- •Тема 1. Політологія як наука
- •Політологія як наука. Предмет політології.
- •Категорії та закономірності політології як науки.
- •Система методів політологічного пізнання.
- •Місце політології в системі суспільно-гуманітарних наук.
- •Основні завдання та функції політології.
- •Політологія як самостійна наукова дисципліна.
- •Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі. Місце політології в Україні.
- •Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •Основні етапи розвитку політичної науки.
- •Теоретичний та прикладний аспекти сучасної політичної науки.
- •Тема 2. Політика як суспільне явище
- •Сутнісні ознаки категорії «політика».
- •Основні види та напрямки політики.
- •Причини виникнення політики в суспільстві
- •Функції політики в суспільстві
- •Політика як наука і мистецтво. Наведіть приклади з політичного життя.
- •Взаємозв’язок політики і економіки як механізмів регуляції суспільного життя. Особливості їхнього прояву в Україні.
- •Поняття національної проблеми, причини її появи та основні форми її розв’язання
- •Поняття “етнос”, “національність”, “нація”
- •Соціальна політика.
- •Політична діяльність та її основні форми.
- •Активна та пасивна політична позиція особи.
- •Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •Конституція України про політичні права та свободи людини і громадянина і практика їх реалізації.
- •Міжнародна політика. Україна в системі сучасних міжнародних відносин.
- •Особистість як об’єкт і суб’єкт політики.
- •Реалізація політичних прав громадянина в сучасній Україні.
- •Політична участь та її основні форми. Фактори, що визначають види політичної участі.
- •Політичне відчуження та його прояви.
- •Типи особистостей по відношенню до політики.
- •Політична активність українського суспільства
- •Політичний менеджмент. Особливості в сучасній Україні.
- •Політичний маркетинг. Особливості в сучасній Україні.
- •Поняття, природа та риси політичної влади.
- •Виникнення влади
- •Політична влада та її функції
- •Основні концепції влади.
- •Теорія розподілу влади, її сутність та значення.
- •Влада і насильство.
- •Легітимність політичної влади. Типи легітимності.
- •Сучасні джерела легітимності політичної влади.
- •Централізація та децентралізація влади.
- •43. Шляхи досягнення влади.
- •44. Первинні і вторинні суб’єкти влади, їх характеристика.
- •45.Політична еліта в Україні: особливості формування.
- •46. Політична влада в сучасній Україні, її характеристика та особливості.
- •47. Основні різновиди політичної влади.
- •48. Концепція влади м. Вебера, її актуальність.
- •49. Влада і власність, їх єдність і взаємообумовленість
- •Тема 4. Політична система
- •Поняття і структура політичної системи.
- •Політична система та її функції. Назвіть найважливіші з функцій політичної системи України.
- •Типологія політичних систем. Які основні типи політичної системи вирізняють у сучасній західній політичній науці?
- •Політична система України, її особливості та структура.
- •Поняття держави, її характерні риси та атрибути.
- •Держава - базовий інститут політичної системи.
- •Основні теорії походження держави.
- •Функції держави та структура держаної влади.
- •Правова держава та її основні ознаки.
- •Соціальна держава. Передумови, необхідні для формування соціальної держави.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Типологічні ознаки сучасної української держави.
- •Поняття громадянського суспільства, його основні ознаки.
- •64. Умови формування і функціонування громадянського суспільства.
- •Становлення громадянського суспільства в Україні.
- •Основні відмінності громадянського суспільства від держави.
- •Тема 5. Політичні режими
- •Поняття політичного режиму. Типи політичних режимів.
- •Демократія: сутність, її види та форми, гарантії.
- •Визначте спільні риси й відмінності у функціонуванні тоталітарного та авторитарного політичних режимів.
- •Поняття авторитарного режиму
- •Поняття сучасної та античної демократії.
- •Тоталітаризм як історичний і політичний феномен. Ознаки тоталітарного політичного режиму.
- •Причини виникнення тоталітаризму.
- •Позитивні та негативні характеристики демократії.
- •Політичні режими в Україні протягом хх століття.
- •Умови та напрямки трансформації недемократичних політичних режимів в демократичні.
- •Особливості сучасного політичного режиму в Україні. Труднощі посткомуністичної трансформації.
- •Тема 6. Політичні партії та партійні системи
- •Партія як політичний інститут, визначення та еволюція політичних партій.
- •Основні ознаки та функції політичних партій.
- •Критерії класифікації політичних партій. Типи політичних партій.
- •Місце політичних партій у політичній системі суспільства.
- •Сутність і типи партійних систем. Основні фактори їх формування.
- •Політичні партії і громадські організації.
- •Опозиція і її роль в політичному житті. Значення опозиції в сучасній Україні.
- •Політичні партії правої та правоцентристської орієнтації в Україні. Сучасний стан.
- •Політичні партії центристської спрямованості в Україні. Сучасний стан.
- •Політичні партії лівої орієнтації в Україні. Сучасний стан.
- •Поняття та типи груп тиску.
- •Функції і методи груп тиску.
- •Політична практика лобізму.
- •Партійні системи: сутність, зміст, типологія. Особливості формування партійних систем в сучасній Україні.
- •Тема 7. Політична культура та політична соціалізація
- •Структура політичної культури.
- •92.Типи політичних культур (за г. Алмондом та с. Вербою).
- •Політичні субкультури. Молодіжна субкультура. Особливості субкультури в Україні.
- •Значення політичної культури для розвитку демократичного суспільства.
- •Вплив національних політичних традицій на політичну культуру в Україні.
- •Політична соціалізація особи: сутність, фактори, механізми.
- •Політична культура в сучасній Україні: традиції та інновації.
- •Функції політичної культури.
- •Політичні міфи та стереотипи.
- •Порівняльний аналіз західної і східної політичної культури.
- •Тема 8. Політичне лідерство
- •Політичне лідерство та його обґрунтування в політології.
- •Теорії політичного лідерства.
- •Сутність і типологія політичних лідерів.
- •Принципи висування політичних лідерів в демократичному суспільстві.
- •Поняття сучасного політичного лідера.
- •Критерії оцінки популярності та ефективності діяльності політичних лідерів в сучасній Україні
- •Сутність політичного лідерства та його функції.
- •Фактори, які найбільше впливають на характер політичного лідерства.
- •Чи поділяєте Ви точку зору, відповідно якій часи великих політичних лідерів пройшли? Обґрунтуйте своє бачення.
- •Характеристика харизматичного лідера та його роль в політиці.
- •Тема 9. Політична свідомість та ідеологія
- •Політична свідомість: поняття, структура, функції.
- •Особливості ідеологічного плюралізму в Україні.
- •Роль і місце засобів масової інформації у формуванні громадської думки.
- •Поняття лібералізму та неолібералізму.
- •Класичний консерватизм і неоконсерватизм.
- •Консервативні ідеї на Заході
- •Націоналізм як політична доктрина.
- •Марксизм як політична доктрина.
- •Основні цінності в соціал-демократичній політичній ідеології.
- •Політичний екстремізм та тероризм.
- •Фашизм та неофашизм. “живучість” фашистської ідеології.
- •Основні риси ідеології анархізму.
- •Роль політико-ідеологічних доктрин для України. Яка ідеологія потрібна Україні?
- •Тема 10. Історія політичних вчень
- •Основні політичні ідеї, які вплинули на розвиток суспільства.
- •Ідеї Платона (“Ідеальна держава”) - підґрунтя тоталітаризму
- •Політичні погляди Аристотеля та їх актуальність сьогодні.
- •Суспільно-політична думка Середньовіччя .
- •Політичні погляди н. Макіавеллі. “Макіавеллізм” як політична доктрина.
- •Співвідношення політики і моралі в творах н. Макіавеллі.
- •Основні ідеї просвітників та їх значення.
- •Основні політичні ідеї т. Гоббса. Їх актуальність.
- •Значення політичних ідей Дж. Локка для розвитку демократичних правових держав світу.
- •Вчення ш. Монтеск’є про розподіл влади. Актуальність його вчень для сучасної України.
- •Основні політичні ідеї ж. Ж. Руссо.
- •Політико-правові вчення і. Канта та г. Гегеля.
- •Політичні теорії в. Парето та г. Моски.
- •Політичні погляди м. Вебера.
- •Ранні пам’ятки політичної думки Київської держави (хі-хVст.).
- •Політичні ідеї представників Кирило-Мефодіївського братства.
- •М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні.
- •Політичні погляди м. Грушевського.
- •Політичні погляди в. Липинського.
- •Політичні погляди д. Донцова.
43. Шляхи досягнення влади.
Історично відомі такі шляхи завоювання, досягнення політичної влади: політична реформа; політична революція; контрреволюція; мілітаристський спосіб; різного роду політичні перевороти. Спосіб здобуття влади зумовлює всю подальшу діяльність політичних сил, що прийшли до влади.
Політична реформа - перетворення, зміна, переустрій політичного життя (порядків, інститутів, установ), що здійснюються в основному без змін основ існуючого ладу.
Політична реформа передбачає еволюційний розвиток суспільства і його інститутів влади. Вона являє собою певний крок, етап прогресивного перетворення.
Політична революція - це суспільний рух і переворот, що ставлять за мету повалення старого ладу, встановлення нового режиму шляхом насильницького завоювання політичної влади, здійснення докорінних змін політичного життя суспільства.
Контрреволюція- це боротьба поваленого класу, соціальної групи або прошарку, які сходять з історичної арени, як їхнє реагування на революційну практику.
Мілітаристська форма досягнення влади являє собою захоплення політичної державної влади за допомогою воєнної сили. Це можливо як шляхом завоювання країни ззовні, так і за допомогою застосування воєнної сили всередині країни.
Формою захоплення влади за участю військових є різні політичні перевороти. Ця участь може бути активною, а в разі вдалого перевороту - пасивною. Політичні перевороти - форма насильницької або ненасильницької зміни політичної влади, в результаті якої політичне управління країни переходить до рук нових політичних сил.
Військова змова - форма встановлення влади військовими, яка не обмежена законами, спирається на воєнну силу і виражає насамперед інтереси військовослужбовців, усього військово-промислового комплексу.
44. Первинні і вторинні суб’єкти влади, їх характеристика.
Суб’єкти влади умовно поділяють на первинні і вторинні.
- первинним суб’єктом є народ – носій суверенітету і єдине джерело влади.
Основними суб’єктами є великі групи населення, об’єднанні спільністю корінних інтересів і цілей, неосновними – етнічні групи, релігійні громади тощо.
- вторинними суб’єктами – малі групи, представницькі колективи, партії, асоційовані групи, групи приватних інтересів, тощо.
Суверенним суб’єктом політичної влади є громадянин, наділений правами та обов’язками.
Сукупним (колективним) носієм є сама політична система суспільства.
Об’єкти політичної влади – явища і процеси політичної сфери, на які спрямована дія суб’єктів політики:
- суспільство, класи, етноси, групи, індивіди
- усі сфери суспільного життя (економічна, духовна, соціальна, науково-технічна, тощо суспільство загалом)
Певні суб’єкти і об’єкти влади можуть мінятися місцями в залежності від обставин і ролі.
45.Політична еліта в Україні: особливості формування.
В Україні завжди існувала проблема нац. Політ. Еліти, здатної розв’язувати державотворчі завдання у конкретній історичній ситуації у 20ст.
Комуністичний режим знищив навіть соц грунт для відтворення нац. еліти ЇЇ роль у тогочасному суп-ві викнувала номенклатура. Від початку державного відродження Укр.. до других парламентських виборів правляча еліта формувалася з різних прошарків колишньої номенклатури, а також ж частково з націонал-демократичної опозиції. Еліта того періоду була ідеологічною, бо її діяльність скеровувалась не на здійснення, а на розв’язання необхідності реформ. Цю еліту змінила технократична, рекрутована з промислово –підприємницьких кіл та прагматично зорієнтованих політиків. Ідеологічна та технократична укр. Еліти вважаються квазіелітою, оскільки їм не вдалося провести позитивних, соціальних перетворень. Отже, процес формування справжньої еліти тільки розпочинається. Розробки теорії еліт в Україні тільки розпочинається. Розробки теорії еліт в Україні пов’язана з іменами Донцова та Липинського. Донців виділяє “Ініціативну меншість”(еліту) та “пасивний чинник нації”(народ). Еліта не тільки формулює певну ідею, а мобілізує народ на її здійснення. Концепція національної аристократії Липинського виходить з того, що націю творить активна серед етнографічної єдності група, що об’єднує всіх навколо політ. цінностей.