40. Документація і облікові регістри для відображення інформації про нематеріальні активи.

Облікові регістри — це носії інформації встановленої форми і змісту, призначені для реєстрації, відображення, накопичення, групування й узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними первинними документами, на рахунках бухгалтерського обліку.

Записи господарських операцій у регістрах називаються обліковою реєстрацією.

Для обліку та реєстрації господарських операцій підприємства застосовують різноманітні за формою, змістом, способом відображення і нагромадження інформації облікові регістри. Склад облікових регістрів залежить від прийнятої на підприємстві форми бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку за зовнішнім виглядом використовують такі облікові регістри: книги, журнали, відомості, картки, машинограми, окремі листки.

41. Визначення, оцінка, переоцінка нематеріальних активів

первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов’язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їхніх можливостей і строку використання, які будуть сприяти збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигід. Витрати, які здійснюються для підтримки об’єкта в придатному для використання стані й одержання спочатку певного розміру майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду (п. 18 П(С)БО 8) Переоцінка нематеріальних активів не є обов’язковим заходом і здійснюється вона тільки тими підприємствами, які бажають показати своїм партнерам, кредиторам й інвесторам реальний стан нематеріальних активів підприємства.

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тільки тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок.

42. Завдання обліку в-ва.

Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці (живої), а з іншого - джерело одержання нової продукції (робіт чи послуг). Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням усіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) у натуральних та грошових вимірниках. Основні завдання обліку виробництва: 1)визначення складу та розмежування ви-х витрат за їх економічним змістом, місцем прикладення, елементами, статтями обліку, суміжними періодами та іншими ознаками, передбаченими відповідними стандартами фінансового та управлінського обліку; 2)своєчасне та повне відображення виготовленої продукції, наданих робіт чи послуг за їх кількістю та якістю в розрізі окремих об'єктів обліку, центрів відповідальності та суміжних періодів; 3)встановлення фактичного рівня собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) відповідно до затверджених положень та порівняння його з нормативним, розрахунковим (прогнозним, кошторисним) та рівнем ринкових цін; 4)формування відповідної інформації про обсяг витрат та виготовленої продукції (робіт, послуг) у передбаченій системі документів, облікових реєстрів та звітності.

43.Обчислення собівартості робіт та послуг допоміжних виробництв. Собівартість одиниці продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв визначають діленням суми витрат на обсяг продукції (робіт та послуг).

Фактичну собівартість продукції, робіт та послуг допоміжних виробництв визначають щомісяця й за цією оцінкою відносять на споживачів. Послуги, надані одним допоміжним виробництвом іншому, оцінюють за плановою собівартістю й не коригують. Аналітичні рахунки закривають у такій послідовності: газо-, тепло-, електро-, водопостачання, ремонтна майстерня, холодильні установки, вантажний автотранспорт, гужовий транспорт.

Собівартість продукції, робіт і послуг допоміжного виробництва (цеху) планується і враховується за такою номенклатурою калькуляційних витрат: - Матеріали, - Паливо, - Електроенергія, - Пар, -Вода, - Стиснене повітря, - Оплата праці виробничих робітників, - Відрахування на соціальні потреби виробничих робітників, - Загальновиробничі витрати, - Загальногосподарські витрати (в частині робіт і послуг, виконаних стороннім організаціям).

44. Облік витрат і виходу продукції тваринництва. Облік витрат і виходу продукції тваринництва слід вести на рахунку 23 "Виробництво" субрахунка другого порядку 232 "Тваринництво", на дебеті якого відображують витрати, а на кредиті - вихід продукції за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

На кожному аналітичному рахунку облік витрат ведуть за такими статтями: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; засоби захисту тварин; корми; роботи та послуги; витрати на утримання основних засобів (амортизація, паливо, будівельні матеріали тощо) та інші.

За кредитом субрахунка 232 "Тваринництво" відображується за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, сільськогосподарську продукцію (молоко, товарна риба, яйця, мед, вовна тощо) та/або додаткові біологічні активи (приплід, мальки, цьоголітки, неплідна матка, матка плідна, пакети із бджолами (рої) тощо) в кореспонденції з дебетом рахунків: 21 - на вартість оприбуткованого приплоду і приросту; 231 - на вартість внесеного в грунт гною як добрива; 27 - на вартість оприбуткованої продукції тваринництва.

Наприкінці року на суму перевищення вартості сільськогосподарської продукції і додаткових біологічних активів (кредит субрахунка 232) над витратами, пов'язаними з біологічними перетвореннями в тваринництві (дебет субрахунка 232 ), кредитують субрахунок 710 "Дохід від первісного визнання та зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю") і дебетують субрахунок 232.

Для оформлення витрат та виходу продукції тваринництва використовуються первинні документи. Деякі з них є загальними для обліку всіх видів основного виробництва. Поряд із ними застосовується ряд специфічних документів, притаманних тільки тваринництву.

Для оприбуткування продукції тваринництва застосовують такі первинні документи: Відомість обліку надою молока; Відомість руху молока; Щоденник надходження сільськогосподарської продукції; Акт настригу та приймання вовни (для спеціалізованих підприємств); Акт на оприбуткування приплоду тварин; Нагромаджувальний акт на оприбуткування приплоду звірів; Акт про хід окоту; Відомість зважування тварин; Розрахунок визначення приросту та ін. їх складають безпосередньо на тваринницьких фермах на момент одержання продукції чи в терміни, передбачені графіком документообігу.