особливостей розвитку політичного процесу, подій;
• нормативна — створення загальноприйнятого образу майбутнього.
Особливості ідеологічного плюралізму в Україні.
ідеологічний плюралізм -відмінна ознака правової держави. Без такого плюралізму вона простонемислима. Функціонуючи в умовах такого плюралізму, різноманітні соціальні сили, в особі своїх політичних організацій, ведуть боротьбу за владу в державі цивілізованими методами, у чесному політичному протиборстві зі своїми супротивниками. Ідеологічний плюралізм забезпечує їм можливість вільно викладати свої програмні установки, безперешкодно проводити пропаганду й агітацію на користь своїх ідеологічних концепцій.
ідеологічний плюралізм є вираженням і уособленням демократизму товариства, дозволяє кожному його члену самому вирішувати питання про свою схильність до тієї чи іншої політичної організації таідеологічної упередженості. Звідси стає зрозумілим, чому держава неповинна нав'язувати суспільству якусь одну ідеологію або створювати перевагу для тієї чи іншої політичної організації.
Роль і місце засобів масової інформації у формуванні громадської думки.
Історії відомо немало ситуацій, коли під безпосереднім впливом поширеної ЗМІ інформації (дезінформації) владні структури, відповідальні посадові особи змінювали свою позицію, приймали серйозні політичні рішення. Але поширенішим і значущішим є їх опосередкований вплив на погляди, настрої, переконання широкого загалу громадян, на формування громадської думки.
Громадська думка — відображення ставлення народу (в цілому або окремих спільнот) до влади, її діяльності, політики.
Громадська думка може бути єдиною, монолітною, моністичною, виражати волю всього народу, але частіше вона має плюралістичний характер: окремі спільноти (соціальні, етнічні, професійні, вікові) можуть мати свої підходи, погляди та вимоги. Тоді постає питання про формування громадської думки більшості на основі узгодження поглядів, досягнення консенсусу між різними верствами населення.
Розуміння ролі громадської думки випливає з теорії народного суверенітету, органічно пов'язане з нею. Народний суверенітет означає повновладдя народу. Щоб суверенність народу мала постійний характер, потрібен постійно діючий механізм формування, виявлення та висловлювання його волі. Таким механізмом і є врахування владою громадської думки.
Характер, спрямованість громадської думки можуть бути неоднозначними. Уявлення, що громадська думка і ЗМІ, які відіграють вагому роль у її формуванні, повинні обов'язково мати антивладну, антиурядову спрямованість, опозиційний характер, надто спрощені. Адже непоодинокі випадки, коли інтереси, дії, кроки влади і народу збігаються.
ЗМІ виконують важливу функцію — громадського, суспільного контролю за діяльністю влади, всіх її гілок, установ, посадових осіб, а в разі виявлення помилок, прорахунків мобілізують громадську думку на боротьбу проти цих явищ. Внаслідок цього нерідко виникають хвилі протесту, які набувають різних форм: публікації на підтримку критичних виступів, депутатських запитів у парламенті, страйки, мітинги, демонстрації, пікетування тощо.
Оскільки головне завдання влади — підпорядкування людей своїй волі, а ЗМІ володіють потужними можливостями впливу на їх свідомість і поведінку, це дає достатні підстави розглядати ЗМІ як «четверту владу».
відомі непоодинокі випадки, коли наполегливість, принциповість ЗМІ змушували відступати навіть вельми авторитетні владні органи.
Впливаючи на владу, формування громадської думки, ЗМІ є важливим інструментом соціального управління, їхня роль особливо залежить від умов діяльності — існуючого політичного режиму.